Дорогович Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорогович Михайло
Народився 11 лютого 1978(1978-02-11) (46 років)
Ужгород, Закарпатська область,  УРСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність угорець
Місце проживання Ужгород
Діяльність фотохудожник, викладач, соло альпініст
У шлюбі з Дорогович Олена
Діти Дорогович Грета

Дорогович Михайло Іванович (11 лютого 1978, Ужгород) — фотохудожник, портретний та документальний фотограф, класик сучасної фотографії.

Лауреат премії "MONOVISIONS Black & White Photography Awards 2023 (single)" (London, United Kingdom). [1]

Роботи Михайла Дороговича здобули міжнародне визнання та експонувались в музеях та галереях Японії, Індії, Америки та Європи. Інтерв’ю з ним опубліковані на самих престижних платформах світу в області фотомистецтва, таких як: MUSE WORLD (New York,USA)[2], MONOVISIONS Black & White Photography Magazine (London,United Kingdom)[3], TIFA - Tokyo International Foto Awards (Tokyo,Japan)[4].

В 2023 році увійшов в рейтинг ТОП-100 впливових людей Закарпаття.[5]

У його мистецьких добірках художники, письменники, актори, спортсмени, та інші відомі та цікаві особистості. 

Автор фотопроектів: «Відомі та цікаві особистості Закарпаття» (2021 - 2022рр.), «Культурний етнос Закарпаття» (2022р), «Високогірні жителі Українських Карпат»(2023р.) та «Унікальні жінки ромської культури «келделарі»(2023р).[6][7][8]

Автор портретів та світлописів «Семан Ференц», «Павло Бедзір», «Авто „Москвіч“ на циганському возі», «Вічна пам'ять», «Циган», «Рома + Люда», «Старий».

Автор документального фільму-портрету «Сповідь художника» про Івана Бровді (2022р.).[9][10][11][12]

Автор документального фільму-портрету «Вистава продовжується» про художника Юрія Дикуна (2023р).[13][14]

Біографія[ред. | ред. код]

У 1997 році закінчив відділення дизайну в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі. Вперше в фаховому закладі дипломною роботою репрезентував себе як фотохудожник, представивши свій світлопис як мистецтво під назвою «Відродження духовності». Михайло Дорогович інтегрував свою художню освіту у фотографію.[15][16][17][18][19][20]

У 2019 році здобув ступінь магістра, факультет суспільних наук УжНУ.

Неодноразово влаштовував і викладав навчальні фото семінари та майстер — класи.

Працював у фотожурналістиці. Співпрацював з Угорським політичним журналом «HVG», Будапешт та щотижневим політично сатиричним виданням «HOCIPO» («Білосніжка»), Будапешт.

Відомий як соло-альпініст та фахівець з гірського соло — трекінгу (подорожував горами Карпат, Криму, Кавказу, Альп, Алтаю, Камчатки, Паміру, та Тянь-Шань). Фіксував подорожі у фотопейзажах.[15][16][17][17][21][22][23][24][25]

Нагороди[ред. | ред. код]

Переможець року, премії "MONOVISIONS Black & White Photography Awards 2023 (single)" (London, United Kingdom);[26]

1 місце в категорії «люди», чорно-біла СЕРІЯ РОКУ 2023 "MONOVISIONS Black & White Photography Awards 2023" (London, United Kingdom);[27]

Переможець міжнародного конкурсу «Tokyo International Foto Awards 2022» в номінації «Fine Art», «Life On A Prosthesis» (Tokyo, Japan);[28][29][30]

Платиновий переможець премії  «MUSE Photography Awards 2023» в категорії Black & White Photography / People (New York, USA).[31]

Золотий переможець премії «MUSE Photography Awards 2023» в категорії People Photography / Culture (New York, USA).[32]

Золотий переможець премії BIFA - Budapest International Foto Awards 2023 в номінації - Редакція/Особистості. «Професор Букінгемської школи бізнесу, Великобританія».[33]

