Дошлюбний секс
Дошлюбний секс — статевий акт до вступу в законний шлюб. Дошлюбний секс вважається гріхом у багатьох релігіях, а також моральним питанням, яке є табу в багатьох культурах.
З другої половини ХХ століття його стали схвалювати деякі ліберальні та прогресивні соціальні рухи, особливо у західному світі. Дослідження центру П'ю 2014 року щодо глобальної моралі показало, що передшлюбний секс вважався особливо неприйнятним у країнах з мусульманською більшістю, таких як Малайзія, Йорданія та Пакистан, де понад 90 % респондентів висловили несхвалення, тоді як жителі західноєвропейських країн висловили найбільше схвалення, а Іспанія, Німеччина та Франція висловили менше 10 % несхвалення.[3]
До 1950-х років[4] «дошлюбний секс» стосувався сексуальних стосунків між двома людьми до одруження.[5] У той період у західних суспільствах було загальноприйнятим правилом, що чоловіки та жінки одружувалися після ХХІ року, і не було жодних міркувань щодо того, що той, хто мав статеві стосунки, не одружиться. Цей термін використовувався замість терміну «блуд», який мав негативні конотації[4], і був тісно пов'язаний з концепцією та схваленням цноти, тобто сексуального утримання до шлюбу.
З того часу значення змінилося і тепер воно стосується будь-яких сексуальних стосунків, які людина має до шлюбу, і зняло акцент зі стосунків між залученими людьми.[5] Визначення має певну неоднозначність. Незрозуміло, чи вважатиметься дошлюбним секс між особами, яким закон забороняє одружуватися, чи сексуальні стосунки особи, яка не зацікавлена у шлюбі.[4]
Були запропоновані альтернативні терміни для позначення передшлюбного сексу, зокрема позашлюбний секс (який перетинається з перелюбом), юнацький секс, підлітковий секс та секс молодих дорослих. Ці терміни також мають певну неоднозначність, оскільки визначення сексу відрізняється від людини до людини.[4]
У Середньовіччя дошлюбні або позашлюбні сексуальні стосунки вважалися злочином, що називався перелюбством, і каралися грошовими штрафами або навіть смертною карою.[6] Також і народження дитини до шлюбу вважалося аморальним; у випадку ж вступу в шлюб вагітної жінки шлюб укладали швидко і без весільних урочистостей.
У сучасних західних культурах соціальна цінність статевого утримання до шлюбу знизилася. Історично значна частина людей займалася дошлюбним сексом, хоча кількість тих, хто готовий був це визнати, не завжди була високою. У дослідженні, проведеному в США, 61 % чоловіків і 12 % жінок, народжених до 1910 року, визнали, що мали дошлюбний секс; ця гендерна диспропорція могла бути спричинена культурними подвійними стандартами щодо визнання сексуальної активності або тим, що чоловіки часто відвідували повій.[4]
Починаючи з 1920-х років, і особливо після Другої світової війни, передшлюбний секс став більш поширеним, особливо серед жінок. До кінця ХХ століття від 75 до 80 % американціввступали у статеві стосунки до 22 років. Це пояснюється численними причинами, включаючи зростання середнього віку шлюбу та широку доступність ефективних контрацептивів.[4]
За опитуванням ЮНІСЕФ 2001 року, у 10 з 12 розвинених країн, для яких є дані, понад дві третини молодих людей вступали у статеві акти ще в підлітковому віці. У Данії, Фінляндії, Німеччині, Ісландії, Норвегії, Великій Британії та Сполучених Штатах ця частка перевищує 80 %. В Австралії, Великій Британії та Сполучених Штатах приблизно 25 % 15-річних та 50 % 17-річних мають статеві акти.[7] У дослідженні американських підлітків, проведеному Фондом родини Кайзер у 2005 році, 29 % підлітків повідомило, що відчувають тиск щодо статевих актів, 33 % сексуально активних підлітків повідомило, що «перебувають у стосунках, де, на їхню думку, події розвиваються занадто швидко в сексуальному плані», а 24 % «зробили щось сексуальне, чого насправді не хотіли робити».[8] Кілька опитувань показали, що тиск однолітків є фактором, що заохочує як дівчат, так і хлопців до статевих актів.[9][10]
За статтею, опублікованою в 2007 році в журналі Public Health Reports, більшість американців мали дошлюбні статеві стосунки. Це стосується як сучасних молодих людей, так і молодих людей кінця 1950-х і початку 1960-х років. Дані Національного опитування про розвиток сім'ї показують, що в 2002 році 77 % американців вступали у статеві стосунки до 20 років, а з них 75 % мали дошлюбні статеві стосунки. Серед жінок, народжених між 1949 і 1978 роками, приблизно 91 % мали дошлюбні статеві стосунки до 30 років, а серед жінок, народжених між 1939 і 1948 роками, 82 % мали дошлюбні статеві стосунки до 30 років.[11]
