Дорошенко Петро Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорошенко Петро Якович
Народився 17 (29) жовтня 1857
Дорошенкове
Помер 13 липня 1919(1919-07-13) (61 рік)
Одеса, Херсонська губернія, УНР
Діяльність історик
Alma mater Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира

Петро́ Я́кович Дороше́нко (* 29 жовтня 1857(18571029), Баничі Глухівського повіту — † 13 липня 1919, Одеса) — український історик, державний і громадський діяч. Дядько Дмитра Дорошенка.

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Дорошенко народився 1858 року на хуторі Дорошенків Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині село Дорошенкове Ямпільського району Сумської області). Походив із бокової гілки старовинного козацько-старшинського роду Дорошенків (Климченки-Дорошенки).

1884 року закінчив медичний факультет Київського університету. 20 років працював земським лікарем на Чернігівщині. Брав активну участь у земському житті Чернігівщини, пропагуючи серед українського дворянства ідею піклування про духовну культуру рідного народу.

У червні 1918 року очолив Головне управління в справах мистецтва та національної культури Української Держави. Від 1 серпня 1918 року Дорошенка визнано наступником гетьмана Павла Скоропадського на випадок його смерті, тяжкої хвороби або перебування за межами країни.

За Директорії УНР Дорошенко залишався на посаді керівника управління в справах мистецтва та національної культури. Разом із урядом виїхав до Вінниці, звідти — до Одеси, де був схоплений і розстріляний ВУЧК.

Джерела та література[ред. | ред. код]