Золото (1-е місце) в номінації „Люди/Портрет“ (серія), „Portraits of famous and interesting personalities of Transcarpathia, Ukraine“ на міжнародному фотоконкурсі ND Awards 2022.[34]

Золото (1-е місце) в номінації «Fine Art/Portrait», «Life On A Prosthesis» — Tokyo International Foto Awards 2022 (Tokyo, Japan).[28]

Золотий переможець премії "London Photography Awards 2023" у 4 категоріях.[35][36][37][38]

Золото в чотирьох номінаціях премії "EPA – EUROPEAN PHOTOGRAPHY AWARDS 2023".[39][40][41][42]

Лауреат портретної премії STF (Shoot The Frame) Awards October 2022 (Thornbury, Australia).[43]

Фіналіст міжнародного фотоконкурсу «THE 83rd INTERNATIONAL PHOTOGRAPHIC SALON OF JAPAN» 2023р.[44]

Фіналіст в двох категоріях премії  «IPA - DEEPER PERSPECTIVE PHOTOGRAPHY AWARD 2023» (Los Angeles).[45][46]

Срібло (2-ге місце) в номінації «Портрет-серія» на міжнародному фотоконкурсі чорно-білої фотографії MonoVisions Photography Awards 2022 (London, United Kingdom);[47]

Срібло (2-ге місце) в номінації «Люди/Портрет» та вибір журі — TOP 5 найкращих фотографій конкурсу — портрет Тетяни Літус на фотоконкурсі IPA — International Photography Awards 2022 (Los Angeles, California);[48][49]

Срібло (2-ге місце) в номінації „Редакція/Особистості“, „Життя на протезі“ на міжнародному фотоконкурсі BIFA — Budapest International Foto Awards 2022».[50]

Срібло (2-ге місце)  в номінації «People Photography/Culture»: «Cultural ethnos of Transcarpathia» — New York Photography Awards 2022 (New York, USA).[29][30][51][52]

Срібло (2-ге місце) в номінації «People/Culture», «Cultural Ethnos of Transcarpathia» — Tokyo International Foto Awards 2022 (Tokyo, Japan).[29][30][52][53]

Срібло в номінації Press / People/ Personality, Паризької премії  «PX3 - Prix de la Photographie, Paris» 2023.[54]

Бронза (3-е місце) в номінації «Editorial/Personality», «Sukhan Oleksandr, Disabled Athlete, Participant of International Supermarathons In Wheelchairs» — Tokyo International Foto Awards 2022 (Tokyo, Japan).[55]

Бронза (3-е місце) в номінації «Люди/Спосіб життя», «Високогірні жителі Українських Карпат» на міжнародному фотоконкурсі BIFA — Budapest International Foto Awards 2022".[56]

В списку переможців портретної категорії 16-ї щорічної міжнародної премії в галузі кольорової фотографії - 16TH ANNUAL INTERNATIONAL COLOR AWARDS 2023 (Beverly Hills, California).[57]

Виставки[ред. | ред. код]

  • 1997 — фотовиставка «Відродження духовності», Ужгород, Карпат Арт;
  • 2002 — «Жінки за мир», Алмати, організація UNIFEV, Жіночий фонд розвитку Організації Об'єднаних Націй;
  • 2004 — фотовиставка «Портрети», УжНУ, економічний факультет;
  • 2005 — фотовиставка «Революція», Ужгород, музей народної архітектури та побуту;
  • 2022 — фотовиставка художніх портретів «Відомі та цікаві особистості Закарпаття» в м. Ужгород, галереї Ужгородського замку.[58][59][60][61]
  • 2023 — “The 83rd International Photographic Salon of Japan” (83-тя Міжнародна виставка фотосалонів в Японії)[62]. Фоторобота «Life On A Prosthesis» представлена в художніх музеях та галереях міст Японії:
    • Хіросіма – Художній музей префектури Хіросіма, галерея префектури та Громадянська галерея Міхара,
    • Токіо – Фотосалон Machida City,
    • Нагано – Центр безперервного навчання міста Саку,
    • Точігі – Міський музей Сакури, Меморіальний зал Хірокату Араї,
    • Хього – Галерея Ямада,
    • Окаяма – Культурна площа Тендзіняма, префектура Окаяма,
    • Фукусіма – Міський музей фотографії Фукусіми,
    • Ніігата – Міський художній музей Ніігата Ніїтсу,
    • Аоморі – Меморіальний художній музей Вічі Такаяма.
  • 2024 - фотовиставка переможців TIFA «Tokyo International Foto Awards» - 2022/2023 ( Marunouchi Photo Gallery and Art Space in Tokyo, Japan.). [63]

