Дороті Кроуфут Годжкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дороті Ходжкін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дороті Кроуфут Годжкін
Dorothy Crowfoot Hodgkin
Народилася 12 травня 1910(1910-05-12)
Каїр, Єгипет
Померла 29 липня 1994(1994-07-29) (84 роки)
Ілмінгтон, Ворікшир, Велика Британія
·геморагічний інсульт
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Країна  Велика Британія[1]
Діяльність біолог, хімік, фізик, біохімік, кристалограф, біофізик
Alma mater Самервільський коледж, Кембриджський університет
Галузь біохімія
Заклад Сомервіль коледж (Оксфорд)
Вчене звання професор
Науковий керівник Джон Десмонд Бернал[2]
Аспіранти, докторанти Judith Howardd
Том Бланделл
Barbara Wharton Lowd
Judith Ann Kathleen Howardd[3]
Членство Лондонське королівське товариство[2]
Леопольдина
Академія наук СРСР[4]
Американська академія мистецтв і наук[2]
Російська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія наук США
Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Відома завдяки:

Розробку рентгеноструктурного аналізу білків,

визначення структури інсуліну
Батько John Winter Crowfootd[5]
Мати Grace Mary Hood Crowfootd[2][5]
Брати, сестри Elizabeth Grace Crowfootd[5]
Joan Crowfoot Payned[5]
Diana Crowfootd[5]
У шлюбі з Thomas Lionel Hodgkind[2][5]
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1964)
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Дороті Кроуфут Годжкін у Вікісховищі

Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.[8]

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.

Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.[7],[9]

Наукова робота[ред. | ред. код]

Молекулярна модель пеніциліну, створена Дороті К. Годжкін (прибл. 1945 р.)
(з експозиції Музею науки)

Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів[10].

У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин[10].

У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора[12].

Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його[10].

У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B12 — над цим завданням вона працювала з 1948 року[12].

Також на B12 у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем[10].

Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B12[12].

Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Орден Заслуг Дороті Годжкін

У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.

У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).

Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році[14].

У 1976 році вона отримала медаль Коплі.

Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії[15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном[en], істориком Африки[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком[17], донька Елізабет — істориком[18], син Тобі — біологом[19].

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дороті Кроуфут Годжкін

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Catalog of the German National Library
  2. ↑ а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 606. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52628.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  5. ↑ а б в г д е Kindred Britain
  6. ↑ Дороті Мері Ходжкін. Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.[недоступне посилання з 24 червня 2019]
  7. ↑ а б Біографія Дороті Кроуфут Годжкін на офіційному сайті Фундації Нобеля. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
  8. ↑ Дороті Кроуфут Годжкін. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
  9. ↑ Дороти Кроуфут Ходжкин. Химический факультет МГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2003. Процитовано 20 червня 2010.(рос.)
  10. ↑ а б в г ПРОФЕССОР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛЕВСКОй ПРЕМИИ ДОРОТИ КРОУФУТ-ХОДЖКИН [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Рейчел Ігнотофскі. Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що змінили світ. — Вид-во «Вівсянка», 2020 . — С. 65.
  12. ↑ а б в КРОУФУТ-ХОДЖКИН (Crowfoot-Hodgkin) Дороти(рос.)
  13. ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1964 [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  14. ↑ Order of Merit [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  15. ↑ На нових 50-фунтових банкнотах може бути зображено Маргарет Тетчер або Стівена Гокінга [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна»
  16. ↑ Mr Thomas Hodgkin. The Times. 26 березня 1982.(англ.)
  17. ↑ «Dr Luke Hodgkin» [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Academic Staff, King's College London(англ.)
  18. ↑ Fellows and governance of the Rift Valley Institute. riftvalley.net. Rift Valley Institute. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.(англ.)
  19. ↑ «Toby Hodgkin» [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.], PAR Researcher Database.(англ.)
1950 — Єлисавета Багряна, Гйончо Белев, Павел Вежинов, Любомир Пипков, Стефан Савов, Петко Стайнов • 1951 — Павел Вежинов, Любомир Пипков, Веселин Стоянов, Стефан Савов, Андрей Гуляшки • 1952 — Димитр Димов, Димитр Методієв, Любомир Пипков, Богомил Райнов, Стефан Савов • 1953 — Васко Абаджієв • 1959 — Николай Гяуров, Димитр Іванов, Димитр Талев, Веселин Ханчев • 1960 — Димитр Ангелов, Валерій Петров • 1962 — Веселин Ханчев • 1964 — Димитр Методієв • 1966 — Николай Гяуров, Антон Дончев • 1969 — Богомил Райнов • 1971 — Павел Вежинов, Коста Цонев • 1972 — Любомир Левчев, Стойчо Панчев • 1974 — Михайло Суслов, Іван Юхновський • 1976 — Павел Вежинов, Тодор Живков • 1978 — Леонід Брежнєв • 1979 — Габрієль Гарсія Маркес, Минчо Минчев • 1980 — Коста Цонев • 1981 — Хосе Лопес Портільйо • 1983 — Микола Тихонов • 1984 — Дороті Годжкін, Хафез аль-Асад • 1986 — Невена Коканова, Леда Мілева, Станіслав Стратієв • 1989 — Жоржі Амаду
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Le Dictionnaire universel des Créatrices · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання
Нормативний контроль
Ганс Адольф Кребс Це незавершена стаття про біохіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дороті_Кроуфут_Годжкін&oldid=41712158