Дороті Дей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дороті Дей
Dorothy Day, 1916 (cropped).jpg
Народилася 8 листопада 1897(1897-11-08)[1][2][…]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Померла 29 листопада 1980(1980-11-29)[1][2][…] (83 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·гострий інфаркт міокарда
Країна Flag of the United States.svg США[4]
Діяльність журналістка, письменниця, громадська активістка, редакторка, профспілкова діячка, антивоєнна активістка, автобіографістка, суфражистка
Alma mater Іллінойський університет в Урбана-Шампейн[5] і Lincoln Park High Schoold
Знання мов англійська[1]
Членство Індустріальні робітники світу[5], Silent Sentinelsd і National Woman's Partyd[4]
Напрямок анархізм
Magnum opus The Long Lonelinessd
Конфесія католицька церква
Брати, сестри Grace Delafield Day Spierd[6]
Нагороди
IMDb ID 0206383

Слуга Божа До́роті Дей (англ. Dorothy Day; нар. 8 листопада 1897(18971108), Бруклін — пом. 29 листопада 1980, Нью-Йорк) — американська журналістка, суфражистка, антивоєнна та профспілкова активістка, автобіографістка, редакторка. Одна із засновниць Руху католицьких робітників, прихильниця філософії дистрибутизму (католицької економічної теорії). У 1930-х активно брала участь в робочому, пацифістському і антивоєнному русі (в тому числі закликала віруючих католиків ухилятися від призову в армію під час Другої світової). Себе нерідко називала анархісткою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Фото 1934 року

Народилася в протестантській родині, мала трьох братів і одну сестру. В юності завагітніла від коханця, але за його вимогою була змушена піти на аборт. Одружилася з заможним видавцем, але шлюб незабаром розпався, вступила в другий шлюб, народила дочку.

У 1914—1916 роках вчилася в Іллінойському університеті, зацікавившись під час навчання роботами Маркса та інших соціалістичних авторів, вступивши в Соціалістичну партію. З 1916 року, повернувшись у Нью-Йорк, і до 1918 року працювала журналісткою в ряді газет, два роки була медсестрою, після чого повернулася до журналістики і працювала в Чикаго і Новому Орлеані. У 1927 році прийняла рішення перейти в католицизм і прийняла хрещення, що призвело до розриву відносин з родиною.

У травні 1933 року стала однією із засновників журналу «Католицький робочий», навколо якого сформувався Рух католицьких робітників. Активно писала для цього журналу про проблеми бідності, брала участь у створенні притулків для бездомних, перший з яких заснувала у власній квартирі; до 1936 році існувало вже понад 30 таких будинків, і за свою діяльність в цьому напрямку Дей у 1971 році отримала міжнародну премію Pacem in Terris.

У 1971—1973 роках активно брала участь у протестах проти війни у В'єтнамі, в результаті чого кілька разів була заарештована. Під час проведення Другого Ватиканського собору очолила групу жінок, які оголосили голодування і вимагали від Собору засудження війни як такої.

Сучасна Католицька церква поки не вирішила питання її канонізації або беатифікації, але після смерті Дороті Дей була удостоєна статусу Слуги Божої.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. SklarAlexander Street Press.
  5. а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 273.
  6. http://hdl.handle.net/1903.1/1524

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • William Miller (1982) Dorothy Day: A Biography.
  • Rosalie G. Riegle [Troester] (2003) Dorothy Day: Portraits by Those Who Knew Her. Orbis Books.
  • Nancy Roberts L. (1984) Dorothy Day and the Catholic Worker. SUNY Press.
  • Sheila Webb, "Dorothy Day and the Early Years of the Catholic Worker: Social Action through the Pages of the Press," U. S. Catholic Historian, vol. 21, no. 3 (Summer 2003), pp. 71–88.

Посилання[ред. | ред. код]