Порівнюючи Загальне соціальне опитування 1988—1996 років з опитуванням 2004—2012 років, дослідники виявили, що учасники 2004—2012 років не повідомляли про більшу кількість сексуальних партнерів з 18 років, а також про частіші статеві акти чи сексуальних партнерів протягом останнього року, ніж респонденти попереднього опитування. Здається, що суттєвих змін у сексуальній поведінці порівняно з попередньою епохою не відбувається. Респонденти сучасної епохи частіше повідомляли про секс з випадковим побаченням або другом, ніж про секс з чоловіком/дружиною або постійним партнером.[12] З 1943 по 1999 рік схвалення молодими жінками дошлюбного сексу зросло з 12 % до 73 %, а серед молодих чоловіків — з 40 % до 79 %. Відсоток людей, які відчували почуття провини щодо дошлюбного сексу, протягом цього періоду також зменшився. Станом на 2005 рік менше 25 % людей вважають, що дошлюбний секс «завжди або майже завжди» неправильний.[13]
У Сполучених Штатах когортне дослідження молодих людей в університетах показало, що чоловіки самостійно повідомляють про більш поблажливе ставлення до випадкового сексу, ніж жінки.[14] Інше дослідження показало, що студентів університетів можна розділити на групи за їхніми ідеальними стосунками — ті, хто висловлює бажання сексу виключно у відданих стосунках, мають менше випадкових зустрічей та партнерів за принципом «друзі з привілеями», ніж ті, хто прагне «гнучких» стосунків та сексу для розваги.[15]
Дослідження 2006 року, яке проаналізувало дослідження стосунків підлітків у Толедо, показало, що більше хлопців повідомляють про наявність сексуальних партнерок, ніж дівчат. З цієї вибірки третина хлопців мали секс лише зі своєю романтичною партнеркою. Третина хлопців, які мали секс з партнеркою, з якою вони не зустрічаються, протягом останнього року хотіли, щоб ця дівчина була їхньою дівчиною.[16] Багато молодих людей частіше займаються сексом з романтичними партнерками, ніж з випадковими знайомими або «друзями з привілеями».[17]
Дослідження 2011 року, в якому молодих людей опитували про їхні емоційні реакції після передшлюбних статевих контактів, показало, що чоловіки повідомляли про більше позитивних і менше негативних емоційних реакцій, і як чоловіки, так і жінки повідомляли, що досвід був значною мірою позитивним, ніж негативним.[18] Жінки повідомляли, що використання презервативів було пов'язане з меншою кількістю позитивних і більш негативних емоційних реакцій, а у чоловіків використання презервативів було пов'язане з меншою кількістю негативних емоційних реакцій.[18] 23-річне дослідження в рамках курсу «Людська сексуальність» вивчало гендерні відмінності в реакціях чоловіків і жінок на їхній перший сексуальний досвід. У попередні роки дослідження чоловіки повідомляли про більше задоволення та більшу тривогу, ніж жінки, тоді як жінки повідомляли про більше почуття провини, ніж чоловіки. Когортні дослідження, проведені протягом 23 років, показали, що в пізніші роки жінки висловлювали більше задоволення та менше провини. Різниця між емоційними реакціями між чоловіками та жінками протягом 23 років дещо зменшилася.[19] Таке зменшення відмінностей після першого статевого акту може бути результатом зростання нормальності передшлюбного сексу в Америці. Міжнародне онлайн-опитування щодо сексу порівняло відповіді жителів 37 країн із даними Всесвітнього економічного форуму щодо гендерної рівності в цих країнах, і виявило, що в країнах з високим рівнем гендерної рівності респонденти повідомляли про більше випадкових статевих стосунків, більшу кількість сексуальних партнерів, молодший вік для першого сексу та більшу толерантність до передшлюбного сексу.[20]
У деяких країнах гендерні відмінності у передшлюбному сексі можуть бути пов'язані з цнотливістю. В Індії жінка може пройти «тест на цноту» у першу шлюбну ніч, під час якого її може вигнати чоловік або вбити з покарання, якщо виявиться, що вона більше не є цнотливою. Чоловіки не проходять цей самий тест і можуть уникнути покарання за передшлюбний секс.[21] В Ірані, якщо чоловік дізнається, що його дружина мала передшлюбний секс, це може бути підставою для розлучення. Тому не є рідкістю операція з реконструкції дівочої пліви для жінок, які бажають довести свою цноту.[22]
Різні етнічні та культурні групи мають різні релігійні переконання та ставлення до сексу. Дослідження, в якому брали участь студенти американських коледжів, показало, що азійці мають більш консервативні погляди на секс, ніж латиноамериканці та євроамериканці. Латиноамериканці повідомили про ставлення до сексу, схоже на ставлення євроамериканців. Було виявлено, що у азійських, латиноамериканських та євроамериканських жінок з високим рівнем духовності існує кореляція між консервативним ставленням до сексу та сприйняттям релігійності. Релігійність та релігійний фундаменталізм найсильніше передбачали консервативні сексуальні погляди у євроамериканців та азійців.[23]
У культурах західної цивілізації, де ще присутнє моральне засудження дошлюбних сексуальних зв'язків[джерело?], у людей, що вступають у них, може спостерігатися «сексуальний комплекс Трістана та Ізольди», при якому людина, що має секс до шлюбу, відчуває одночасно провину і задоволення; після шлюбу провина більше не проявляється, але й потяг спадає внаслідок зниження пов'язаного емоційного фону.
