Дорожня розмітка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорожня розмітка
Перехрестя з безліччю дорожніх розміток

Доро́жня розмі́тка (маркування) — маркування на покритті автодоріг. Вона призначена для передачі визначеної інформації всім учасникам дорожнього руху. Виникла на початку XX століття з появою асфальтованих та бетонованих доріг. Розмітка поділяється на групи та види. Встановлено дві групи розмітки: горизонтальна та вертикальна. Горизонтальна розмітка поділяється на поздовжню, поперечну й інші види (стрілки, острівці, знаки і т. ін.) та може бути як постійною, так і тимчасовою. Тимчасова розмітка має пріоритет над постійною та регламентує порядок руху транспортних засобів по проїзній частині. Тимчасова дорожня розмітка має помаранчевий колір і створюється з матеріалів, які дозволяють її швидке видалення. При влаштуванні тимчасової розмітки видаляти постійну не потрібно. Вертикальна розмітка є сполученням чорного і білого кольорів (червоного з білим — для віддзеркалюваних елементів).

Історія[ред. | ред. код]

Едвард Н. Хайнз (Edward N. Hines, 1870—1938), член дорожньої комісії Wayne County в штаті Мічиган (США), вважається винахідником дорожньої розмітки. У 1911 році він запропонував нанести на першу бетоновану дорогу світу, Woodward Avenue в Детройті, центральну смугу для поділу смуг руху.[1]

10 років потому (1921) в англійському містечку Sutton Coldfield, передмісті Бірмінгему, з'явилося перше маркування в Британії. Цей експеримент для підвищення безпеки на дорогах був настільки вдалим, що цю систему піднесли до рангу світового стандарту.[2]

Кольори[ред. | ред. код]

Ознакована велодріжка у Вроцлаві, Польща
  • Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір.
  • Синім кольором позначаються майданчики для паркування, відведені на проїзній частині.
  • Жовтий колір мають лінії, які позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком «зупинку/стоянку заборонено» і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру.
  • Червоно-білий колір мають лінії нерегульованого пішохідного переходу, нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною небезпекою здійснення ДТП, позначення нерегульованого пішохідного переходу в місцях проживання або роботи сліпих, позначає місце, де велосипедна доріжка перетинає проїзну частину.
  • Помаранчевий колір мають лінії тимчасової розмітки.

Типи[ред. | ред. код]

Поздовжня розмітка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та позначає межі напрямків руху.

  • суцільна смуга

  • переривчаста смуга

  • спеціальна

  • подвійна суцільна смуга

  • подвійна переривчаста смуга

  • спеціальна — поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків на ділянках доріг, де перестроювання дозволено лише з однієї смуги; позначає місця, призначені для розвороту, в'їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік
Поперечна розмітка
Стрілки напрямку

  • розгалуження дороги

  • неподалік поворот

Піктограми

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Edward N. Hines (1870—1938)
  2. ↑ Douglas V. Jones: The Royal Town of Sutton Coldfield — A Commemorative History, Westwood Press 1994, ISBN 0-9502636-7-2.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Автошлях Це незавершена стаття про транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорожня_розмітка&oldid=30397086