Дора (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дора
Яремче
Дора

Присілок Дора з вершини гори Маковиця
Загальна інформація
48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д. / 48.48139; 24.58694Координати: 48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д. / 48.48139; 24.58694
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Яремче
Поштовий індекс 78500
Телефонний код +380-3434
Головні вулиці Свободи, Чорновола, Кам'янка
Заклади освіти
та культури
СЗОШ № 2
Транспорт
Залізнична інфраструктура Дора (зупинний пункт)
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 2822414 ·R (Яремче)
Карта
Дора. Карта розташування: Україна
Дора
Дора
Дора (Україна)
Дора. Монастир святого пророка Іллі Студійського Уставу
Табличка біля церкви.JPG

До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)[1].

Географічне положення[ред. | ред. код]

На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.

Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.

Назва[ред. | ред. код]

Донедавна вважалося, що назва села походить від імені Дори Хайкині, яка відкрила на цьому місці корчму.

Проте є інше тлумачення назви: «дора» — це освячений хліб. Р. Шухевич ототожнює «дору» з паскою.

Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.

Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі носили назву Дора.

Історія[ред. | ред. код]

У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.

Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантам[2].

Церква чуда Святого Архистратига Михаїла[ред. | ред. код]

В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві[3][4][5]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Мешкали, працювали[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дора, Яремче, Івано-Франківська область
  2. Яворський Ю. Криївки УПА в с. Дора [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Ю. Яворський // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 14—15
  3. Яремче (Дора), Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла, XVII ст.. derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 13 березня 2021. 
  4. Церква святого Михайла. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 
  5. Івано-Франківська область, Надвірнянський р-н, м. Яремче (передмістя Дора). Церква Чуда св. Архистратига Михаїла у Хонах, XVII століття. parafia.org.ua. Українська Церковна Архітектура. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 13 березня 2021. 
  6. На Івано-Франківщині віднайшли закинутий будинок, де діяло підпілля УГКЦ. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 19 грудня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]