Гірські соло-подорожі[ред. | ред. код]

  • Серпень, 2008 — місячний гірський трекінг по Кавказу. Сходження на Ельбрус (5642 м.);
  • Серпень, 2011 — 260 км гірського трекінгу по високогір'ям Алтаю;
  • Серпень 2012 — гірський трекінг Камчаткою. Сходження на Ключевську Сопку (4800 м.)[64] та Аваченський вулкан (2740 м.);
  • Серпень 2013 — фото тур по гірському Алтаю;
  • Серпень 2019 — гірський трекінг на Памірі та Тянь — Шань. Сходження на пік Роздільний (6200 м.)[24][65];

Пройшов гірські трекінгі Карпатами, Альпами та Кримськими горами. [21] [22][23][24][25][66]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Michael Dorohovich - 1ST PLACE - BLACK & WHITE PEOPLE PHOTO OF THE YEAR 2023. monovisionsawards.com (англ.). Процитовано 7 березня 2024.
  2. ↑ Sean (29 червня 2023). Interview with Michael Dorohovich from Ukraine. Muse.World (амер.). Процитовано 8 серпня 2023.
  3. ↑ Interview with Michael Dorohovich | MONOVISIONS - Black & White Photography Magazine (en-GB) . 8 серпня 2023. Процитовано 8 серпня 2023.
  4. ↑ Tokyo Foto Awards - Michael Dorohovich. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 8 серпня 2023.
  5. ↑ Культурні діячі, митці, письменники, які ввійшли в «Рейтинг впливових людей Закарпаття. ТОП-100-2023». uzhgorod.net.ua (ru-RU) . Процитовано 17 липня 2023.
  6. ↑ Унікальні фото ромок-келделарі оприлюднив фотограф Михайло Дорогович. Varosh (укр.). 23 жовтня 2023. Процитовано 2 лютого 2024.
  7. ↑ Фото дня: Яскраві світлини ромів-келделарі з села Підвиноградів (ФОТО). MUKACHEVO.NET (uk-UA) . Процитовано 2 лютого 2024.
  8. ↑ Michael Dorohovich, Winner - Alpine Inhabitants of The Ukrainian Carpathians. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 2 лютого 2024.
  9. ↑ Фільм-портрет про Івана Бровді «Сповідь художника» презентували в Ужгородському прес-клубі (uk-UA) , процитовано 23 липня 2022
  10. ↑ "Я дуже щаслива людина": документальний фільм про художника Івана Бровді презентували в Ужгороді. Varosh (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 23 липня 2022.
  11. ↑ Іван Бровді, "Сповідь художника". 1 частина (uk-UA) , процитовано 23 липня 2022
  12. ↑ Іван Бровді, "Сповідь художника". 2 частина (uk-UA) , процитовано 23 липня 2022
  13. ↑ Документальний фільм про художника Юрія Дикуна презентували в Ужгороді. Varosh (укр.). 16 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  14. ↑ Дюрі Дикун «Вистава продовжується» (uk-UA) , процитовано 17 травня 2023
  15. ↑ а б Тиса-1.Приватна бесіда. Михайло Дорогович (13.04.13) (uk-UA) , архів оригіналу за 18 травня 2021, процитовано 18 травня 2021
  16. ↑ а б Подорожі, як стиль життя Ранок з UA: ЗАКАРПАТТЯ 18.02.2020 (uk-UA) , архів оригіналу за 18 травня 2021, процитовано 18 травня 2021
  17. ↑ а б в Михайло Дорогович на Тиса FM (uk-UA) , архів оригіналу за 18 травня 2021, процитовано 18 травня 2021
