Дорошенко Наталія Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорошенко Наталія Вікторівна
Народилася 1888
Білоцерківці, Пирятинський район, Україна
Померла 6 січня 1974(1974-01-06)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Діяльність педагог, громадська активістка, бібліотекарка, письменниця, вчителька, adult educator
Галузь бібліотекознавство[1], творче та професійне письмоd[1] і освіта[d][1]
Знання мов українська[1] і англійська[1]

Ната́лія Ві́кторівна Дороше́нко, у шлюбі Са́вченко (* 1888, село Білоцерківці Лохвицького повіту Полтавської губернії, нині Пирятинського району Полтавської області — † 6 січня 1974, Нью-Йорк, США) — українська громадська діячка, освітянка, бібліотекарка, письменниця.

1913 року закінчила Київські вищі жіночі курси при Міністерстві народної освіти (Жіночий Університет) і отримала диплом учительки середніх шкіл.

Від серпня 1913 року до кінця червня 1917 року мешкала в Проскурові (нині Хмельницький[2].

В 1913–17 роках працювала завідувачкою і вчителькою Проскурівської вищої початкової дівочої школи. Саме вона організувала курси українознавства для вчителів у Проскурові, а згодом, у місті виникли українські класи навчання [3].

Наталя Дорошенко-Савченко у статті «Початки національної революції на Проскурівщині» підкреслює: «Треба сказати, що Поділля, зокрема Проскурівщина, були у винятковому становищі, з огляду саме на колишню приналежність до Польщі. Тут жандармське око було пильніше, ніж деінде, особливо під час першої світової війни» [4] .

Під час Першої світової війни активно співпрацювала з Товариством допомоги жертвам війни (офіційна назва — «Товариство допомоги населенню півдня Росії, що постраждало від воєнних дій»)[5].

У 1917—1920 роках була організаторкою та директоркою першої української гімназії в Полтаві, відомої ще як «земська».

У 1921—1939 роках була бібліотекаркою товариства «Просвіта» у Львові.

Від листопада 1939 року перебувала в еміграції: спочатку — в Польщі (до 1945), потім — у Німеччині, а з 1949 року — в США.

В США також була активним членом УВАН, СУА, «Просвіти» та інших науково-освітніх і громадсько-просвітницьких товариств. Так, 24 травня 1964 р. на науковій конференції УВАН, присвяченій пам’яті Володимира Вікторовича Дорошенка, вона виступила із доповіддю «Спогади про брата». Також брала участь у влаштуванні та відкритті різнопланових виставок для української громади. Так, вона разом із професором Д. Горняткевичем «цінні просвітянські видання визичили на виставку» української книжки і преси, з нагоди 100-річчя «Просвіти» у Львові, яка 3-11 грудня 1968 р. відбулася у великій залі Народного Дому в Нью-Йорку [6].

Авторка науково-популярних статей і окремих видань, переважно із бібліотекознавства.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Дорошенко-Савченко Н. Початки національної революції на Проскурівщині: Спогад [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1955. — № 250 (29 грудня). — С. 2.
  3. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 9 липня 2017. Процитовано 24 листопада 2023.
  4. Вже знаємо, де розташовувалися Українська громада й «Просвіта» в Проскурові! - науково-популярна інформація - УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 рр. - МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. mimh.org.ua. Процитовано 24 листопада 2023.
  5. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 175.
  6. Трембіцький, А. М. Проскурівщина 1917 року у спогадах Наталії Дорошенко-Савченко на сторінках часопису «Свобода» (Нью-Йорк). Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Вип. 4. с. 163—175.

Література[ред. | ред. код]