Донецьк (баскетбольний клуб)
| БК Донецьк | |||||
 | |||||
| Прізвисько | Тигри | ||||
| Ліги | Суперліга EuroChallenge Ліга ВТБ | ||||
| Заснований | 2006 | ||||
| Арена | Палац спорту «Дружба» | ||||
| Місто | Донецьк,  Україна
| ||||
| Командні кольори | білий, чорний, помаранчевий | ||||
| Президент | Сергій Дядечко
| ||||
| Головний тренер | Валерій Плеханов
| ||||
| Чемпіонство | 2012 | ||||
| Сайт | |||||
| Форма | |||||
| |||||
«Донецьк» — український баскетбольний клуб з Донецька.
Талісманом команди є «Тигр», а в колірну гаму ігрової форми входять білий, чорний і жовтогарячий колір. Тигр — один із самих великих хижаків сімейства котячих, символізує грацію, спритність і величезну міць. Донецький «Тигр» є символом активності, боротьби, цілеспрямованості й успіху. Білий колір символізує чистоту, чеснота і радість, чорний колір у багатьох бойових мистецтвах означає вищий ранг, а помаранчевий — колір свята і благородства.
Баскетбольний клуб Донецьк грав в спорткомплексі Дружба — одній з найкращих арен в Україні.
Історія[ред. | ред. код]
За часів Радянського Союзу в Донецьку існувала команда майстрів «Шахтар», яка мала реноме сильного кубкового бійця. Після здобуття країною незалежності, «гірники» ставали по разу срібними та бронзовими призерами національного чемпіонату, провели 24 матчі в рамках єврокубків.
У столиці Донбасу є багаторічні баскетбольні традиції, але професійної команди майстрів не було кілька років. У 2006 році за ініціативою Валерія Плеханова, який виступив засновником, а також зайняв пости президента і граючого тренера, а також ветеранів донецького баскетболу був організований БК «Донецьк».
Команда пройшла всі стадії становлення та професійного зростання. У сезоні 2006/2007 рр. «Донецьк» взяв участь у турнірі першої ліги. Дебютант змагань професіоналів виграв всі 34 матчі (рекорд, який можна тільки повторити, але ніколи й нікому не вдасться побити) і завоював право підвищитися у класі.
Наступний сезон БК «Донецьк» провів уже у вищій лізі, причому напередодні національної першості у команди з'явився титульний спонсор в особі банку «Родовід», а Сергій Дядечко став президентом нашого клубу. Симбіоз талановитої молоді і досвідчених гравців, що пройшли горнило Суперліги, допоміг впевнено пройти турнірну дистанцію. У 56 іграх регулярного чемпіонату БК «Донецьк» здобув 53 перемоги, один з лідерів команди Костянтин Галенкін був визнаний найкращим центровим турніру. «Тигри» стали володарями малих золотих медалей і достроково завоювали місце в Суперлізі України.
Напередодні старту сезону 2008/09 на чолі команди став олімпійський чемпіон латиш Ігорс Міглінієкс, а склад поповнили імениті титуловані легіонери і кандидати у національні збірні України, Білорусі та Пуерто-Рико. «Донецьк» отримав право стартувати в Кубку виклику ФІБА-Європа. Турнірні завдання перед амбіційним колективом поставлені найвищі: в рік дебюту опинитися в числі призерів національного чемпіонату і завоювати путівку в єврокубки.
Починаючи з сезону 2008—2009 року команда грає в Суперлізі України. БК Донецьк посів друге місце в сезоні 2008/2009, перегравши у півфіналі БК Київ, і програвши у фіналі БК Азовмаш.
Сезон 2013/14[ред. | ред. код]
Вперше за час виступів у Суперлізі БК «Донецьк» очолив український тренер Валерій Плеханов. Він запросив до складу американців Марко Кіллінгсуорта, Бена МакКолі, Бернарда Кінга, грузина Георгія Цинцадзе, українців Дениса Яковлєва і Максима Корнієнка.
БК «Донецьк» успішно проводив сезон, перебуваючи в числі лідерів Суперліги і своєї групи в Єдиній лізі ВТБ. Також донеччани вперше в історії вийшли у фінал Кубка України, але поступилися там «Будівельнику». Однак загострення ситуації в регіоні змусило клуб, піклуючись про безпеку легіонерів, навесні розлучитися з ними. З тієї ж причини БК «Донецьк» довелося відмовитися від участі в трьох завершальних матчах регулярного чемпіонату Єдиної ліги ВТБ, хоча на той момент команда вже забезпечила собі вихід в плей-оф. У національній першості легіонерів, які пішли, замінили вихованці власної школи, котрі виступали за дубль. Молоді гравці зуміли за короткий період влитися в команду, і в за підсумками сезону БК «Донецьк» зайняв доволі почесне в такій ситуації четверте місце.
