Дорожні знаки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дорожні знаки України регулюються поєднанням норм, встановлених Віденською конвенцією про дорожні знаки й сигнали, Європейським Союзом та Міністерством інфраструктури України. Перша необхідність національного стандарту для доріг і дорожніх знаків стала очевидною після розпаду СРСР та появи України як незалежної держави. Знаки викладені у 7 окремих категорій, заснованих на значущості: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу та додаткові знаки.[1]

В Україні правосторонній рух, як у решті Європи, за винятком Кіпру, Ірландії, на Мальті та у Великій Британії.

З 1 листопада 2021 року набрав чинності новий стандарт дорожних знаків України[2]. Згідно з новими стандартами, знаки будуть легше читатись, також заборонено їх нагромадження. Головна відмінність — назви населених пунктів матимуть інший шрифт та будуть написані з великої букви, а не прописом. Новий стандарт передбачає:

  • компонування дорожніх знаків індивідуального проєктування за новим принципом;
  • текст має починатися з великої літери;
  • стрілки мають нову форму;
  • для позначення центру населеного пункту та річки використовуються символи європейського зразка;
  • визначені чіткі пропорції та відстані між елементами, залежно від розміру великої літери, яка обирається виходячи з місця встановлення знаку та категорії дороги;
  • передбачена транслітерація назв населених пунктів.

Окрім того, згідно з цим стандартом буде нове позначення діагональних пішохідних переходів та нова табличка для острівців безпеки. Знаки й таблички до дорожніх знаків для розвитку велоінфраструктури також оновлять.

Попереджувальні знаки[ред. | ред. код]

Попереджувальні знаки зазвичай є гостроверхими червоними трикутниками з білим фоном та чорними значками. Жовтий фон використовуються для тимчасової небезпеки чи обумовлені дорожніми роботами. Знаки можуть включати додаткові таблички з подробицями небезпеки, до якої відносяться знаки чи містять іншу необхідну інформацію.


Знаки пріоритету[ред. | ред. код]

Знаки пріоритету регулюють порядок руху транспортних засобів. Знак головної дороги підказує водіям, що вони мають переважне право на усіх перехрестях попереду на дорозі до кінця дії знаку. Дорожні знаки переваги в русі використовуються там, де дорога занадто вузька, щоб дозволити рух транспортних засобів пліч-о-пліч, а лише почергово.


Заборонні знаки[ред. | ред. код]

Заборонні знаки регулюють використання дороги на основі можливості руху, класів транспортних засобів чи інших обмежень.


Наказові знаки[ред. | ред. код]

Наказові знаки інструктують водіїв на дії, які вони повинні прийняти чи підкоритися, або можуть позначати типи транспортних засобів яким дозволяється використовувати дорогу.

Інформаційно-вказівні знаки[ред. | ред. код]

Інформаційні знаки описують умови дороги та покриття, які не вимагають попередження небезпеки, обов'язкових приписів чи заборони.


Знаки сервісу[ред. | ред. код]

Знаки сервісу позначають шлях до дорожніх служб, які можуть знадобитися водію. Вони можуть включати стрілки, відстані чи назви служб.


Додаткові знаки[ред. | ред. код]

Додаткові таблички надають додаткову інформацію про знак над ними.


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PDD.UA. Уряд України. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 6 червня 2013. 
  2. З 1 листопада Україна отримає новий стандарт дорожніх знаків. ІА «Погляд». 16 серпня 2021. Процитовано 12 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]