Доцент
Доце́нт (від лат. docere «навчати») — в Україні та інших країнах вчене звання викладачів закладів вищої освіти, що виконують функцію університетських лекторів; вчене звання співробітників наукових установ; посада в закладах вищої освіти. Учене звання доцента присвоюється ученими радами. Звання доцента засвідчується атестатом, що видає Міністерство освіти України.
Статус[ред. | ред. код]
На посаду доцента можуть претендувати особи, які мають вчене звання доцента, старшого наукового співробітника та/або наукові ступені доктора, кандидата відповідних наук та стаж науково-педагогічної роботи не менше 5 років
![]() |
Учене звання доцента надається докторам і кандидатам наук, обраним за конкурсом на посаду завідувача кафедрою, професора, доцента, або докторам і кандидатам наук на посаді ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) вишу, які мають стаж педагогічної роботи у вишах не менш як три роки та друковані навчально-методичні або наукові праці, що використовуються в педагогічній практиці, зокрема опубліковані після захисту дисертації, після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року.
Учене звання доцента може бути, як виняток, також надано:
|
![]() |
Аналоги в інших країнах[ред. | ред. код]
США[ред. | ред. код]
Питання аналогів української посади «доцента» за кордоном не є однозначним. В США посаді доцента можуть відповідати посади лектора (англ. Lecturer), асоційованого професора[en] (англ. Associate Professor). В США практичні та лабораторні заняття проводяться асистентами (англ. Assistant Professor).
В Україні доценти читають лекції, керують курсовими та дипломними проєктами, проводять практичні та лабораторні заняття.
Німеччина[ред. | ред. код]
В Німеччині практичні та лабораторні заняття проводяться науковими співробітниками (нім. wissenschaftliche Mitarbeiter) та/або студентами старших семестрів.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. С. Муха. Доцент [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Постанова Кабінету міністрів України «Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань України» [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] від 20 травня 1992 р. № 257.
Посилання[ред. | ред. код]
- Доцент [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Доцент // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
|