Дощі випадають

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дощі випадають
There Will Come Soft Rains
Жанр фантастично-антиутопічне оповідання
Автор Рей Бредбері
Мова англійська
Написано 1950
Опубліковано 1950
Опубліковано українською 1988
Переклад Олександр Терех

«Дощі випадають» (англ. There Will Come Soft Rains, Піде легкий дощ) — коротке оповідання Рея Бредбері у постапокаліптичному жанрі з циклу «Марсіанські хроніки», вперше видане журналом «Collier's» 6 травня 1950 року. Вважається одним з найвідоміших науково-фантастичних оповідань.

Дія оповідання відбувається в Олендейлi у Каліфорнії і триває з 4 серпня по 5 серпня 1985 року (у пізньому виданні дата була замінена на 2026 рік) в автоматизованому будинку, який виконує свої обов'язки попри те, що його жителі давно загинули.

Назва оповідання походить від вірша Сари Тісдейл з тією ж назвою, цитованого в творі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сталася катастрофа — все місто було зметено ядерним смерчем, що не залишив в живих нікого з людей. Але в одному-єдиному дивом вцiлiлому розумному будинку триває розмірений і сталий розпорядок дня — автоматичні системи будинку готують сніданок, прибирають будинок, заправляють ліжка, миють посуд, наспівуючи, нашіптуючи, скандуючи, звертаючись до людей, не підозрюючи, що від їх господарів не залишилося нічого — єдине нагадування про них — білі тіні на одній зі стін будинку, почорнілій від потужного спалаху. Господарів більше немає, але будинок завзято охороняє їхній спокій, відлякуючи випадково вцілілих птахів закриванням віконниць. О дванадцятій годині дня до будинку прийшов пес, він істерично гавкав, шукав господарів, і зрозумівши, що будинок порожній, помер в нападі сказу. А ввечері автомат, не отримавши відповіді господині на свою пропозицію прослухати вірші, декламує для неї її улюблений: «Буде ласкавий дощ» Сари Тісдейл.

Випадкова пожежа на кухні поширюється на весь будинок, пожираючи все, що залишилося від колишнього життя — мікрофільми, книги, меблі, кімнати. Автомати відчайдушно і безглуздо рятують будинок, але він приречений й за ніч згорає дотла. Наступного ранку в радіоактивному світанку у вцілілій стіні залишається один-єдиний голос, що без кінця повторює: «Сьогодні 5 серпня 2026 року, сьогодні 5 серпня 2026 року…».

Адаптації та паралелі[ред. | ред. код]

  • У 1956 році була випущена радіопостановка оповідання для серії «X Minus One» («Ікс мінус один»).
  • За мотивами оповідання студією "Узбекфільм" (СРСР) в 1984 рік у був знятий однойменний мультфільм. Режисер: Назім Туляходжаєв. Художник-постановник: Сергій Алібеков, оператор: В. Нікітін.
  • У постапокаліптичній відеогрі Fallout 3 у одній з локацій можна знайти покинутий будинок з роботом, який все ще вірно служить своїм давно загиблим господарям. За допомогою комп'ютерного терміналу, що знаходиться в підсобному приміщенні, роботу можна давати різні вказівки. Якщо його попросити почитати вірші дітям, робот прочитає «Буде ласкавий дощ». Також з терміналу й вивіски на стіні будинку можна дізнатися, що будинок, як і в оповіданні Бредбері, належав родині Маклелланiв. За будинком валяється труп собаки з того ж оповідання, що є неточністю, оскільки в першоджерелі труп пса було утилізовано до пожежі.
  • В оповіданні описана дитяча кімната зі стінами-екранами. Схожа кімната є центральним образом оповідання «Вельд».

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Р. Бредбері. Марсіанські хроніки. К.: Дніпро, 1988. 592 с. — С.: 6-194.
  • Марсіанські хроніки: Повість /Пер. з англ. О. Тереха. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. — 296 с.
  • Бредбері Р. Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший: у 2-х кн. Кн. 1 / Р. Бредбері. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 576 с.
  • Бредбері Р. Марсіанські хроніки : повість / Р. Бредбері ; пер. з англ. О. Тереха. — Тернопіль : Навчальна книга –Богдан, 2015. — 392 с. — (Серія «Маєстат слова»).