  18. ↑ Ужгородський прес-клуб відзначив 10-річчя у колі друзів (ФОТО). MUKACHEVO.NET (uk-UA) . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  19. ↑ Тридцять пар поглядів відомих людей Закарпаття зафіксував ужгородський фотохудожник Михайло Дорогович | Новини Закарпаття. novzak.uz.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  20. ↑ Як Михайло Дорогович через оголені тіла зазирає до самих початків зародження людського роду. Varosh (укр.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  21. ↑ а б Михайло Дорогович: альпініст-одинак, який йде за мрією. Varosh (укр.). 27 вересня 2019. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  22. ↑ а б Ужгородський фотограф Михайло Дорогович підкорив Камчатку (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  23. ↑ а б shpilman. Михайло Дорогович – романтичний одинак, закоханий у гори (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  24. ↑ а б в Михайло Дорогович: альпініст-одинак, який йде за мрією (ФОТО). chas-z.com.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  25. ↑ а б shpilman. М.Дорогович: украинскими Карпатами можно путешествовать только зимой (фото) (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  26. ↑ Michael Dorohovich - BLACK & WHITE PHOTO OF THE YEAR 2023 AWARD. monovisionsawards.com (англ.). Процитовано 17 липня 2023.
  27. ↑ Michael Dorohovich - 1ST PLACE - BLACK & WHITE PEOPLE SERIES OF THE YEAR 2023. monovisionsawards.com (англ.). Процитовано 17 липня 2023.
  28. ↑ а б Michael Dorohovich, Winner - Life On A Prosthesis. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 24 грудня 2022.
  29. ↑ а б в Фотограф із Закарпаття Михайло Дорогович став призером міжнародного конкурсу ІРА (uk-UA) , процитовано 8 травня 2023
  30. ↑ а б в Україна очима фотохудожника (uk-UA) , процитовано 8 травня 2023
  31. ↑ Awards, MUSE Photography Awards | International Photography. Life On A Prosthesis. by Michael Dorohovich. MUSE Photography Awards (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
  32. ↑ Awards, MUSE Photography Awards | International Photography. Cultural ethnos of Transcarpathia. by Michael Dorohovich. MUSE Photography Awards (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
  33. ↑ Gold Winner - Professor of The Buckingham School of Business, Great Britain. budapestfotoawards.com (амер.). Процитовано 2 лютого 2024.
  34. ↑ People: Portrait - 1st place gold star award - Michael Dorohovich (Ukraine). ndawards.net (англ.). Процитовано 23 листопада 2022.
  35. ↑ Awards, London Photography. Sunny girl. by Michael Dorohovich. londonphotographyawards.com (англ.). Процитовано 17 травня 2023.
  36. ↑ Awards, London Photography. Women of the Chmelev family. by Michael Dorohovich. londonphotographyawards.com (англ.). Процитовано 17 травня 2023.
  37. ↑ Awards, London Photography. Life On A Prosthesis. by Michael Dorohovich. londonphotographyawards.com (англ.). Процитовано 17 травня 2023.
  38. ↑ Awards, London Photography. Portraits of famous and interesting personalities Ukraine by. londonphotographyawards.com (англ.). Процитовано 17 травня 2023.
  39. ↑ Awards, European Photography. Sunny child. by Michael Dorohovich. europeanphotoawards.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  40. ↑ Awards, European Photography. Portraits of famous and interesting personalities of Ukraine by Michael Dorohovich. europeanphotoawards.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  41. ↑ Awards, European Photography. Cultural ethnos of Transcarpathia, Ukraine. by Michael Dorohovich. europeanphotoawards.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  42. ↑ Awards, European Photography. Life On A Prosthesis. by Michael Dorohovich. europeanphotoawards.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  43. ↑ Shoot The Frame.