Через початок військових дій в безпосередній близькості від міста влітку 2014 року БК «Донецьк» був змушений припинити існування[1]
Сезони[ред. | ред. код]
| Сезон | Країна | Чемпіонат/Місце | Кубок/Місце | Єврокубки/Місце |
|---|---|---|---|---|
| 2009/2010 | Україна | Українська баскетбольна суперліга/1-ше місце | Кубок української суперліги/3-є місце | не квал. |
| 2009/2010 | Росія | Єдина ліга ВТБ/3-місце Група А |
- | - |
Склад команди[ред. | ред. код]
2006/2007[2][ред. | ред. код]
| Номер | Гравець | Позиція | Рік народження |
Зріст | Вага |
|---|---|---|---|---|---|
| 5 | Євгеній Слюсарєв
|
Захисник | 1978 | 189 | 90 |
| 7 | Ігор Мальцев
|
Захисник | 1985 | 190 | 92 |
| 10 | Олексій Янгічер
|
Захисник | 1969 | 192 | 89 |
| 11 | Євген Ворнік
|
Форвард | 1986 | 207 | 85 |
| 12 | Михайло Насеннік
|
Форвард | 1983 | 197 | 85 |
| 13 | Роман Луценко
|
Захисник | 1985 | 186 | 86 |
| 17 | Юрій Петренко
|
Центровий | 1984 | 212 | 102 |
| 19 | Костянтин Гальонкін
|
Форвард | 1971 | 207 | 104 |
| 20 | Олександр Гончаров
|
Форвард | 1984 | 198 | 93 |
2012/2013[ред. | ред. код]
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2014) |
| Номер | Гравець | Позиція | Рік народження |
Зріст | Вага |
|---|---|---|---|---|---|
| 4 |  Маркі Перрі
|
Захисник | 1981 | 182 | 80 |
| 5 | Кріс Оуенс
|
Нападник | 1979 | 202 | 111 |
| 6 | Пі Джей Таккер
|
Легкий Форвард | 1985 | 198 | 105 |
| 7 |  Милутин Алексич
|
Форвард | 1982 | 203 | 98 |
| 8 | Артур Дроздов
|
Нападник | 1980 | 199 | 100 |
| 9 | Ігор Чумаков
|
Центровий | 1990 | 207 | 95 |
| 11 | Максим Івшин
|
Центровий | 1986 | 207 | 107 |
| 11 | Кривич Ростислав
|
Форвард | 1978 | 195 | 91 |
| 12 |  Андрюс Мажутіс
|
Захисник | 1981 | 180 | 84 |
| 16 | Олексій Щепкін
|
Защитник | 1989 | 191 | 89 |
| 18 |  Горан Іконич
|
Форвард | 1980 | 196 | 87 |
| 20 | Олександр Оснач
|
Центровий | 1990 | 201 | 90 |
| 21 | Рікардо Марш
|
Форвард | 1984 | 192 | 88 |
| 23 | Дмитро Забірченко
|
Захисник | 1981 | 203 | 110 |
- Дядечко Сергій Володимирович — Президент
- Рамунас Бутаутас — Головний тренер БК Донецьк
- Зоран Калпич — Помічник головного тренера
- Олексій Цимбал — Помічник головного тренера
- Віргініус Мікалаускас — Тренер ЗФП
- Скотаренко Андрій — Адміністратор
- Лісіцин Дмитро — Доктор
- Медяник Геннадій — Массажист
- Авдусенко Євген Вікторович — Виконавчий директор
- Плеханов Валерій Миколайович — Генеральний директор
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон України: 2012
- Срібний призер чемпіонату України (2): 2009, 2011
- Фіналіст Кубка України: 2014
Символіка клубу[ред. | ред. код]
Емблема клубу[ред. | ред. код]
-
2006 р. -
до 2010 р. -
2010-2013 рр. -
З 2013 р.
Гімн клубу[ред. | ред. код]
Гімн клубу 2009 року написав дует Потап и Настя[3]. Гімн написано російською мовою.
| Текст мовою оригіналу |
|---|
| Гімн клубу |
Это наш Донецк |
| Прослухати запис |
| Гімн клубу у виконанні Потапа и Насти |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Такой единицы, как БК Донецк, не существует — iSport.ua [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Состав 2006/2007 [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Потап напише гімн для київського «Динамо» [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
Потап и Настя записали гимн БК Донецк [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт баскетбольного клубу «Донецьк»
- Сторінка клубу на сайті «Суперліга»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Тигри, народжені під знаком Собаки
| ||||||||