Дошка пошани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дошка пошани у селі Прищепівка

Дошка пошани (рос. Доска почёта) — агітаційно-пропагандистський винахід радянської цивілізації, що являв собою стенд з іменами і світлинами передовиків виробництва, який, зазвичай, розташовували біля прохідної або у вестибюлі підприємства. Своєю метою дошка пошани мала підвищення продуктивності виробництва, заохочення. У перші роки радянської влади називалася червоною дошкою, при цьому на противагу їй існувала чорна дошка (у подальшому — дошка ганьби), на яку заносилися п'яниці, прогульники та ледарі. Дошка пошани передбачалася «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», що регламентували трудовий розпорядок у радянських установах, підприємствах і організаціях. Крім того, існували міські, районні, обласні, крайові та республіканські дошки пошани[1].

Після ліквідації СРСР і зміни політичного й економічного ладу на початку 1990-х років використання дощок пошани на законодавчому рівні припинилося (окрім Білорусі).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


СРСР Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.