Дофіне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дофіне
ПрапорГерб
Banner of the Dauphine of France.svgArms of the Dauphin of France.svg
Зображення
Дата створення / заснування 1349
Країна Flag of France (1790–1794).svg Франція
Столиця Гренобль
Місце розташування Окситанія
Територія перекривається з Дром, Ізер і Верхні Альпи
Історичний період Середньовіччя
Час/дата припинення існування 1790
Площа 19 931 км²
Розташування на мапі
CMNS: Дофіне у Вікісховищі

Координати: 45°23′00″ пн. ш. 5°44′00″ сх. д. / 45.38333333336077402009323123° пн. ш. 5.73333333336107742184140079° сх. д. / 45.38333333336077402009323123; 5.73333333336107742184140079

Дофіне́ (фр. Dauphiné) — історична область на південному сході Франції; департаменти Ізер, Дром, Верхні Альпи. Площа близько 20 тисяч км². Головне місто — Гренобль.

Географія[ред. | ред. код]

Дофіне зрошується двома притоками Рони — Дром та Дюранс. У східній частині (Верхнє Дофіне) розташовані Котські Альпи. Тут знаходиться багата на глетчери гора Пельву висотою 4103 м. Дофіне належить до наймальовничіших місцевостей Франції. Основне виробництво — сільськогосподарська продукція (зернові, вино, масло, сіно, конопля, тутові ягоди, шовк.

Історія[ред. | ред. код]

За часів Цезаря Дофіне, край аллоброгів, перебувало підж римською владою, а після розвалу Західної Римської імперії утворило південну частину Бургундського королівства, разом з яким увійшло до складу держави франків. З 880 року Дофіне належало Арелатській державі. З 1032 року й до серединиXIV століття — у складі Священної Римської імперії. Середньовічне Дофіне було своєрідним буфером між Французьким королівством та Савойським герцогством.

Графи д'Альбон, що мали посаду сенешаля Арелатськї держави, носили титул дофінів (можливо, від зображення дельфіна на їхньому гербі) й дали дали назву цьому краю. Перша династія дофінів згасла в кінці XII століття. Спадкоємиця роду, Беатриса, одружилася з герцогом Бургундським, а її син Гіг VI Андре (пом. 1237), став засновником другої, Бургундської династії дофінів. Останньою спадкоємицею цієї династії була Анна (пом. 1293), сестра Гіга VII (пом. 1282). Анна була одружена з Юмбером I де Ла Тур-дю-Пін (пом. 1307), їхній син, Жан II (пом. 1319), заснував третю династію дофінів. Останнім представником її був Юмбер II (пом. 1355), який 1342 року продав Дофіне королю Франції.

Всупереч угоді, за якою Дофіне приєдналося до Франції, воно поступово втратило більшість своїх привілеїв та повністю злилося з Францією. Титул дофіна став носити старший син короля. Вважається, що Карл VI першим в історії одержав при народженні титул «дофін» та провінцію Дофіне як апанаж[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Charles VI le Fou (фр.). Paris: France pittoresque. Архів оригіналу за 12 червня 2015. 

Література[ред. | ред. код]

  • Pfeiffer, Thomas, Le Brûleur de loups, Lyon, Bellier, 2004.
  • Félix Vernay, Petite Histoire du Dauphiné, 1933.

Посилання[ред. | ред. код]