Драглайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема основних елементів драглайна
Зовнішній вигляд драглайна

Драглайн, Драґлайн (рос. драглайн, англ. dragline, walking dra-gline; нім. Schürfkübelbagger m) — одноківшева самохідна виймально-навантажувальна машина циклічної дії, у якої ківш має гнучкий зв'язок із стрілою та поворотною платформою з допомогою канатів та блоків.

Основні характерні особливості та характеристики[ред. | ред. код]

Переміщення драглайну здійснюється крокуючим чи гусячим ходом. Ємкість ковша сучасних марок Д. становить 4…168 м3. Довжина стріли 36…65 м. Використовується в кар'єрах та при будівництві гідротехнічних споруд. Призначений для виїмки в осн. нижнім (рідше верхнім) черпанням висаджених гірських порід І-IV категорій міцності при розкривних роботах за безтранспортною системою з укладанням породи у вироблений простір або на борт кар'єру, для навантаження гірн. маси в транспортні засоби. Д. пересувається за допомогою гідравлічної системи. Вибір на її користь був зроблений через меншу масу та можливість зміни довжини кроку машини, що допомогло зменшити навантаження на конструкції і збільшити строк роботи.

Історія[ред. | ред. код]

Ідея створення Д. належить Леонардо да Вінчі (XVI ст.), а перший Д. виготовлений в 1884 р. у США. В СРСР перша машина такого роду з'явилася у 1946 (3,5/36ЭШ).[1][2][3]

Різновиди і напрямки розвитку[ред. | ред. код]

Драглайн

Д. розрізнюють за місткістю ковша, довжиною стріли, її конструктивним виконанням і способом підвіски до стояка, типом ходового пристрою, структурою привода гол. механізмів і їх розташуванням на поворотній платформі. Осн. напрямки розвитку Д.: збільшення довжини стріли до 115—125 м., застосування сплавів алюмінію в конструкціях стріл для здешевлення виробництва і збільшення надійності конструкції.

Застосування[ред. | ред. код]

Дослідники CSIRO в Австралії мають довгостроковий дослідницький проект з автоматизації драглайнів. Команди з автоматизації гірничих робіт у QCAT, підрозділі CSIRO, розробляють технологію автоматизації з 1994 року. Автоматизовані системи включають круїз-контроль і цифрове картографування місцевості. Серед діючих рішень - концептуальна система круїз-контролю з поворотним механізмом для драглайнів на машині Tarong BE1370.[4]

Базові вітчизняні моделі[ред. | ред. код]

Існує шість базових моделей Д. В Україні Д. виготовляються на Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ). Технічна характеристика вітчизняних Д. виробництва НКМЗ:

Назва машини 6,5/45ЭШ 11/70ЭШ 14/50ЭШ 15/80ЭШ 20/65ЭШ 10/100ЭШ
Об'єм ковша, м3 6,5 11 14 15 20 10
Довжина стріли, м 45 70 50 80 65 100
Тривалість робочого циклу, с 39 52,5 - 59 39 - 45 58 52 60
Продуктивність, м3/год 600 754 1292 930 1385 600
Маса машини, т 278 623 615 1160 1070 1200

Всі Д. виробництва НКМЗ обладнані крокуючим ексцентриковим ходом, що забезпечує високу маневреність і прохідність машин.

Інша назва Д. — крокуючий екскаватор (англ. walk-ing dragline).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Найбільша модель Д. у світі- крокуючий екскаватор 4250-W "Великий Маскі" фірми «Bucyrus-Erie»(місткість ковша - 168 м3, маса Д. - 12 тис. т, продуктивність при розкривних роботах - 27-30 млн м3/рік. Д. працював на вугільному кар'єрі в Огайо, США.

Найбільший Д. в СРСР і на пострадянському просторі- 100/100ЭШ, який працював в Росії (Назарівський вуг. розріз, Кансько-Ачинський бас.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. US 1095464, Martinson, Oscar J., "Excavator-Tractor.", issued 5 May 1914, assigned to Monighan Machine Co. 
  2. US 1101459, Martinson, Oscar J., "Tractor.", issued 23 June 1914, assigned to Monighan Machine Co. 
  3. US 1101460, Martinson, Oscar J., "Excavator-Tractor.", issued 23 June 1914, assigned to Monighan Machine Co. 
  4. "Dragline Automation" Dr Jonathan Roberts CSIRO (11 December 2009) accessed 19 December 2011

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]