Дора Браян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дора Браян
англ. Dora Bryan
Ім'я при народженні Дора Мей Бродбент
Dora May Broadbent
Дата народження 7 лютого 1923(1923-02-07)[1][2][…]
Місце народження Parboldd, Західний Ланкаширd, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія[4]
Дата смерті 23 липня 2014(2014-07-23)[1][2][…] (91 рік)
Місце смерті Брайтон, Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія[4]
Громадянство  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Релігія англіканство
Професія акторка, кіноакторка, акторка театру, готельєрка
Кар'єра 1947—1974
1983—2006
Нагороди
IMDb ID 0116932

До́ра Бра́ян (англ. Dora Bryan; справжнє ім'я — Дора Мей Бродбент; 7 лютого 1923(1923-02-07), Parboldd, Північно-Західна Англія — 23 липня 2014(2014-07-23), Брайтон, Південно-Східна Англія) — англійська акторка театру, кіно і телебачення, співачка[5]. Офіцер ордена Британської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дора Мей Бродбент народилася 7 лютого 1923 року в місті Саутпорт (графство Мерсісайд), зросла в селі під Олдемом. Батько, Альберт Бродбент, володів невеликим млином, але розорився. Мати, Джорджина Гілл[6] (пом. 1963), володіла магазином одягу в цьому місті. Ще в дитинстві Дора виявила схильність до театральної майстерності, зокрема, ще дитиною вона була вправною в пантомімі[7], вперше на сцені з'явилася в 12 років[8]. Під час Другої світової війни Дора вступила до Національної асоціації служби розваг[en][9] і виступала для британських солдатів, які воюють в Італії. 1945 року Дора повернулася до Англії і стала грати ролі в провідних театрах Вест-Енду. Драматург Ноел Ковард підібрав молодій актрисі сценічний псевдонім Дора Браянт, який дівчина і прийняла. Однак через помилки зникла остання буква т, і актриса стала відома як Дора Браян. Причиною появи саме цього псевдоніма став погляд, що впав на коробку сірників Bryant and May[en].

Миттєво впізнавана за голосом, який став візитівкою її виступів, вона перенесла багато зі свого театрального досвіду у фільми, граючи переважно допоміжні ролі. Вона часто грала жінок легкої поведінки — наприклад, у «Занепалому кумирі» (1948), одному з її найперших фільмів, та «Синій лампі» Ілінга (1950). Так само вона з'явилася в стереотипних жіночих ролях в інших фільмах, наприклад, «Дарований кінь» (1952), «Герої вутлого суденця» (1955), «Зелена людина» (1956) і «Сержант Керрі» (1958).

1964 року Дора Браян випустила свій музичний альбом з простою назвою «Дора»[10].

1972 року Дора, її чоловік і їх троє дітей, перебуваючи в Іспанії, потрапили в серйозну автомобільну аварію[11].

Деякий час Дора з чоловіком володіли готелем «Кларджес» на узбережжі у Брайтоні (цей готель був головною локацією у фільмах «Продовжите, коли вам буде зручно[en]» (1971) і «Так тримати, дівчата[en]» (1973)[12]), але бізнес не пішов і його довелося продати, пара залишила собі одну квартиру з видом на море в цьому будинку, де й прожили значну частину життя[7].

1987 року світ побачила автобіографія акторки According To Dora («Згідно з Дорою»).

До 2009 року Браян не вставала з інвалідного візка і переїхала в будинок для літніх людей у місті Гоув[en][13]. 13 вересня 2013 року в музеї села Роттінґдін[en] відкрилася експозиція, присвячена Дорі Браян[7].

Дора Браян померла 23 липня 2014 року у віці 91 року в будинку для літніх людей в Гоуві[9]. Церемонія прощання пройшла в церкві Святого Георгія[en], тіло актриси було піддано кремації, останки поховані в Брайтоні[14].

Особисте життя[ред. | ред. код]

1954 року Дора Браян вийшла заміж за гравця в крикет Білла Ловтона[en] (1920—2008), з яким познайомилася ще в 1940 році[11]. Пара прожила в шлюбі 54 роки до смерті Білла 14 серпня 2008 року. У Дори і Білла було троє дітей (ще троє померли відразу після народження), причому двоє прийомних: сини — Вільям (нар. 1962, рідний) і Деніел[7], дочка — Джорджина (названа на честь матері). Джорджина в 36 років померла від алкоголізму, і сама Дора в кінці 1970-х — початку 1980-х років перебувала в товаристві анонімних алкоголіків[8].

Нагороди[ред. | ред. код]

Вибрані роботи[ред. | ред. код]

Сцена[ред. | ред. код]

Широкий екран[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Internet Broadway Database — 2000.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. а б Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  5. Біографія Дори Браян [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті allmusic.com
  6. Деннис Баркер. Dora Bryan obituary [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті theguardian.com, 23 липня 2014
  7. а б в г Feted Brighton actress Dora, 90, to make rare public appearance [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті theargus.co.uk, 2 вересня 2013
  8. а б Obituary: Dora Bryan [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті bbc.com, 23 липня 2014
  9. а б Screen veteran Dora Bryan dies [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті theargus.co.uk, 24 липня 2014
  10. Dora Bryan — Bold as brass [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті downstairslounge.wordpress.com, 29 січня 2013
  11. а б Майкл Торнтон. Comedy legend Dora Bryan was saved from the brink of despair by an uplifting 70-year romance [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті dailymail.co.uk, 11 вересня 2008
  12. Brighton and Hove on Film [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті mybrightonandhove.org.uk
  13. Эфраим Хардкасл. Jacqui Smith and Hazel Blears write crime targets letter to top coppers and urge them to increase public confidence [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті dailymail.co.uk, 19 травня 2009
  14. A hundred people turn out to pay their respects to Brighton-based actress Dora Bryan at her funeral [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті theargus.co.uk, 6 серпня 2014

Посилання[ред. | ред. код]