Дорожньо-транспортна пригода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Доро́жньо-тра́нспортна пригода (ДТП) (також «Автотроща»)  — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.[1]

Дорожньо-транспортна пригода розглядається як найважча відмова системи "людина-автомобіль-середовище". Система "людина-автомобіль-середовище" - це складна система в сенсі взаємодії технічних, біологічних чинників та прояв інтелектуальних якостей людини.

Управління в системі "людина-автомобіль-середовище" стає більш складним. Прийняття правильного рішення під час керування автомобілем, вимагає врахування величезної кількості факторів, обробки значних обсягів інформації. Через збільшення швидкостей руху, час, необхідний для прийняття рішення, неухильно зменшується.

При керуванні автомобілем, що рухається, в мозку людини безперервно будуються різні розумові моделі дорожньої ситуації. Аналізуючи протягом короткого проміжку часу ці моделі, водій, випереджаючи події, приймає те чи інше рішення, наприклад, почати поступове зниження швидкості або екстрене гальмування у разі появи на проїзній частині дороги пішохода.

Якщо водій, проаналізувавши в динаміці становище яке виникло, вважає, що пішохід і автомобіль не зіткнуться, він не змінює режим руху автомобіля.

Інакше водію доведеться вжити термінових заходів для попередження можливого зіткнення.

Згідно зі статистикою в ДТП гине більше людей, ніж на війнах. Кількість жертв ДТП щорічно перевищує 1 200 000 людей.[джерело?]

Класифікація ДТП[ред. | ред. код]

Дорожньо-транспортні події класифікують за видами і за ступенями тяжкості наслідків. Розрізняють 9 видів ДТП:

Зіткнення
  • зіткнення — подія, при якій рухомі транспортні засоби зіткнулися:
    • між собою
    • з рухомим складом залізниць
    • з транспортним засобом, що раптово зупинився (наприклад, у разі несправності, перед заборонним сигналом світлофора, несподівано виниклою перешкодою і т. д.)

Зіткнення можуть бути стрічними, попутними і бічними.

  • перекидання — подія, при якій рухомий транспортний засіб перекинувся.
Перекидання

Перекидання відбувається унаслідок дії несприятливих погодних умов, технічної несправності, неправильного розміщення або кріплення вантажу, через застосування неправильних прийомів керування.

  • наїзд на перешкоду — подія, при якій рухомий транспортний засіб наїхав або ударився об нерухомий предмет.
  • наїзд на пішохода — подія, за якої:
    • рухомий транспортний засіб наїхав на людин
    • людина натрапила на рухомий транспортний засіб
    • людина постраждала від вантажу (або частин транспортного засобу), що перевозиться транспортним засобом, виступаючого за габарити транспортного засобу.
Наїзд на перешкоду

До наїздів на пішохода зараховуються випадки наїзду на людей, що катаються на лижах, санках, ковзанах, самокатах, які переміщаються в інвалідних візках без двигуна, на дітей, котрі катаються на триколісних велосипедах.

  • наїзд на велосипедиста — подія, при якій рухомий транспортний засіб наїхав на велосипедиста або він сам натрапив на рухомий транспортний засіб.
  • наїзд на тварину — подія, при якій рухомий транспортний засіб наїхав на птахів, диких або домашніх тварин, або самі ці тварини і птахи ударилися об рухомий транспортний засіб, внаслідок чого постраждали люди або причинено матеріальний збиток.
  • наїзд на гужовий транспорт — подія, при якій рухомий транспортний засіб наїхав на упряжених тварин або гужові вози, або самі ці упряжені тварини або гужові вози ударилися об рухомий транспортний засіб.
  • наїзд на транспортний засіб, що стоїть — подія, при якій один рухомий транспортний засіб наїхав на інший транспортний засіб або на причіп який стоїть.
  • інші події:
    • падіння вантажу, що перевозиться, або відкинутого колесом предмету на людину, тварину або інший транспортний засіб.
    • наїзди на перешкоду (вантаж, що впав, колесо, що відвалилося, і ін.), що раптово з'явилася.
    • наїзди на осіб, що не є учасниками дорожнього руху.
    • падіння пасажирів з рухомого транспортного засобу або усередині нього унаслідок різкого гальмування, прискорення або зміни напряму руху.
    • та інше.

