Донован (музикант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донован
англ. Donovan
Donovan Washington 2007.jpg
Ім'я при народженні англ. Donovan Philips Leitch
Псевдо Donovan
Народився 10 травня 1946(1946-05-10)[1][2][3] (74 роки) або 20 травня 1946(1946-05-20)[4] (74 роки)
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Велика Британія[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність автор-виконавець, гітарист, композитор, письменник, поет, музичний продюсер, співак, актор
Відомі учні Джон Леннон і Пол Маккартні
Знання мов англійська
Роки активності 1965 — тепер. час
Жанр Фольк-рок, Психоделічний рок[5], psychedelic folkd, поп-фолкd і psychedelic popd
Діти 5; в тому числі Донован Ліч[en] та Айоні Скай[en]
IMDb nm0232942
Сторінка в Інтернеті donovan.ie

Донован Філіпс Літч (нар. 10 травня 1946, Глазго, Шотландія) — шотландський співак, автор пісень та гітарист. Він розробив свій еклектичний та самобутній стиль, що поєднював фольклорну, джазову, попсову, психоделічну та світову музику (особливо каліпсо[en]). Донован жив у Шотландії, Гартфордширі (Англія), Лондоні, Каліфорнії, а з 2008 року проживає у графстві Корк, Ірландія, разом зі своєю родиною[6]. Вийшовши з британської фольклорної сцени, Донован досяг популярності у Великій Британії на початку 1965 року, виступаючи в ефірі поп-серіалу Ready Steady Go!.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Донован народився 10 травня 1946 року в Меріхілл, Глазго[7][8], в родині Дональда та Вініфред (уроджена Філіпс) Літч. Його бабусі були ірландками[9][10]. У дитячому віці хлопець перехворів на поліомієліт — хвороба та лікування залишили його кульгаючим[11]. Його родина переїхала до нового міста Хетфілд, Гартфордшир, Англія. Під впливом любові його родини до народної музики Донован почав грати на гітарі у віці 14 років. Він поступив у художню школу, але незабаром кинув її, оскільки був захоплений культурою бітників та хотів відправитися мандрувати[12].

Музична кар’єра[ред. | ред. код]

1965 року підписав контракт із Pye Records[en], записав декілька синглів та два альбоми у фольклорному стилі для Hickory Records[en] (американська компанія), після чого підписав контракт із Epic Records у США – і отримав успіх на міжнародному рівні. Донован розпочав довгу та успішну співпрацю з провідним британським незалежним музичним продюсером Міккі Мостом[en] і записав декілька синглів та альбомів, що займали найвищі позиції чартів Великої Британії, США та інших країн[13][14][15].

Серед його найуспішніших синглів були ранні британські хіти «Catch the Wind», «Colors» та «Universal Soldier» 1965 року, написані Баффі Сент-Марі. У вересні 1966 року «Sunshine Superman» за один тиждень очолив американський чарт Billboard Hot 100[16] і піднявся до другої позиції у Британії, після чого «Mellow Yellow» зайняв № 2 у США в грудні 1966 року, «Hurdy Gurdy Man» піднявся у топ-5 в обох країнах 1968-го, а сингл «Atlantis» досяг № 7 у США в травні 1969 року.

Донован підтримував дружні зв’язки із багатьма поп-музикантами, серед яких Джоан Баез, Браян Джонс та «Бітлз». 1968 року він навчав Джона Леннона гри на гітарі технікою фінгерстайл, яку Леннон пізніше використав у «Dear Prudence», «Julia», «Happiness Is Warm Gun» та інших піснях[17][18]. Комерційні статки Донована зменшилися після того, як він закінчив співпрацю з Мостом 1969 року, і він на деякий час перестав займатися музикою[19].

Донован виступав і записував музику епізодично протягом 1970-х та 1980-х років. Його музичний стиль та образ хіпі були зневажені критиками, особливо після становлення панк-року. У 1990-х роках із появою британської рейв-сцени він повернувся до музики: 1996 року Донован випустив альбом Sutras, продюсером якого виступив Рік Рубін[20], а 2004 року випустив новий альбом Beat Cafe. Донована включили в Зал слави рок-н-ролу 2012 року[21][22] та в Зал слави піснярів 2014 року.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • What's Bin Did and What's Bin Hid (1965)
  • Fairytale (1965)
  • Sunshine Superman (1966)
  • Mellow Yellow (1967)
  • A Gift from a Flower to a Garden (1967)
  • The Hurdy Gurdy Man (1968)
  • Barabajagal (1969)
  • Open Road (1970)
  • HMS Donovan (1971)
  • Cosmic Wheels (1973)
  • Essence to Essence (1973)
  • 7-Tease (1974)
  • Slow Down World (1976)
  • Donovan (1977)
  • Neutronica (1980)
  • Love Is Only Feeling (1981)
  • Lady of the Stars (1984)
  • One Night in Time (1993)
  • Sutras (1996)
  • Pied Piper (2002)
  • Sixty Four (2004)
  • Brother Sun, Sister Moon (2004)
  • Beat Cafe (2004)
  • Ritual Groove (2010)
  • The Sensual Donovan (2012)
  • Shadows of Blue (2013)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

У ролі себе[ред. | ред. код]

  • «Хлопець, якого звати Донован» (англ. A Boy Called Donovan, 1966)
  • «Не озирайся назад» (англ. Don't Look Back, 1967)
  • «The Deep South», «Футурама» 2-й сезон, 12-й епізод (2000)

Музичний композитор[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #109114736 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  5. Montreux Jazz Festival Database
  6. Hill, Michael (10 October 2008). Donovan still a Sunshine Superman at 62. USA Today. 
  7. Andy Gregory (2002). The International Who's Who in Popular Music 2002. Europa Publications; 4th edition. с. 141. ISBN 978-1857431612. 
  8. Ankeny, Jason. Artist Biography [Donovan]. Allmusic.com. Процитовано 30 November 2014. 
  9. https://www.independent.ie/entertainment/how-donovan-and-coco-his-granddaughter-caught-their-wind-35583500.html
  10. Janet Attwood and Christine Comaford. Cover Story Article. Healthywealthynwise.com. Архів оригіналу за 6 February 2010. Процитовано 1 January 2012. 
  11. Prager, Felice. The Hurdy Gurdy Man of the Psychedelic Sixties – Donovan Leitch. Rewind the Fifties. loti.com. Архів оригіналу за 9 January 2008. Процитовано 11 November 2009. 
  12. Donovan, Leitch (2006). The Hurdy Gurdy Man. Arrow. ISBN 0-09-948703-9. 
  13. Donovan. officialcharts.com. Процитовано 19 February 2013. 
  14. Billboard 18 Mar 1967. 18 March 1967. Процитовано 23 February 2013. 
  15. Donovan. www.billboard.com. Процитовано 23 February 2013. 
  16. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 204. ISBN 0-214-20512-6. 
  17. Rolling Stone – Donovan on teaching guitar technique to the Beatles. You Tube. Rolling Stone. Процитовано 30 November 2018. 
  18. McCartney Interview 20 November 1968. Dmbeatles.com. Процитовано 18 May 2011. 
  19. Лорн Мурдох, нотатки вкладиша до розширенного CD-видання Barabajagal (EMI, 2005)
  20. Anon. Donovan. www.classicbands.com. Процитовано 7 November 2009. 
  21. 2012 inductees. Процитовано 2 January 2014. 
  22. Donovan on His Acceptance into the Hall of Fame. Rolling Stone. Процитовано 2 January 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]