В індійському місті Мумбаї дослідження показало, що серед студентів коледжу 3 % жінок підтвердили, що мали передшлюбний секс, а 26 % чоловіків — що мали передшлюбний секс.[24] Міжнародна неурядова організація «Рада з питань народонаселення» опублікувала у 2006 році робочий звіт, у якому наведено аналогічну статистику по всій Індії: менше 10 % молодих жінок повідомило про передшлюбний секс, порівняно з 15–30 % молодих чоловіків.[25] У Пакистані 11 % чоловіків, як повідомлялося, мали передшлюбний секс, хоча більший відсоток, 29 %, повідомило про позашлюбний секс.[26]
Медичні працівники рекомендують людям, які мають передшлюбні статеві стосунки, вживати запобіжних заходів для захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), таких як ВІЛ/СНІД.[27] Також існує ризик незапланованої вагітності в гетеросексуальних стосунках.[28] У всьому світі проводяться програми статевого виховання, щоб навчити школярів репродуктивному здоров'ю, безпечному сексу, сексуальному утриманню та контрацепції.
Статева активність серед неодружених людей, які не мають доступу до інформації про репродуктивне здоров'я та контроль народжуваності, може збільшити рівень підліткової вагітності та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Показники підліткової вагітності варіюються та коливаються від 143 на 1000 дівчат у деяких країнах Африки на південь від Сахари до 2,9 на 1000 дівчат у Південній Кореї. Показник для Сполучених Штатів становить 52,1 на 1000, що є найвищим показником у розвинених країнах світу та приблизно в чотири рази перевищує середній показник по Європейському Союзу.[29][30] Показники підліткової вагітності в різних країнах повинні враховувати рівень загальної статевої освіти та доступ до засобів контрацепції.
Погляди на передшлюбний секс часто формуються релігійними вченнями та віруваннями, частково тому, що давні релігійні тексти це забороняють.[31][32] Люди, які активно сповідують релігію, рідше займаються передшлюбним сексом або принаймні довше займаються сексом вперше.[31][32] Молоді дорослі євангельські християни (віком від 15 до 22 років), які ніколи не були одружені, набагато рідше займаються передшлюбним сексом, якщо вони відвідують церковні служби щотижня, порівняно з тими, хто не відвідує церкву.[33] Крім того, серед християн, які ніколи не були одружені, ті, хто вважає релігію «дуже важливою», менше займаються передшлюбним статевим актом, ніж ті, хто вважає релігію «дещо важливою».[34] Ті молоді дорослі християни, які належать до консервативних конфесій (наприклад, консервативні меноніти), рідше займаються передшлюбним сексом, ніж ті, хто є членами основних церков.[35]
Одне дослідження, опубліковане в 2013 році, показало, що мусульмани та індуїсти рідше повідомляють про передшлюбний секс, ніж християни, євреї та буддисти.[36] Дослідження показало, що люди в переважно ісламських суспільствах найменше повідомляють про передшлюбний секс, на 53 % нижче, ніж християни (переважно в Європі та Північній Америці).[36] Буддисти, євреї та представники інших релігійних традицій частіше повідомляють про передшлюбний секс порівняно з християнами.[36] Хоча християнство, юдаїзм та іслам мають суворі правила щодо сексу поза шлюбом, буддизм не має таких конкретних поведінкових заборон, хоча його етичні принципи все ще не схвалюють передшлюбний секс.[36][37] Дослідження показують, що буддисти частіше, ніж мусульмани, християни, індуїсти та люди традиційних вірувань, повідомляють про передшлюбний секс, з показниками, подібними до євреїв, і без суттєвих відмінностей щодо позашлюбного сексу.[36]
Закони Шаріату (Коран 24: 2) передбачають покарання 100 ударами за дошлюбний секс.[38] На Близькому Сході, де діють суворі закони шаріату, дошлюбний секс заборонений і переслідується. У Саудівській Аравії за нього можуть порушити кримінальну справу. У багатьох провінціях Ємену і Пакистану місцеві суди можуть засудити жінку до смертної кари, а чоловіка до ударів батогами. Якщо жінка вагітніє, то, як правило, для уникнення конфлікту змушена швидко одружитися з партнером.