  44. ↑ 第83回国際写真サロン - ▶The 83rd International Photographic Salon (overseas 海外) | 全日本写真連盟. www.photo-asahi.com. Процитовано 12 березня 2023.
  45. ↑ Deeper Perspective 2023 Winner / Portraits of famous and interesting personalities of Transcarpathia, Ukraine. / Michael Dorohovich. photoawards.com. Процитовано 26 серпня 2023.
  46. ↑ Deeper Perspective 2023 Winner / Cultural ethnos of Transcarpathia, Ukraine. / Michael Dorohovich. photoawards.com. Процитовано 26 серпня 2023.
  47. ↑ MonoVisions Photography Awards - International Black and White Photo Contest - Category WinnersGallery. monovisionsawards.com. Процитовано 1 серпня 2022.
  48. ↑ Jury Top 5 | International Photography Awards. photoawards.com. Процитовано 23 вересня 2022.
  49. ↑ IPA 2022 Winner / TETYANA LITUS - is a potter, ceramist. / Michael Dorohovich. photoawards.com. Процитовано 23 вересня 2022.
  50. ↑ Silver Winner - Life On A Prosthesis. budapestfotoawards.com (амер.). Процитовано 30 листопада 2022.
  51. ↑ Awards, New York Photography. Cultural ethnos of Transcarpathia. by Michael Dorohovich. newyorkphotographyawards.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2022.
  52. ↑ а б Світлини, які ВРАЗИЛИ весь СВІТ (uk-UA) , процитовано 12 березня 2023
  53. ↑ Michael Dorohovich, Winner - Cultural Ethnos of Transcarpathia. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 24 грудня 2022.
  54. ↑ PX3 2023 Winner - Professor of the Buckingham School of Business, Great Britain (амер.). Процитовано 26 серпня 2023.
  55. ↑ Michael Dorohovich, Winner - Sukhan Oleksandr, Disabled Athlete, Participant of International Supermarathons In Wheelchairs. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 24 грудня 2022.
  56. ↑ Bronze Winner - Alpine Inhabitants of The Ukrainian Carpathians. budapestfotoawards.com (амер.). Процитовано 30 листопада 2022.
  57. ↑ 16th Photoshow™. photoshow.colorawards.com. Процитовано 8 травня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  58. ↑ «Відомі та цікаві особистості Закарпаття»: виставка Михайла Дороговича (uk-UA) , процитовано 23 вересня 2022
  59. ↑ Kárpátalja híres és érdekes személyiségei – Dorohovics Mihály fotókiállítása (uk-UA) , процитовано 23 вересня 2022
  60. ↑ Ужгород: «Відомі та цікаві особистості Закарпаття». www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  61. ↑ Михайло Дорогович і його погляд на відомих закарпатців (uk-UA) , процитовано 24 вересня 2022
  62. ↑ 第83回 国際写真サロン巡回展／THE 83rd SALON Exhibition | 全日本写真連盟. www.photo-asahi.com. Процитовано 8 травня 2023.
  63. ↑ Tokyo Foto Awards - TIFA 2022/2023 Winners Opening Event in Tokyo. www.tokyofotoawards.jp. Процитовано 7 березня 2024.
  64. ↑ «Поки молодий, хочу побачити світ…» | Новини Закарпаття. novzak.uz.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
  65. ↑ «Мій Бог, моя релігія в горах, а не у православ'ї чи католицизмі», – каже ужгородський альпініст, який підкоряв льодовики Паміру й Тянь-Шань | Новини Закарпаття. novzak.uz.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  66. ↑ Михайло Дорогович: альпініст-одинак, який йде за мрією. Varosh (укр.). 27 вересня 2019. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорогович_Михайло_Іванович&oldid=42300536