Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Призерки Олімпіади 2012 Марія Савінова та Катерина Поїстогова. Рекомендовані до довічної дискваліфікації

Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики (2015) — міжнародний скандал, викликаний масовим застосуванням допінгу російськими легкоатлетами.

Перебіг подій[ред.ред. код]

Після декількох попередніх розслідувань протягом 2014—2015 років та публікації звіту комісії всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА) з розслідування діяльності російського антидопінгового агентства від 9 листопада 2015 Рада Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) своїм рішенням від 13 листопада тимчасово відсторонила Росію від змагань під своєю егідою на невизначений період[1]. Рішення було прийняте 22 голосами з 23. Прийняте рішення унеможливило участь збірної легкоатлетів Росії в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро 2016 року.

У звіті містилися звинувачення в масових і систематичних приховуваннях застосування допінгу російськими спортсменами[2]. На підставі проведеного розслідування ВАДА рекомендувала Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій дискваліфікувати Всеросійську федерацію легкої атлетики (ВФЛА), позбавити ліцензії Московську антидопінгову лабораторію, а також відсторонити російських легкоатлетів від змагань під егідою Міжнародної федерації легкої атлетики.

Також було повідомлено, що російським антидопінговим агентством були знищені проби допінг-контролю. З цього приводу міністр спорту Росії та спортивний функціонер Віталій Мутко зазначив, що знищення відбулось начебто з відома ВАДА, яке видало циркуляр, в якому вказано, що проби з деякого моменту мають бути збережені, тому решта проб була знищена[3].

Наслідки[ред.ред. код]

Наслідки для ВФЛА[ред.ред. код]

17 червня 2016 IAAF постановив[4]:

  • членство ВФЛА в IAAF не може бути відновлено, оскільки не виконані кілька важливих критеріїв, а саме: ситуація зі ставленням до допінгу в Росії істотно не змінилася; не створена сильна і ефективна допінгова інфраструктура; частково доведені факти, що російська влада не тільки не веде ефективну роботу з підтримки боротьби з допінгом, а й сама бере участь в поширенні допінгу;
  • ніхто її представників ВФЛА (в тому числі офіційні особи, або обслуговуючий персонал) не може брати участь в міжнародних змаганнях або діяльності IAAF;
  • будь-який атлет, який може ясно і переконливо довести, що він не зіпсований російською системою, оскільки перебуває за межами країни, і входить в іншу, ефективну антидопінгову систему, може подати прохання на дозвіл йому виступати в міжнародних змаганнях як нейтральний атлет, таке право мають також ті, хто зробив винятковий внесок у боротьбу з допінгом (зокрема Юлія Степанова, вона ж Юлія Русанова).

Наслідки для російських спортсменів[ред.ред. код]

Допінговий скандал призвів до позбавлення олімпійських нагород ряду російських спортсменів, в тому числі:

  • березень 2016, Сергій Бакулін, Ольга Каніськіна, Валерій Борчин, Володимир Канайкін, Юлія Заріпова і Сергій Кирдяпкін[5].
  • серпень 2016, Євгенія Колодко[6], срібна медалістка лондонської Олімпіади зі штовхання ядра, срібна нагорода перейде до китайської спортсменки Лі Лін.
  • жовтень 2016, Тетяна Бєлобородова[7], чемпіонка лондонської Олімпіади з метання молоту (виступала під дівочим прізвищем Лисенко), золота нагорода перейде до польської спортсменки Аніти Влодарчик.
  • жовтень 2016, Ганна Чичерова[8], бронзова медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у висоту, бронзова нагорода перейде до російської легкоатлетки Олени Слесаренко.
  • січень 2017, Тетяна Лебедєва[9], срібна медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у довжину та у потрійному стрибку.

Повернення медалей[ред.ред. код]

Всеросійська федерація легкої атлетики повідомила, щодо станом на лютий 2017 з 19 спортсменів, позбавлених нагород, повернув нагороду лише один — Антон Кокорін[10].

Примітки[ред.ред. код]