Студенти, які відвідують релігійні (переважно християнські) університети, ставляться до дошлюбних сексуальних стосунків більш негативно, ніж студенти, які не відвідують такі університети.[39]
Культурна прийнятність передшлюбного сексу варіюється залежно від людини, культури та періоду часу. Західні культури традиційно не схвалювали його, а іноді навіть забороняли. В інших культурах, таких як народ мурія в Мадх'я-Прадеш, сексуальність до шлюбу є прийнятною, а часом і очікуваною.[4]
Індивідуальні погляди в межах певного суспільства можуть дуже відрізнятися, а очікування варіюються від повного утримання до частого випадкового сексу. Ці погляди залежать від системи цінностей власників, сформованої їхніми батьками, релігією, друзями, досвідом і в багатьох випадках медіа.[4] Протягом останніх кількох десятиліть у багатьох західних країнах зросли кількість неодружених співіснувань та народження дітей поза шлюбом. Економіст Джеремі Грінвуд (2019, розділ 4) обговорює, як технологічний прогрес у контрацепції призвів до зростання дошлюбного сексу та зменшення стигматизації з боку батьків, церков та урядів. Він стверджує, що самотні люди зважують вартість (потенційної вагітності) та користь дошлюбного сексу. З удосконаленням контрацепції вартість дошлюбної сексуальної активності знизилася. Батьки та соціальні інститути також зважують вартість та користь соціалізації. Технологічне вдосконалення контрацепції зменшило користь соціалізації, оскільки дошлюбна сексуальна активність більше не була такою ризикованою з точки зору небажаної вагітності, що створювало навантаження на батьків та соціальні інститути. В результаті відбулися соціальні зміни.
Секс до публічної церемонії одруження був нормальною практикою в англіканській церкві до прийняття Закону про шлюб 1753 року, який вперше вимагав, щоб усі шлюби в Англії та Вельсі відбувалися в їхній парафіяльній церкві (закон також поширювався на католиків, але євреї та квакери були від нього звільнені). До його прийняття пари жили та спали разом після заручин або «подружжя», що вважалося законним шлюбом. До середини 1700-х років було нормально та прийнятно, щоб наречена була вагітна на весіллі, пізнішій публічній церемонії одруження. Закон про шлюб 1753 року об'єднав подружжя та весілля, і на початку ХІХ століття соціальні норми передбачали, що наречені повинні бути незайманими під час шлюбу. Незаконні народження стали більш соціально не заохочуватися, а перші вагітності поза шлюбом знизилися з 40 % до 20 % у вікторіанську епоху. На початку ХХІ століття цей показник знову зріс до 40 %.[40]
У Великій Британії кількість народжених поза шлюбом до 2012 року зросла до 47,6 %.[41] У 2014 році лише 13 % населення вважали передшлюбний секс неприйнятним.[42]
Згідно з інтернет-опитуванням, проведеним у 2021 році для Wirtualna Polska, 23 % респондентів вважали передшлюбний секс гріхом.[43]
Опитування ВЦВГД показало, що 34 % росіян не сприймають секс до шлюбу, а 13 % вважають його завжди неприйнятним.[44]
У колоніальний період дошлюбний секс публічно засуджувався, але в приватному житті до певної міри допускався. Незаміжнім підліткам часто дозволялося спати разом, хоча іноді вживалися певні заходи, такі як «обв'язування», щоб запобігти статевим стосункам. Незважаючи на те, що дошлюбний секс був певною мірою терпимий, народження дитини поза шлюбом не було. Якщо вагітність була результатом дошлюбного сексу, від молодої пари очікували, що вони одружаться. Записи про шлюби та народження дітей з кінця 1700-х років показують, що від 30 до 40 відсотків наречених у Новій Англії були вагітними до шлюбу.[45]
Зростання поширеності автомобілів та відповідні зміни в практиці побачень призвели до поширення передшлюбного сексу. Альфред Кінсі виявив, що американські жінки, які досягли статевої зрілості протягом 1920-х років, набагато рідше залишалися незайманими під час шлюбу, ніж ті, хто досяг статевої зрілості до Першої світової війни. Однак більшість жінок у 1920-х роках віком до 30 років, проте, були незайманими під час шлюбу, і половина з тих, хто не був незайманими, не лише займалася сексом зі своїми нареченими.[46] Опитування американських студентів коледжів 1938 року показало, що 52 % чоловіків та 24 % жінок вступали у статеві стосунки. 37 % опитаних жінок повідомило, що вони незаймані, але вважали секс поза шлюбом прийнятним.[47] До середини ХХ століття сексуальність загалом була обмежена. Сексуальні стосунки між людьми, які не планували одружуватися, вважалися неприйнятними, а заручини дещо зменшували стигму. Однак передшлюбний секс все ще не схвалювався.[4]
