Драгутин Горянович-Крамбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Драгутин Горянович-Крамбергер
Krapina - Dragutin Gorjanovic Kramberger.jpg
Народився 25 жовтня 1856(1856-10-25)[1]
Загреб
Помер 24 грудня 1936(1936-12-24) (80 років)
Загреб, Савська бановина, Королівство Югославія
Поховання Мірогой
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність антрополог, палеонтолог, археолог, викладач університету
Alma mater Тюбінгенський університет і Загребський університет
Сфера інтересів геологія
Заклад Загребський університет
Член Сербська академія наук і мистецтв і Хорватська академія наук і мистецтв

Драгутин Горянович-Крамбергер у Вікісховищі?

Драгутин Горянович-Крамбергер (хорв. Dragutin Gorjanović-Kramberger; 25 жовтня 1856(18561025), Загреб — 24 грудня 1936, там же) — хорватський геолог, палеонтолог і антрополог. Почесний громадянин Загреба, Крапини і Карловаця.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав палеонтологию в Цюріху та Мюнхені, отримав докторський ступінь в Тюбінгені в 1879 році, його дисертація була присвячена скам'янілостям риб. Після опікувався відділом мінералогії і геології Хорватського Національного музею, зараз відомого як Хорватський природничий музей.

З 1883 по 1924 роки — співробітник Загребського університету, з 1893 року очолював кафедру геології та палеонтології. Його наукова діяльність охоплює палеонтологію, стратиграфію, тектоніку, палеокліматологію, гідрографію, прикладну геологію і геологічне картування (зі своїм наставником Дуро Пиларом картував гору Медведніца).

У 1909 році заснував Геологічне товариство Хорватії і Славонії (хорв. Geološko povjerenstvo za Hrvatsku i Slavoniju), а в 1911 році — журнал товариства (хорв. Vijesti geološkog povjerenstva). Член Хорватської академії наук і мистецтв з 1909 року.

Сім'я стародавньої людини

У 1899 році здійснив важливе відкриття, виявивши поблизу міста Крапина велике скупчення останків доісторичних людей (так званий «крапинский неандерталець», спочатку названий Горяновичем Homo primigenius). Завдяки детальному вивченню знайдених скелетів Горянович вважається засновником сучасної палеоантропології.

Автор понад 230 робіт в хорватських і міжнародних журналах, серед яких можна виділити монографію «Diluvijalni čovjek iz Krapine u Hrvatskoj» (1905) та її розширене перевидання «Život i kultura diluvijalnog čovjeka iz Krapine u Hrvatskoj» (1913)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]