Доріс Лессінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доріс Мей Лессінґ
Doris May Lessing
Doris lessing 20060312.jpg
Доріс Лессінг у 2006 р.
Ім'я при народженні англ. Doris May Tayler
Псевдо Джейн Сомерс, англ. Jane Somers
Народилася 22 жовтня 1919(1919-10-22)
Керманшах, тепер Іран Іран
Померла 17 листопада 2013(2013-11-17) (94 роки)
Лондон
·інсульт
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність прозаїк
Сфера роботи поезія і есей
Alma mater Dominican Convent High School[d]
Мова творів англійська
Напрямок Фемінізм, Модернізм, Наукова фантастика
Жанр наукова фантастика
Magnum opus серія фантастичних романів Canopus in Argos (1979–1983)
Членство Modern Language Association[d][1], Королівське літературне товариство і Баварська академія витончених мистецтв[d]
У шлюбі з Gottfried Lessing[d]
Автограф Doris May Lessing signature.svg
Нагороди
Премії Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2007)
Сайт: dorislessing.org

CMNS: Доріс Мей Лессінґ на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

До́ріс Мей Ле́ссінґ (англ. Doris May Lessing, уроджена Тейлор, англ. Taylor) (22 жовтня 1919, Керманшах, Персія17 листопада 2013, Лондон) — англійська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в британській сім'ї за місцем служби батька, банківського клерка. 1925 року батько придбав кукурудзяну ферму в Південній Родезії (тепер Зімбабве), й родина переїхала туди.

Доріс рано почала самостійне життя, працювала нянькою, телефоністкою, стенографісткою, опублікувала кілька оповідань. До 1939 року двічі була одружена, потім разом із сином виїхала до Лондона, де й почалася її справжня літературна кар'єра.

Дебютний роман — «Трава співає» (1950). Згодом опублікувала збірки оповідань «Країна старого вождя» (1951), «Звичка любити» (1957), «Африканські оповідання» (1961). До пенталогії «Діти насильства» увійшли романи «Марта Квест» (1952), «Пристойний шлюб» (1954), «Відгомін бурі» (1958), «Середземне» (1965) та «Місто за чотирма брамами» (1969).

Ці твори належать до першого етапу її творчості, що характеризується гострою критикою расизму на півдні Африки та лівими політичними уподобаннями (19521956 років вона була членом Британської комуністичної партії, а в'їзд до Південної Африки був для неї заборонений від 1956 до 1995).

Від шістдесятих років проблеми дискримінації залишаються провідною темою її прози, але поширюються з суто расових на молодь, жінок тощо. Крім того, посилюється психологічний аналіз. До цього періоду належать романи «Золотий щоденник»[3] (1962; був сприйнятий як маніфест фемінізму), «Інструкція до спуску в пекло» (1972), «Мемуари вцілілого» (1974), «Літо перед смерком» (1976), «Добрий терорист» (1985).

Третій етап — спроба показати альтернативний (інопланетний) погляд на стан і перспективи людської цивілізації в циклі науково-фантастичних (з елементами антиутопії) романів «Канопус в Аргосі: архіви» (1979–1983; сама Лессінг вважає цей цикл своїм найкращим твором, хоч не всі критики з цим погоджуються). Характерною прикметою цих романів є широке використання суфійських ідей. Фантастичними є також романи «Мара та Данн» (1999) та його продовження «Історія дочки генерала Дана та Мари, Гріота й Сніжного Собаки» (2005), де розповідається про глобальну катастрофу та поворот до примітивніших форм людського існування, але з надією на відродження людяності.

Романи «Щоденник доброго ближнього» (1983) та «Якби старі могли» (1984) опублікувала під псевдонімом Джейн Сомерс.

Лауреат Нобелівської премії 2007 року (найстаріший за віком лауреат у галузі літератури на момент присудження).

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Українською мовою перекладено повість «Домівка гірської худоби» («Всесвіт», 1977, № 5; перекладач — Ростислав Доценко) зі збірки «Five» (1953).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. List of 2011 MLA Members / за ред. Modern Language AssociationНью-Йорк: 2011. — С. 100.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Номер 64 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.))