Починаючи з 1950-х років, коли передшлюбний секс став більш поширеним, стигма, пов'язана з ним, для багатьох людей зменшилася. У 1969 році 70 % американців не схвалювали передшлюбний секс, але до 1973 року це число знизилося до 50 %.[48] До 2000 року приблизно третина пар у Сполучених Штатах жили разом до шлюбу. Протягом другої половини ХХ століття кількість чоловіків, які мали інтимні стосунки до одруження, залишалася стабільною, тоді як кількість жінок, які втратили цноту до шлюбу, за цей самий період зросла на 60 %.[49] Це змінило традиційну нуклеарну сім'ю, коли у певний момент свого життя половина всіх дітей жила з одним із батьків.[49]
Протягом цього періоду сексуального визволення сексуальні медіа та порнографія стали більш поширеними та нормалізували передшлюбний секс. Люди, які дивилися порнографію, вважали передшлюбний секс як у дорослих, так і в підлітковому віці суспільно прийнятним.[50]
Однак, згідно з дослідженням 2014 року, передшлюбний секс вважався неприйнятним 30 % населення, тоді як 29 % вважали його прийнятним, а 36 % не вважали його моральним питанням.[4][51]
Дошлюбний секс практикувався в Україні часів аграрного суспільства. Так, після завершення гулянь молодь нерідко залишалася ночувати разом у парах, у тому ж приміщенні чи на сіннику. Ця традиція, відома як дошлюбна ночівля, дозволяла молодим людям зближуватися, набувати досвіду інтимних стосунків, хоча в народній свідомості вважалося, що межі дозволеного не порушувалися. Традиція дошлюбних ночівель була поширена на Слобожанщині, Поліссі, Поділлі, Київщині, Одещині, Херсонщині та інших регіонах України. Дівчина мала забезпечити місце для ночівлі — у коморі, стодолі чи на сіннику, а юнак залишав його до пробудження батьків. Попри романтизований образ цнотливої української дівчини, створений етнографами ХІХ століття в контексті національного відродження, селяни не вбачали в цих звичаях нічого аморального. Однак етнографи часто применшували еротичний аспект, наголошуючи на стриманій поведінці молоді. Усе, що не призводило до втрати цноти, включно з частковим проникненням, вважалося прийнятним з погляду моралі, етичною поведінкою і не піддавалося осуду. Але втрата цноти могла призвести до ганьби, оскільки, якщо хлопець після спільної ночівлі з дівчиною не брав її за дружину, вона отримувала статус покритки. Традиція дошлюбних ночівель зійшла нанівець із приходом радянської влади та остаточно зникла після Другої світової війни.[52]
За опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» з 23 січня до 3 лютого 2019 року, дві третини українців (67%) вважають сексуальні стосунки до шлюбу нормальним явищем. Дослідження, проведене до Дня святого Валентина під назвою «Кохання та секс очима українців», охопило 2000 респондентів із похибкою не більше 2,2%. Приблизно кожен п’ятий українець (20%) не погоджується з цією думкою. Позитивне ставлення до дошлюбного сексу частіше висловлюють молоді люди, неодружені або ті, хто перебуває в незареєстрованому шлюбі. Регіональний розподіл показує суттєві відмінності: на Півдні та Сході України 72% опитаних схвалюють дошлюбний секс, у Центрі — 67%, а на Заході — лише 58%. Крім того, 80% українців вважають секс важливою частиною життя, тоді як 10% із цим не згодні.[53][54]
За рецензованим дослідженням 2004 року, опублікованим у журналі Journal of Marriage and Family, було виявлено, що жінки, які мають більше одного дошлюбного сексуального життя, мають вищу ймовірність розривів у довгостроковій перспективі, якщо взагалі одружуються, причому цей ефект є «найсильнішим для жінок, які мають кілька дошлюбних спільних проживанняних союзів».[55] Кан і Лондон (1991) виявили, що дошлюбний секс і розлучення позитивно корелюють.[56]
У грудні 2022 року парламент Індонезії ухвалив законопроект, який частково криміналізує секс поза шлюбом та в межах співжиття.[57] Урядові чиновники заявили, що новий кримінальний кодекс поважає приватність і права людини, оскільки закон є кодифікованим і базується на скаргах, які можуть подавати лише подружжя, батьки або діти. Уряд сподівається, що завдяки кодуванню місцевого законодавства місцеві правоохоронні органи не будуть порушувати приватність, а місцеві органи влади не матимуть надмірних повноважень. «Коли ці статті будуть врегульовані в кримінальному кодексі, рейди точно не будуть проводитися», — заявив заступник міністра юстиції та прав людини. Він пояснив, що до цього часу в декількох регіонах діяли нормативні акти, на підставі яких співробітники муніципальної поліції (Satpol PP) проводили рейди в готелях і мотелях. Після того, як ці статті будуть врегульовані в кримінальному кодексі і буде надано пояснення, всі ці нормативні акти, що суперечать закону, будуть скасовані, сказав він.[58] Індонезія переважно мусульманська.[59][60]
- ↑ Динаміка позашлюбної народжуваності. CDC/Національний центр статистики охорони здоров'я. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 17 червня 2017. (англ.)
