Донецько-Слов'янська єпархія ПЦУ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецько–Слов'янська єпархія ПЦУ
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1991 року
Юрисдикція Донецька, Луганська області
Єпархіальний центр м. Донецьк
Титул правлячого
архієрея
Донецький і Слов'янський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Савва.

Донецько–Слов'янська єпархія — єпархія Православної церкви України, що охоплює парафії Донецької та Луганської областей.

Історія єпархії[ред. | ред. код]

Українську автокефальну православну церкву на теренах України було створено 1989 року. У львівському Петропавлівському соборі було урочисто проголошено цей факт. У липні 1991 року Донецько–Слов'янська єпархія отримала першого керуючого. Ним став єпископ Пантелеймон (Романовський).

Єпархія тривалий час не мала постійного керуючого. Кількість парафій — одна з найменших в УАПЦ. За всі роки її існування так і не було виділено міською владою Донецька будівлі під консисторію.

Українська автокефальна православна церква, яка виникла у 1921 р., у Донбасі досягла незначних успіхів. На початку 20-х рр. XX ст. робилися спроби заснувати автокефальні осередки в селах Бараниківці, Зелеківці та Павлівці Старобільського округу. Невеликі парафії виникли в Голубівці, Рудовому Старобільського округу та Алмазному. У квітні 1926 р. до УАПЦ приєднався обновленський архієрей, єпископ Луганський Юрій Прокопович. Керівництво автокефальної церкви направило його в Зинов'ївську єпархію, але у червні того ж року він зрікся віри. Автокефальні громади, що знаходилися на терені Донбасу, входили до складу Харківського церковного округу УАПЦ. На Луганщині громади УАПЦ припинили своє існування наприкінці 20-х рр.

Громади УАПЦ у 40-х рр. XX ст.[ред. | ред. код]

У листопаді 1941 р. відновив свою діяльність митрополит Феофіл Булдовський, котрий перебував на покої у Харкові. У липні 1942 р. після зустрічі з єпископом Мстиславом Скрипником він приєднався до УАПЦ. Архієрей, що мав значну вагу на сході України, за короткий час поширив свій вплив на Харківську, Полтавську, Воронезьку та Курську області. У грудні 1942 р. єпископ Полікарп Сикорський обговорював з митрополитом Феофілом питання про заснування кафедри у Ворошиловграді. На Луганщині парафія УАПЦ була відкрита у Троїцькому приблизно у серпні 1942 року. Але богослужіння в ній не проводилися через те, що в парафії не було настоятеля. І хоча диякон цього храму незабаром був рукопокладений митрополитом Феофілом у священики, служити йому там не довелося. Ще одна парафія УАПЦ, яку опікав о. Олексій Кириченко, виникла у Розпасіївці Троїцького району. Але з приходом радянських військ і засудженням автокефального священика, який став одним з перших, хто відкрив мартиролог воєнної доби, громада УАПЦ припинила своє існування.

Сучасна доба[ред. | ред. код]

Утретє громади з назвою УАПЦ в Україні з'явилися у 1990 р. В області зареєстровано кілька автокефальних парафій: у Луганську, Красному Лучі, Сватовому й Нижній Дуванці Сватівського району. Ініціатором створення громади УАПЦ у Луганську був лідер місцевого осередку Народного руху України І.Шмегельський. Громада була зареєстрована 20 лютого 1992 р. Вірні УАПЦ звернулися до органів влади з проханням передати їм у користування колишній православний молитовний будинок, що знаходився на вул. Ударників, 10. Однак їм було відмовлено на підставі того, що ця споруда, вилучена у віруючих у радянські часи, належала громаді Російської православної церкви.

4 травня 2017 року у приміщенні Патріархії УАПЦ в м. Києві пройшов Архієрейський Собор та засідання Патріаршої Ради УАПЦ. Участь у Соборі взяли всі єпископи УАПЦ.

Під час проведення Собору Предстоятелем УАПЦ митрополитом Макарієм було заслухано звіти правлячих архієреїв про їхню роботу в увірених єпархіях, розглянуто проекти соціальних заходів, які будуть проведені у 2017 році духовенством Церкви.

Також було розглянуто внутрішній адміністративний поділ у структурі УАПЦ. Єпископатом вирішено утворити дві єпархії:

  • Одесько-Чорноморську єпархію УАПЦ, з осідком у м. Одесі;
  • Донецько-Слов’янську єпархію, з осідком у м. Слов'янськ.

Керуючим  Одесько-Чорноморською єпархію УАПЦ призначили єпископа Тихона, з титулом «єпископ Одеський і Чорноморський».

Керуючим Донецько-Слов’янською єпархію призначили архімандрита Саву (Фризюка), настоятеля  Свято-Андріївського храму УАПЦ в м. Слов'янськ.

Згідно з проханням владики Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського, керуючого Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ, Архієрейський Собор благословив відкриття Свято–Богоявленського Харківецького жіночого монастиря Харківсько-Полтавської єпархії, за адресою: с. Харківці, Пирятинський район, Полтавська область.[1]

Правлячий архієрей[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Форостюк О.. Правове регулювання державно-церковних відносин на Донбасі у 1917—1941 роках: Монографія. — Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]