Залежно від ступеня тяжкості наслідків ДТП діляться на ті, що призвели:

[1] Вплив на здоров'я[ред. | ред. код]

Психологічний[ред. | ред. код]

Людина з видимими шрамами на обличчі внаслідок зіткнення автомобіля

Після зіткнень може виникнути тривала психологічна травма. Ці проблеми можуть призвести до того, що ті, хто потрапив в аварію, будуть боятися знову їхати. В деяких

випадках, психологічна травма може вплинути на життя людей, може викликати труднощі під час руху на роботу, до школи або вплинути на виконання сімейних обов'язків.

Фізичний[ред. | ред. код]

Низка фізичних ушкоджень зазвичай, може бути підсумком травми тупим предметом, викликаної зіткненням — від синців і забоїв до надзвичайних фізичних наслідків (наприклад, паралічу) або смерті.

Причини[ред. | ред. код]

Дослідження, проведене 1985 року К. Румаром з використанням британських та американських звітів про зіткнення як даних, показало, що: 57% аварій були викликані суто чинниками водія, 27% - сукупними факторами дорожнього руху і водія, 6% - сукупними чинниками транспортного засобу і водія, 3% винятково факторами дорожнього руху, 3% - сукупними показниками дорожнього руху, водія і транспортних засобів, 2% суто факторами дорожнього руху і 1% сукупними чинниками дорожнього руху і транспортного засобу. Зниження наслідків нівечень у трощі, є більш важливим, ніж зменшення захворюваності, а розмежування захворюваності за широкими категоріями причин, вводить в оману щодо зменшення серйозних ушкоджень. Видозміни транспортних засобів і доріг, як правило, більш дієві, ніж спроби змінити поведінку, за винятком певних законів, таких як обов'язкове використання пасків безпеки, мотоциклетних шоломів і поступове ліцензування підлітків.

Людські чинники[ред. | ред. код]

Людські фактори під час зіткнень транспортних засобів, перелічують все, що пов'язано з водіями та іншими учасниками дорожнього руху, які можуть сприяти зіткненням. Прикладами можуть служити: поведінка водія, гострота зору і слуху, здатність приймати рішення і швидкість реакції.

Звіт 1985 року, заснований на британських і американських даних про ДТП, виявив, що помилка водія, отруєння та інші людські фактори, повністю або частково сприяють приблизно 93% ДТП.

Водії, відвернені мобільними пристроями, мали майже в чотири рази більший ризик розбити власні автомобілі, ніж ті, хто цього не робив. Набір номера телефону є найбільш небезпечним чинником, збільшуючи ймовірність водію врізатися,  в 12 разів - далі йде читання або писання, що збільшує ризик в 10 разів.

Опитування британських водіїв, проведене RAC, показало, що 78% водіїв вважали себе досконалими водіями, і більшість вважала, ніби вони краще за інших водіїв, що говорить про надмірну впевненість у своїх силах. Майже всі водії, які потрапили в ДТП, не вважали себе винними. Одне опитування водіїв показало, що вони вважають ключовими елементами хорошого водіння:  

  • керування автомобілем, в тому числі повне розуміння розміру і можливостей автомобіля;
  • читання ситуації і реагування на дорожні умови, погоду, дорожні знаки і довкілля;
  • настороженість, розрахунок і очікування на поведінку інших водіїв.

Хоча володіння цими навичками викладається і перевіряється в межах іспиту з водіння, «гарний» водій все ще може піддаватися ризику аварій, через те що:

... відчуття впевненості в більш складних становищах, сприймається як свідчення водійських здібностей, і ця "перевірена" здатність підсилює відчуття впевненості. Впевненість підживлює себе і стає непередбаченою до тих пір, поки щось не трапиться - випадковий промах або аварія.

Дослідження AXA показало, що ірландські водії дуже піклуються про безпеку порівняно з іншими європейськими водіями. Тим не менш, це не призводить до значного зниження рівня аварій в Ірландії.

Супровідними змінами в дорожньому господарстві, стало повсюдне прийняття правил дорожнього руху поряд з політикою правоохоронних органів, яка охоплювала закони про водіння в нетверезому стані, встановлення обмежень швидкості і системи контролю швидкості, такі як камери контролю швидкості. Іспити на водіння в деяких країнах були розширені щодо перевірки поведінки нового водія в надзвичайних подіях і їх сприйняття небезпеки.