- ↑ Населення України. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017. (укр.)
- ↑ Global Views on Morality - Premarital Sex. PewResearch Global Attitudes Project. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2014.
- ↑ а б в г д е ж и к л Sex and Society, с. 663—666.
- ↑ а б Regnerus та Uecker, 2011, Introduction.
- ↑ Geschichte des Rechts [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ UNICEF. (2001). A League Table of Teenage Births in Rich Nations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2006. (888 KB). Retrieved July 7, 2006.
- ↑ U.S.Teen Sexual Activity (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 травня 2020. (147 KB) Kaiser Family Foundation, January 2005. Retrieved 23 Jan 2007
- ↑ The National Campaign to Prevent Teen Pregnancy. (1997). What the Polling Data Tell Us: A Summary of Past Surveys on Teen Pregnancy. Retrieved July 13, 2006. [Архівовано May 13, 2008, у Wayback Machine.]
- ↑ Allen, Colin. (May 22, 2003). «Peer Pressure and Teen Sex.» Psychology Today.'.' Retrieved July 14, 2006.
- ↑ L.B. Finer (2007). Trends in Premarital Sex in the United States, 1954–2003. Public Health Reports. Public Health Report. 122 (1): 73—8. doi:10.1177/003335490712200110. PMC 1802108. PMID 17236611.
- ↑ M.A. Monto; A.G. Carey (2014). A new standard of sexual behavior? Are claims associated with the "hookup culture" supported by general social survey data?. The Journal of Sex Research. 51 (6): 605—615. doi:10.1080/00224499.2014.906031. PMID 24750070.
- ↑ B.E. Wells; J.M. Twenge (2005). Changes in young people's sexual behavior and attitudes, 1943–1999: A cross-temporal meta-analysis. Review of General Psychology. 9 (3): 249—261. doi:10.1037/1089-2680.9.3.249.
- ↑ Sprecher S, Treger S, Sakaluk JK (2013). Premarital sexual standards and sociosexuality: gender, ethnicity, and cohort differences. Arch Sex Behav. 42 (8): 1395—405. doi:10.1007/s10508-013-0145-6. PMID 23842785.
- ↑ Olmstead SB, Billen RM, Conrad KA, Pasley K, Fincham FD (2013). Sex, commitment, and casual sex relationships among college men: a mixed-methods analysis. Arch Sex Behav. 42 (4): 561—71. doi:10.1007/s10508-012-0047-z. PMID 23297148.
- ↑ Schmoldt A, Benthe HF, Haberland G (2006). The Relationship Contexts of "Nonrelationship" Sex. Journal of Adolescent Research. 21 (5): 459—483. doi:10.1177/0743558406291692.
- ↑ Furman W, Shaffer L (2011). Romantic partners, friends, friends with benefits, and casual acquaintances as sexual partners. J Sex Res. 48 (6): 554—64. doi:10.1080/00224499.2010.535623. PMC 3163778. PMID 21128155.
- ↑ а б Owen J, Fincham FD (2011). Young adults' emotional reactions after hooking up encounters. Arch Sex Behav. 40 (2): 321—30. doi:10.1007/s10508-010-9652-x. PMID 20809375.
- ↑ Sprecher S (2014). Evidence of change in men's versus women's emotional reactions to first sexual intercourse: a 23-year study in a human sexuality course at a midwestern university. J Sex Res. 51 (4): 466—72. doi:10.1080/00224499.2013.867923. PMID 24611882.
- ↑ Baumeister RF, Mendoza JP (2011). Cultural variations in the sexual marketplace: gender equality correlates with more sexual activity. J Soc Psychol. 151 (3): 350—60. doi:10.1080/00224545.2010.481686. PMID 21675186.
- ↑ Singh, Shri Kant; Vishwakarma, Deepanjali; Sharma, Santosh Kumar (10 вересня 2020). An Epidemiology of Premarital Sexual Behaviour in India: Exploring Gender Differences. Journal of Health Management (англ.). 22 (3): 389—412. doi:10.1177/0972063420937938.
- ↑ Mokhtari, Saba; Shariat, Seyed Vahid; Ardebili, Mehrdad Eftekhar; Shalbafan, Mohammadreza (16 липня 2020). Iranian students' attitudes toward premarital sex, marriage, and family in different college majors. Journal of American College Health. 70 (4): 1186—1194. doi:10.1080/07448481.2020.1789150. ISSN 0744-8481. PMID 32672512.
- ↑ Ahrold TK, Meston CM (2010). Ethnic differences in sexual attitudes of U.S. college students: gender, acculturation, and religiosity factors. Arch Sex Behav. 39 (1): 190—202. doi:10.1007/s10508-008-9406-1. PMC 4426857. PMID 18839302.
- ↑ Joseph, Suad; Naǧmābādī, Afsāna (2003). Encyclopedia of Women & Islamic Cultures: Family, Body, Sexuality And Health (англ.). Brill Publishers. с. 387. ISBN 9789004128194.
