Дочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фотографія чотирьох поколінь матерів і дочок, 1931

Дочка́[1], розм. до́нька[2] — дівчина/жінка стосовно до своїх батьків. Дочка — дитина батьків жіночого роду.

Зменшено-пестливі форми — «донька», «доця», «донечка», «дочечка».

Етимологія[ред.ред. код]

Українське «дочка» походить через дав.-рус. дъчи (род. відм. дъчере) від праслов. *dъkti (род. відм. *dъktere). Слов'янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з лит. dukra, нім. Tochter, нід. dochter, дан. datter, швед. dotter, англ. daughter, тадж. духтари, перс. دختر‎, «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов'язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з'ясованим[3].

У давньоруській мові дъчи (як і праслов'янське *dъkti) відмінювалося аналогічно мати (*mati): дъчи, дъчере, дъчери, дъчерь, дъчерью, дъчере, називний відмінок множини дъчери тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до дъчи (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І-ої відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa +‎ -ka > пол. córka.

Варіант «донька» з'явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н».

Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»).

Споріднені терміни[ред.ред. код]

  • Хрещена дочка — похресниця, хрещениця, особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків
  • Названа дочка або прийомна дочка — дівчинка, яку взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили; приймачка
  • Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно неї

У культурі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 400. Дочка
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 368. Донька
  3. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.

Посилання[ред.ред. код]