Існують демографічні відмінності в показниках аварійності. Наприклад, хоча молоді люди, як правило, мають добрий час реакції, в зіткненнях непропорційно більше молодих водіїв-чоловіків, а дослідники зауважують, що багато з них виявляють таку поведінку і ставлення до ризику, що може поставити їх в більш небезпечне становище, ніж інших учасників дорожнього руху. Це враховується актуаріями, коли вони встановлюють страхові тарифи для різних вікових груп, частково виходячи з їхнього віку, статі та вибору транспортного засобу. Можна було очікувати, що літні водії з повільнішою реакцією братимуть участь в більшій кількості зіткнень, але це не так, оскільки вони, як правило, їздять менше і, мабуть, обережніше. Спроби нав'язати політику дорожнього руху можуть бути ускладнені місцевими обставинами та поведінкою водіїв. 1969 року Лемінґ попереджував, що слід дотримуватися рівноваги у спробах "підвищення" безпеки дорожнього руху.

І навпаки, місце, яке не виглядає небезпечним, може мати високу частоту аварій. Почасти це відбувається тому, що якщо водії сприймають якесь місце як небезпечне, вони виявляють більшу обережність.  Зіткнення можуть бути більш ймовірними, коли небезпечні дорожні або транспортні умови неочевидні з першого погляду, або коли умови занадто складні, щоби певна людина в машині сприймала та реагувала у доступний час та зважаючи на відстань. Висока частота аварій не свідчить про високий ризик нівечень. Збитки часто зустрічаються на відрізках великої перевантаженості транспортними засобами, але смертельні зіткнення трапляються непропорційно на сільських дорогах вночі, коли рух відносно невеликий.

Це явище спостерігалося в дослідженнях обмеження ризику, коли передбачувані скорочення зіткнень не відбулися після законодавчих чи технічних змін. В одному з досліджень було встановлено, що введення вдосконалених гальм призвело до більш брутального руху.

Дорожньо-транспортні пригоди в Україні[ред. | ред. код]

Статистика ДТП в Україні:[2][3][4]

  • 2006—195,640 ДТП (49,491 — з постраждалими), 60,018 — травмованих, 7,592 — загиблих.
  • 2007—278,837 ДТП (63,554 — з постраждалими), 78,528 — травмованих, 9,574 — загиблих.
  • 2008—312,751 ДТП (51,279 — з постраждалими), 63,254 — травмованих, 7,718 — загиблих.
  • 2009—229,885 ДТП (37,049 — з постраждалими), 45,675 — травмованих, 5,348 — загиблих.
  • 2010—204,242 ДТП (31,914 — з постраждалими), 38,975 — травмованих, 4,875 — загиблих.
  • 2011—186,225 ДТП (31,281 — з постраждалими), 38,178 — травмованих, 4,908 — загиблих.
  • 2012—196,410 ДТП (30,699 — з постраждалими), 37,519 — травмованих, 5,531 — загиблих.
  • 2013—191,010 ДТП (30,681 — з постраждалими), 37,521 — травмованих, 4,833 — загиблих.
  • 2014—153,217 ДТП (26,194 — з постраждалими), 32,395 — травмованих, 4,483 — загиблих.
  • 2015—134,193 ДТП (25,365 — з постраждалими), 31,467 — травмованих, 3,970 — загиблих.
  • 2016—158,776 ДТП{ (26,782 — з постраждалими), 33,613 — травмованих, 3,410 — загиблих.
  • 2017—162,562 ДТП (27,220 — з постраждалими), 34,667 — травмованих, 3,432 — загиблих.
  • 2018—150,120 ДТП (24,294 — з постраждалими), 30,884 — травмованих, 3,350 — загиблих.

Всесвітній день пам'яті жертв дорожньо-транспортних пригод[ред. | ред. код]

У 2005 році Генеральна асамблея ООН оголосила третій тиждень листопада Всесвітнім днем пам'яті жертв дорожньо-транспортних пригод.

Див. також[ред. | ред. код]

Шаблон:Термінологія правил дорожнього руху

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]