- ↑ Himanshi, Dhawan; Kurup, Saira (24 жовтня 2006). Pre-marital sex: Girls like to keep mum. The Times of India (англ.). Процитовано 7 вересня 2017.
- ↑ Mir, Ali M.; Abdul Wajid, Stephen Pearson; Mumraiz Khan and Irfan Masood (2013). Exploring urban male non-marital sexual behaviours in Pakistan. Reproductive Health (англ.). 10 (1): 22. doi:10.1186/1742-4755-10-22. ISSN 1742-4755. PMC 3639093. PMID 23577856.
- ↑ Center for Disease Control.
- ↑ Speidel, Harper, and Shields; 2008.
- ↑ UNICEF. (2001). A League Table of Teenage Births in Rich Nations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2006. (888 KB). Retrieved July 7, 2006.
- ↑ Treffers PE (Листопад 2003). Teenage pregnancy, a worldwide problem. Ned Tijdschr Geneeskd (нід.). 147 (47): 2320—5. PMID 14669537.
- ↑ а б Adamczyk, Amy; Hayes, Brittany E. (30 серпня 2012). Religion and Sexual Behaviors: Understanding the Influence of Islamic Cultures and Religious Affiliation for Explaining Sex Outside of Marriage. American Sociological Review (англ.). 77 (5): 723—746. doi:10.1177/0003122412458672.
- ↑ а б Jung, Jong Hyun (20 липня 2015). A Cross-national Analysis of Religion and Attitudes toward Premarital Sex: Do Economic Contexts Matter?. Sociological Perspectives (англ.). 59 (4): 798—817. doi:10.1177/0731121415595428.
- ↑ Ayers, David J. (2019). Current Sexual Practices of Evangelical Teens and Young Adults (PDF). Institute for Family Studies.
Однак регулярне відвідування церкви часто асоціюється з нижчим рівнем сексуальної активності серед неодружених молодих людей. Так було і в цьому випадку. Як показує рисунок 8, молодь, яка ніколи не була одружена і відвідувала церкву щотижня, набагато рідше вступала в статеві стосунки, ніж ті, хто не відвідував церкву, особливо якщо порівняти тих, хто відвідував церкву щотижня, з тими, хто ніколи не відвідував церкву. Аналогічна закономірність спостерігається, якщо розглянути відсоток тих, хто вступав у «будь-яку» форму сексуальної активності.
- ↑ Ayers, David J. (2019). Current Sexual Practices of Evangelical Teens and Young Adults (PDF). Institute for Family Studies.
Вважання релігії важливою частиною повсякденного життя також часто асоціюється з меншою поширеністю дошлюбного сексу. Це підтверджується і в даному випадку, як показує рисунок 9. Респонденти, які ніколи не були одружені і вважають релігію «дуже важливою», рідше вступають у статеві стосунки, ніж ті, хто вважає її «дещо важливою».
- ↑ Rostosky, Sharon Scales; Wilcox, Brian L.; Wright, Margaret Laurie Comer; Randall, Brandy A. (2014). The Impact of Religiosityon Adolescent Sexual Behavior:A Review of the Evidence. Journal of Adolescent Research. 19 (6): 684.
- ↑ а б в г д Adamczyk, Amy; Hayes, Brittany E. (30 серпня 2012). Religion and Sexual Behaviors: Understanding the Influence of Islamic Cultures and Religious Affiliation for Explaining Sex Outside of Marriage. American Sociological Review (англ.). 77 (5): 723—746. doi:10.1177/0003122412458672.
- ↑ Hartnett, Kevin (3 березня 2013). Which religions have the most premarital sex?. The Boston Globe.
- ↑ Frieder Leipold. Sexualität: Keuschheit als Ideal [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Seite 2 // FOCUS, 14.07.2010 (нім.)
- ↑ Yong, Hansel Teo Sze; Simon, Amanda (11 березня 2020). Perceptions of Premarital Sex among Students at a Faith-Based University. HUMAN BEHAVIOR, DEVELOPMENT and SOCIETY (англ.). 21 (1): 16—27. ISSN 2651-1762.
- ↑ The no-sex 'myth'. BBC News. 3 жовтня 2002. Процитовано 24 травня 2012.
- ↑ Eurostat — Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table
- ↑ Global Views on Morality - Premarital Sex. PewResearch Global Attitudes Project. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2014.
- ↑ Polska, Grupa Wirtualna (18 грудня 2021). Współżycie tylko po ślubie? Polacy zabrali głos. WP Wiadomości (пол.). Процитовано 20 травня 2025.
- ↑ Сексуальные отношения до брака, в браке и вне брака: факторы создания и потери близости //Психологическая газета. Психологическая Газета (рос.). Процитовано 20 травня 2025.
- ↑ Courtship and Sexual Freedom in Eighteenth-Century America
- ↑ Ling, Peter (Листопад 1989). Sex and the Automobile in the Jazz Age. History Today. 39 (11).
