Дорнод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дорнод
(монг. Дорнод аймаг )
Mn coa dornod aimag 2001.svg Mn flag dornod aimag 2001.svg
Герб Прапор
Адм. центр Дархан
Найбільше місто Чойбалсан
Країна Монголія Монголія
Регіон Північна Монголія
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 68 873 (13)
 - густота 0,56 (18)
Площа
 - повна 123 597 км² (3)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1941 рік
Код ISO 3166-2 MN-061
Map mn dornod aimag.png

Дорнод (раніше Східний аймак, монг.: Дорнод аймаг), також Чойбалсановський аймак — аймак у східній Монголії. Площа 123600 км² (3-є місце), населення 84581 людина, щільність 0,68 чол на км кв центр — Чойбалсан. Аймак Дорнод складається з 14 сомонів, був утворений у 1931 році.

Загальні дані, рельєф[ред.ред. код]

Аймак межує на півночі з Російською Федерацією (450 км), на сході та південному сході — з Китайською Народною Республікою (1200 км.). Більшу частину аймаку займає Східно-Монгольська рівнина з абсолютно рівним степом та численними солончаками. В аймаку знаходиться найнижча точка Монголії — басейн озера Хух-Нур (560 метрів над рівнем моря) у північно-східній частині Дорнод аймаку. Натомість у південно-східній частині є гірський ланцюг Хуанган (1000–1600 м понад рівнем моря). Основні вершини Соелз (1503м), Ереен (1376 м), Баян уул (1300 м.). Степові долини Менен, Тамсагбулаг. Ріки Керулен, Онон, Халхин-Гол. Озера Буйр-Нуур (на кордоні з Китаєм, площа 610 квадратних кілометрів, 40 км довжина, 20 км — ширина, глибина 50 метрів), Сум, Хух-Нур, Баруун-Шавар, Шорвог.

Клімат[ред.ред. код]

Міст на річці Херлен біля міста Чойбалсан (1972 р.)

Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 21, липня +20, щорічна норма опадів 190 мм.

Тваринний світ, охорона природи[ред.ред. код]

Водяться джейрани, олені, лосі, корсаки, кабани. На півдні аймаку у прикордонних з Китаєм районах знаходиться Східно-Монгольський заповідник, організований 1992 року (570,4 тис. га)

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

№п/п Сомон Площа тис км кв Населення Центр
1 Баян-уул 5,6 5200 Жавартхошуу
2 Баяндун 6,24 2900 Наранбулаг
3 Баянтумен 8,4 2300 Цагаан-Дерс
4 Булган 6,9 2200 Ундурхошуу
5 Гурван загал 5,2 1200 Сумийн нуур
6 Дашбалбар 8,5 3500 Дашбалбар
7 Матад 22,8 2700 Зуунбулаг
8 Сергелен 4,2 2800 Сергелен
9 Халхгол 28 8500 Тамсаг булаг
10 Хуленбуйр 3,8 1900 Баян-от
11 Цагаан овоо 6,6 3700 Хуувуур
12 Чойбалсан 10,1 3000 Хулстай
13 Чулуунхороот 6,54 1800 Ереенцав

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища урану, свинцю, поліметалів, цинку. Вугільні родовища Хоот (120 тисяч тонн вугілля на рік), Адуунчулуун (запаси 423 млн тонн, річний видобуток 420 тис. тонн), планується будівництво ТЕС потужністю 100 мВт що потребує 909 тис. тонн вугілля на рік. Родовище Цав — цинк (226,2 тис. тонн) та свинець (123,3 тис. тонн цинку), напівперероблена руда постачається в Китай де вилучається залізо, кадмій, свинець, срібло, золото.

Промисловість, сільське господарство[ред.ред. код]

Річка Онон

Відносно добре розвинута інфраструктура. 10 млн га використовуються як пасовища, 118 квадратних миль використовуються для вирощування пшениці, 1,5 квадратних миль під овочівництво. Розвинута гірнича, легка та харчова галузі промисловості.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території Східного аймаку особливо багато одиночних пам'ятників та монументів присвячених ІІ Світовій війні. Багато меморіалів радянським та монгольським воїнам розташовано на горі Баян-Цагаан. Найбільшим серед них є меморіал героям Халхин-Голу біля гори Хамар-Даваа де знаходилась ставка Г. К. Жукова.

  • Селище Сумбер розташований на ріці Халхин-Гол у тому місці, де йшли найкривавіші битви. З обох боків тут загинуло 120 тисяч солдат.
  • Музей історії Халхін-Гола у місті Сумбер — просто неба розгорнута експозиція із зібраних на полі бою зразків бойової техніки та артилерії, є зразки радянської та японської зброї.
  • Вал Чингісхана — широкий земляний вал з ровом, який тягнеться з Монголії в Приаргуньє по лінії Забайкальськ — Абагайтуй — Кайластуй. Перекази пов'язують цей вал з іменем Чингісханa. Вал під цією назвою помічений на сучасних картах Монголії та Читинської області.
  • Образ Будди на Халхін-Голі створений То ваном (1600 рік)

[1]

Примітки[ред.ред. код]