- ↑ "Youth and Sex": 1,300 boys and girls answer questions. Life. 6 червня 1938. с. 66. Процитовано 9 грудня 2011.
- ↑ Alesha Doan (2007). Opposition and Intimidation: The Abortion Wars and Strategies of Political Harassment. University of Michigan Press. с. 58—59. ISBN 9780472069750.
- ↑ а б Asadi, Muhammed (2 січня 2015). The Sexuality Transition: Premarital Sex, the Nuclear Family, and "Doing" Gender. Women's Studies (англ.). 44 (1): 23—53. doi:10.1080/00497878.2014.971216. ISSN 0049-7878.
- ↑ Wright, Paul J. (Січень 2015). Americans' Attitudes Toward Premarital Sex and Pornography Consumption: A National Panel Analysis. Archives of Sexual Behavior (англ.). 44 (1): 89—97. doi:10.1007/s10508-014-0353-8. ISSN 0004-0002. PMID 25273378.
- ↑ Global Views on Morality - Premarital Sex. PewResearch Global Attitudes Project. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2014.
- ↑ Bazarmedia (6 січня 2016). Українські вечорниці та дошлюбний секс. Bazarmedia (укр.). Процитовано 18 вересня 2025.
- ↑ Де в Україні найбільше підтримують дошлюбний секс. BBC News Україна (укр.). Процитовано 18 вересня 2025.
- ↑ Секс в Україні: дві третини українців не проти інтиму до шлюбу. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 18 вересня 2025.
- ↑ Teachman, Jay (2003). Premarital Sex, Premarital Cohabitation, and the Risk of Subsequent Marital Dissolution Among Women. Journal of Marriage and Family. 65 (2): 444—455. doi:10.1111/j.1741-3737.2003.00444.x.
Жінки, які живуть разом до шлюбу або мають дошлюбні статеві стосунки, мають підвищену ймовірність розриву шлюбу. Врахування спільного впливу дошлюбного співжиття та дошлюбних статевих стосунків, а також історії дошлюбних стосунків, розширює попередні дослідження. Найбільш важливим висновком цього аналізу є те, що жінки, чиї інтимні дошлюбні стосунки обмежуються їхніми чоловіками — або лише дошлюбним сексом, або дошлюбним співжиттям — не мають підвищеного ризику розлучення. Лише жінки, які мають більше ніж один інтимний дошлюбний стосунок, мають підвищений ризик розлучення. Цей ефект є найсильнішим для жінок, які мають кілька дошлюбних співжиттєвих союзів.
- ↑ Teachman, Jay (2003). Premarital Sex, Premarital Cohabitation, and the Risk of Subsequent Marital Dissolution Among Women. Journal of Marriage and Family. 65 (2): 444—455. doi:10.1111/j.1741-3737.2003.00444.x.
Література про взаємозв'язок між дошлюбними статевими стосунками та розлученням є обмеженою. Кан і Лондон (1991) виявили відносно сильний позитивний взаємозв'язок між цими двома явищами. Вони припустили, що, як і у випадку дошлюбного співжиття, цей взаємозв'язок може бути зумовлений або вибірковістю щодо вже існуючих характеристик, або зміною уявлень про шлюб та альтернативи шлюбу, що виникають у результаті дошлюбних статевих стосунків.
- ↑ Indonesia passes legislation banning sex outside marriage. the Guardian (англ.). 6 грудня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ New criminal code and respect for privacy, human rights. Antara News (англ.). 16 грудня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Frederick, William H.; Worden, Robert L., eds. (1993). Indonesia: A Country Study, Chapter Islam.
- ↑ Gross, L. Max (2016). A Muslim archipelago: Islam and Politics in Southeast Asia. Washington, D.C.: National Defense Intelligence College. с. 1. ISBN 978-1-932946-19-2.
- Condoms. Planned Parenthood. Процитовано 19 серпня 2011.
- John Dean & David Delvin. Anal sex. Netdoctor. Netdoctor.co.uk. Процитовано 29 квітня 2010.
- Greenwood, Jeremy (2019). Evolving Households: The Imprint of Technology on Life. Cambridge, MA: The MIT Press. ISBN 978-0262039239.
- J. Joseph Speidel; Cynthia C. Harper & Wayne C. Shields (Вересень 2008). The Potential of Long-acting Reversible Contraception to Decrease Unintended Pregnancy. Contraception. 78 (3): 197—200. doi:10.1016/j.contraception.2008.06.001. PMID 18692608. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 19 серпня 2011.
- Regnerus, Mark; Uecker, Jeremy (2011). Premarital Sex in America: How Young Americans Meet, Mate, and Think about Marrying. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-974328-5.
- Sexual Intercourse. health.discovery.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 19 серпня 2011.
- Sexually Transmitted Diseases. Centers for Disease Control and Prevention. Процитовано 19 серпня 2011.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |