Драйв (фільм)
Драйв | |
|---|---|
| англ. Drive | |
 | |
| Жанр |
драма трилер |
| Режисер | Ніколас Віндінґ Рефн |
| Продюсер |
Мішель Литвак Джон Палермо Марк Плет Ґіґі Прицкер Адам Сіґель |
| Сценарист | Гусейн Аміні |
| На основі | роману «Драйв» (англ. Drive) Джеймса Селліса |
| У головних ролях |
Раян Ґослінг Кері Малліган Браян Кренстон Крістіна Гендрікс Рон Перлман Оскар Айзек Альберт Брукс |
| Оператор | Ньютон Томас Сіґел |
| Композитор | Кліф Мартінез |
| Монтаж | Меттью Ньюман |
| Кінокомпанія |
Bold Films Odd Lot Entertainment Marc Platt Productions Motel Movies |
| Дистриб'ютор | світ — Sierra / Affinity |
| Тривалість | 100 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 2011 |
| Дата виходу |
 Франція — 20 травня 2011 (прем'єра) США — 16 вересня 2011[1] |
| Кошторис | $15 млн[2] |
| Касові збори | $76,175,166 (з них внутрішні — $35,060,689, закордонні — $41,114,477)[3] |
| IMDb | ID 0780504 |
| Рейтинг |
IMDb:  MPAA: R[4] |
 Драйв у Вікісховищі | |
«Драйв» (англ. Drive) — американський кримінальний нео-нуарний трилер[5][6][7] з елементами бойовика[8][9][10] данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна з Райаном Гослінгом у головній ролі. Картина знята за однойменним романом Джеймса Селліса, сценарій написав Гусейн Аміні. Фільм є переможцем Каннського кінофестивалю 2011 року в номінації «Найкраща режисура»[11]. У США фільм вийшов у прокат 16 вересня 2011 року[12].
Стрічка Рефна наповнена всілякими відсиланнями до класики кіноекрану 1970-1980-х років, зокрема, до «Дня сарани[en]» та «Жити й померти в Лос-Анджелесі»[13][14]. За зізнанням режисера, під час розробки «Драйву» він надихався фільмами «Постріл впритул», «Двосмугове шосе» і «Водій»[15]. Витончена операторська робота Ньютона Т. Сігела віддає данину поваги роботам Жана-П'єра Мельвіля[15].
Картина була прихильно сприйнята більшістю світових кінокритиків
, особливо були відзначені акторські роботи Раяна Гослінга і Альберта Брукса, а також вкрай вдало підібраний музичний ряд. «Драйв» був одним з основних претендентів на премію «Оскар» в основних категоріях, але кіноакадеміки висунули його в єдиній технічній номінації «Найкращий звуковий монтаж». Співпраця Гослінга і Рефна пізніше вилилася в новий проєкт режисера — трилер «Лише Бог прощає» (2013), у якому Рефн продовжує розвивати тематику, порушену в «Драйві».
В Україні прем'єра відбулась 11 листопада 2011 року[16]. Переклад та озвучення українською мовою зроблено студією «Цікава ідея» на замовлення Hurtom.com у січні 2013 року у рамках проєкту «Хочеш кіно українською? Замовляй!»[17].
Сюжет[ред. | ред. код]
| Теглайн фільму: «Деякі герої реальні». Картина присвячена іменитому чилійському постановнику Алехандро Ходоровскі і в деяких моментах запозичує екзистенціальні елементи його робіт[13]. |
[17]Чудовий гонщик — вдень він виконує каскадерські трюки на знімальних майданчиках Голлівуду, а вночі веде ризиковану гру. Але один небезпечний контракт — і за його життя призначена нагорода. Тепер, щоб залишитися живим і врятувати свою чарівну сусідку, він повинен робити те, що вміє найкраще — віртуозно втікати від переслідування...
Безіменний Водій (Раян Гослінг) вдень працює автомеханіком і підробляє каскадером, а вночі займається перевезенням грабіжників з місць злочинів. Його навички водіння й акуратність припадають до місця, коли він допомагає двом злочинцям втекти від поліції і довозить їх до переповненого фанатами паркінгу в «Стейплс-центр», де якраз закінчився баскетбольний матч команди Лос-Анджелес Кліпперс. Успішно замаскувавшись під уболівальника, у натовпі він залишає стадіон.
Водій працює анонімно, ніколи не допомагаючи одним і тим самим людям двічі. Він тільки перевізник і не бере до рук зброю. Умови співпраці єдині: на пограбування виділяється всього п'ять хвилин, після чого він їде.
Шеннон (Браян Кренстон) — власник гаража, в якому днями працює Водій. Шеннон бачить явний талант Водія до керування автомобілями, і просить 300 тисяч доларів у кримінального авторитета Берні Роуза (Альберт Брукс). Як причину позики таких великих грошей Шеннон називає купівлю вживаного автомобіля для участі в автоперегонах. Роуз погоджується позичити грошей, але тільки якщо він сам поспостерігає за Водієм і побачить, на що той здатний. Бізнес-партнером Берні є єврейський злочинець Ніно (Рон Перлман), який не довіряє Шеннону.
У місцевому супермаркеті Водій знайомиться з Айрін (Кері Малліган) та її сином Бенісіо (Кейден Ліос), які виявляються його сусідами по будинку. Пізніше Водій починає проводити більше часу з цією сім'єю і навіть вечеряє разом із Стандардом, який повернувся з в'язниці (Оскар Айзек), — батьком Бенісіо і чоловіком Айрін. Стандард, який заборгував гроші за кришування (захист у в'язниці від нападок інших ув'язнених) албанському гангстеру на прізвисько «Кухар» (Джеймс Бібері), починає тісно співпрацювати з Водієм після того, як той запропонував йому свою допомогу в погашенні боргу. Люди Кухаря б'ють Стандарда і погрожують йому розправою над Айрін і Бенісіо, якщо той не пограбує ломбард. Бланш (Крістіна Гендрікс), дівчина, яка працює на Кухаря, також бере участь у пограбуванні. Операція зривається, Бланш виносить гроші, але Стандарда вбивають на виході з будівлі. Водій довозить Бланш до найближчого мотелю і дізнається у неї, хто причетний до провалу пограбування. Дівчина зізнається, що Кухар спеціально підлаштував зрив операції для усунення Стандарда і захоплення більшої кількості грошей. Після одкровення Бланш у номер вриваються двоє чоловіків і вбивають її, перш ніж Водій ліквідує нападників.
Водій знаходить Кухаря у стрип-клубі, той пояснює, що за всім цим стояв Ніно, і просить його не вбивати. Водій відпускає його і вирушає на пошуки Ніно. Водночас Ніно розповідає Берні, що гроші, які були в ломбарді, належали мафії. У страху помсти Берні вбиває Кухаря і наказує Ніно подбати про Водія, тоді як сам Роуз обіцяє ліквідувати Шеннона.
У будинок до Водія Ніно підсилає кілера, який не справляється з поставленим завданням і гине в присутності Айрін, забитий до смерті Водієм. Берні Роуз смертельно ранить Шеннона небезпечною бритвою, смерть якого у власному гаражі застає Водій.
Водій переслідує Ніно і скидає його машину з обриву. Важко поранений, той вилазить з машини і кидається в океан, де його топить Водій, потім він дзвонить Роузу і домовляється про зустріч у китайському ресторані. Водій робить останній дзвінок Айрін, у якому прощається з нею і дякує за все, що між ними було. У ресторані Роуз обіцяє Водієві, що Айрін і Бенісіо будуть у безпеці, якщо той віддасть викрадені з ломбарду гроші. Водій каже, що гроші знаходяться в багажнику його машини. Вони вирушають на парковку, Водій віддає злочинцеві гроші, після чого Берні встромляє тому ніж у живіт. Поранений Водій вбиває Роуза ударом ножа в область серця і насилу сідає в машину. Того ж вечора Айрін стукає у двері квартири Водія, але не чекає жодної відповіді. Кінець фільму залишається відкритим і невизначеним — Водій виїжджає з нічного міста на своєму автомобілі, залишивши нещасливу сумку з грошима поруч із убитим Берні Роузом.
У ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Персонаж | Роль |
|---|---|---|
| Раян Ґослінг | Водій (англ. The Driver) | механік у підпільній автомайстерні, каскадер у Голлівуді |
| Кері Малліган | Ірен (англ. Irene) | нова сусідка Водія |
| Браян Кренстон | Шеннон (англ. Shannon) | власник підпільної автомайстерні |
| Крістіна Гендрікс | Бланш (англ. Blanche) | помічниця Кука |
| Рон Перлман | Ніно Паолоцці / Іззі (англ. Nino Paolozzi / Izzy) | єврей, мафіозі |
| Оскар Айзек | Стандарт Ґабріель (англ. Standard Gabriel) | чоловік Ірен |
| Альберт Брукс | Берні Роуз (англ. Bernie Rose) | єврей, бандит |
| Джеймс Бібері | Кук (англ. Cook) | албанець, бандит |
| Кейден Ліос | Бенисио (англ. Benicio) | |
| Тайара Паркер | Сінді (англ. Cindy) | |
| Расс Темблін | Док (англ. Dock) |
Створення[ред. | ред. код]
Спочатку фільм мав поставити Ніл Маршалл. Водія мав зіграти Г'ю Джекман[18].
Режисер фільму Ніколас Віндінг Рефн радився з Гаспаром Ное, як зробити сцену тупцювання голови звірячою і реалістичною[18]. Сцена була сильно урізана під час монтажу, оскільки Американська асоціація кінокомпаній визнала її занадто жорстокою[18].
Спеціально для знімання було виготовлено кілька реплік наручного годинника головного героя (модель Patek Philippe Calatrava 5196G). Одну з реплік Гослінг надалі залишив собі на пам'ять.
Саундтрек[ред. | ред. код]
Рефн обрав Джонні Джуела з Desire і Chromatics для написання музики до фільму. Джонні хотів, щоб електронна музика була абстрактною, щоб глядачі могли бачити світ з точки зору Водія[19]. Коли Рефн переглядав каталог робіт Джуела, він вибрав «Under Your Spell» і «Tick of the Clock». Під час кульмінації фільму грає ключова пісня «A Real Hero» про становлення «справжньою людиною і справжнім героєм», бо саме тоді Водій проявляє обидві ці характеристики[20].
Хоча в саундтреку використовувалася музика Джонні Джуела, в останню хвилину студія найняла композитора Кліффа Мартінеса, щоб той імітував стиль та атмосферу гуртів Джуела Chromatics та Glass Candy[21]. Рефн дав зразки пісень, які йому сподобалися, і попросив Мартінеса наслідувати звучання, внаслідок чого вийшов «свого роду синтезаторний європоп у стилі ретро 80-х». Монтажер Мет Ньюман запропонував пісню для вступних титрів «Nightcall» французького електронного музиканта Kavinsky[22]. Більша частина саундтрека була написана Мартінесом. Рефн був особливим шанувальником його ембієнтної музики в саундтреку до фільму «Секс, брехня і відео»[23].
Джуел переробив свій невикористаний саундтрек у Themes for an Imaginary Film, дебютний альбом його стороннього проєкту Symmetry[24].
CD Drive (Original Motion Picture Soundtrack) було випущено Lakeshore Records 27 вересня 2011 року і отримав позитивні рецензії. Зазначалося, що фільм не досяг би потрібної атмосфери без цієї музики[25][26].
У жовтні 2014 року саундтрек був перероблений для трансляції фільму на телеканалі BBC. У новому саундтреку було включено музику таких виконавців, як Chvrches, Banks, Bastille, Ерік Прідз, SBTRKT і Лора Мвула[27].
| # | Назва | Автор/виконавець | Тривалість |
|---|---|---|---|
| 1. | «Nightcall» | Kavinsky, Lovefoxxx | 4:19 |
| 2. | «Under Your Spell» | Desire[en] | 3:52 |
| 3. | «A Real Hero» | College, Electric Youth | 4:27 |
| 4. | «Oh My Love» | Ріц Ортолані, Катіна Раньєрі | 2:50 |
| 5. | «Tick of the Clock» | Chromatics | 4:48 |
| 6. | «Rubber Head» | Кліфф Мартінес | 3:08 |
| 7. | «I Drive» | Кліфф Мартінес | 2:03 |
| 8. | «He Had a Good Time» | Кліфф Мартінес | 1:37 |
| 9. | «They Broke His Pelvis» | Кліфф Мартінес | 1:58 |
| 10. | «Kick Your Teeth» | Кліфф Мартінес | 2:40 |
| 11. | «Where's the Deluxe Version?» | Кліфф Мартінес | 5:32 |
| 12. | «See You in Four» | Кліфф Мартінес | 2:37 |
| 13. | «After the Chase» | Кліфф Мартінес | 5:25 |
| 14. | «Hammer» | Кліфф Мартінес | 4:44 |
| 15. | «Wrong Floor» | Кліфф Мартінес | 1:31 |
| 16. | «Skull Crushing» | Кліфф Мартінес | 5:57 |
| 17. | «My Name on a Car» | Кліфф Мартінес | 2:19 |
| 18. | «On the Beach» | Кліфф Мартінес | 5:57 |
| 19. | «Bride of Deluxe» | Кліфф Мартінес | 3:57 |
Вплив[ред. | ред. код]
Фільм послужив великим джерелом натхнення для розробників гри Hotline Miami. Ім'я Ніколаса Віндінга Рефна згадано в окремій графі в титрах.
Критика[ред. | ред. код]
Фільм отримав загалом позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 93 % на основі 231 відгуку від критиків (середня оцінка 8,3/10) і 78 % від глядачів із середньою оцінкою 3,9/5 (72,813 голосів)[28], Internet Movie Database — 7,9/10 (259 507 голосів)[2], Metacritic — 79/100 (40 відгуків криків) і 7,6/10 від глядачів (805 голосів)[29].
Касові збори[ред. | ред. код]
Під час показу, що стартував 16 вересня 2011 року, протягом першого тижня фільм показали у 2,886 кінотеатрах і він зібрав $11,340,461, що на той час дозволило йому зайняти 3 місце серед усіх прем'єр. Показ протривав 146 днів (20,85 тижня) і закінчився 9 лютого 2012 року, зібравши у прокаті у США $35,060,689, а у світі — $41,114,477, тобто $76,175,166 загалом при бюджеті $15 млн[3].
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Рік | Премія | Категорія | Лауреати та номінанти | Підсумок |
|---|---|---|---|---|
| 2011 | Канський кінофестиваль | «Золота пальмова гілка» | Номінація | |
| Приз за кращу режисерську роботу | Ніколас Віндінґ Рефн | Перемога | ||
| Премія кола кінокритиків Нью-Йорка | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| Премія британського незалежного кіно | «Найкращий незалежний іноземний фільм» | Номінація | ||
| Премія товариства кінокритиків Вашингтона | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | ||
| «К
Краща музика» |
Кліфф Мартінес | Номінація | ||
| Премія товариства кінокритиків Бостона | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| «Краща музика» | Кліфф Мартінес | Перемога спільно з «Артистом» | ||
| Премія кола кінокритиків Сан-Франциско | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| Премія асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса | «Краща музика» | Кліфф Мартінес | Номінація | |
| Премія товариства кінокритиків Сан-Дієго | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Перемога | ||
| «Найкраща операторська робота» | Ньютон Томас Сігел | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | ||
| «Найкращий адаптований сценарій» | Гусейн Аміні | Номінація | ||
| «Найкращий монтаж» | Мет Ньюман | Номінація | ||
| Премія товариства кінокритиків Детройта | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | |
| Премія товариства кінокритиків Лас-Вегаса | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| Премія товариства кінокритиків Х'юстона | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Перемога | ||
| «Найкраща операторська робота» | Ньютон Томас Сігел | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | ||
| «Супутник» | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Перемога | ||
| «Краща чоловіча роль» | Райан Гослінг | Перемога | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | ||
| «Найкраща операторська робота» | Ньютон Томас Сігел | Номінація | ||
| «К
Краща музика» |
Кліфф Мартінес | Номінація | ||
| «Найкращий монтаж» | Мет Ньюман | Номінація | ||
| «Найкращий звук» | Дейв Патерсон, Лон Бендер, Роберт Фернандес, Віктор Рей Енніс | Перемога | ||
| Премія асоціації кінокритиків Чикаго | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Найкраща операторська робота» | Ньютон Томас Сігел | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | ||
| «Найкращий адаптований сценарій» | Гусейн Аміні | Номінація | ||
| «Краща музика» | Кліфф Мартінес | Перемога | ||
| 2012 | Премія національного товариства кінокритиків США | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога |
| Премія кола кінокритиків Нью-Йорка | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| Премія товариства кінокритиків Денвера | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | |
| «Вибір критиків» | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Кращий бойовик» | Перемога | |||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Найкраща операторська робота» | Ньютон Томас Сігел | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль» | Райан Гослінг | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | ||
| «Краща музика» | Кліфф Мартінес | Номінація | ||
| «Найкращий монтаж» | Мет Ньюман | Номінація | ||
| Премія товариства кінокритиків Невади | «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Перемога | |
| «Золотий глобус» | «Краща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | |
| Премія Лондонського гуртка кінокритиків | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль» | Райан Гослінг | Номінація | ||
| «Найкраща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | ||
| «Найкраща британська актриса» | Кері Малліган | Номінація | ||
| «Краща музика» | Кліфф Мартінес | Номінація | ||
| Премія Австралійської академії кінематографу та телебачення | «Краща режисерська робота» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | |
| Премія ірландського кінематографу та телебачення | «Найкращий міжнародний фільм» | Номінація | ||
| «Найкращий міжнародний актор» | Райан Гослінг | Перемога | ||
| BAFTA | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Краща режисура» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Краща жіноча роль другого плану» | Кері Малліган | Номінація | ||
| «Кращий монтаж» | Мет Ньюман | Номінація | ||
| «Незалежний дух» | «Кращий фільм» | Номінація | ||
| «Кращий режисер» | Ніколас Віндінґ Рефн | Номінація | ||
| «Краща чоловіча роль» | Райан Гослінг | Номінація | ||
| «Краща чоловіча роль другого плану» | Альберт Брукс | Номінація | ||
| «Оскар» | «Кращий звуковий монтаж» | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Драйв: дати релізів на сайті Internet Movie Database. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
- ↑ а б Драйв на сайті Internet Movie Database. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
- ↑ а б Драйв на сайті Box Office Mojo. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
- ↑ Драйв на Allmovie. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
- ↑ Tobias, Scott. (15 вересня 2011). Interview: Ніколас Віндінг Рефн (англ.). The A. V. Club. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Роджер Мур (16 вересня 2011). 'Драйв': Трилер крейсує, а потім б'є по акселератору (англ.). LexGoMovies. Архів html оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 2012-1-15.
- ↑ Drake, Rossiter. (16 вересня 2011). Трилер Драйв похмурий і клепаючий (англ.). The San Francisco Examiner. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Kennedy, Lisa. (14 вересня 2011). Рецензія на фільм: Стильний Драйв тягне умовності бойовика на незнайому емоційну територію (англ.). The Denver Post'. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Tom Long (16 вересня 2011). Review: 'Drive' - різкий поворот. www.detroitnews.com (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 7 вересня 2020.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=unfit(довідка) - ↑ Stephen Whitty (15 вересня 2011). Drive review: Pedal to the metal (англ.). NJ Advance Media. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- ↑ Стаття на сайті видання Le Monde(фр.) (Перевірено 23 травня 2011)
- ↑ Драйв (2011) - Release dates. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ а б Lim, Dennis. (22 травня 2011). Cannes Q. and A.: Driving in a Noir L.A. (англ.). The New York Times'. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Hawthorne, Christopher. (22 вересня 2011). Critic's Notebook: Drive' tours an L.A. that isn't on postcards (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ а б Lyttelton, Oliver. (16 серпня 2011). Empire Big Screen '11: Ніколас Віндінг Рефн каже, що Чудо-жінка може з'явитися, якщо він зробить Забіг Логана правильно (англ.). IndieWireWire. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Драйв: прем'єри [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.] на kinopoisk.ru. — Процитовано 26 лютого 2013 (рос.)
- ↑ а б Драйв / Drive (2011) на Гуртом. — Процитовано 26 лютого 2013
- ↑ а б в Drive (2011) - Trivia - IMDb. Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ BoxOffice® - Johnny Jewel on Developing the Unique Soundtrack For 'Drive'. web.archive.org. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Nicolas Winding Refn: 'Film-making is a fetish'. the Guardian (англ.). 8 вересня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Q: Я бачив той фільм «Drive», із Райаном Гослінгом, і мені стало цікаво, хто зробив ту саму 80-х років звучанням музику на саундтреку? | TV Tabloid. web.archive.org. 12 травня 2013. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 лютого 2022.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=unfit(довідка) - ↑ Oliver Lyttelton, Oliver Lyttelton (16 серпня 2011). Empire Big Screen '11: Ніколас Віндінг Рефн каже, що "Чудо-жінка" може з'явитися, якщо зробить Запуск Логана правильно. IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Drive Ryan Gosling | Ryan Gosling and Nicolas Winding Refn discuss 'Drive' — Los Angeles Times. web.archive.org. 4 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 9 лютого 2022.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=unfit(довідка) - ↑ Condé Nast (13 січня 2012). Johnny Jewel Talks Symmetry, Drive Music, Glass Candy and Chromatics LPs. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Verniere, James. (23 вересня 2011). Drive soundtrack is worth hot pursuit (англ.). Boston Herald. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Nissim, Mayer. (15 вересня 2011). Drive: Original Motion Picture Soundtrack - Album review (англ.). Digital Spy. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ BBC Will Re-Score Drive With CHVRCHES, Banks, Bastille, SBTRKT, and More. SPIN (амер.). 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Драйв [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на Rotten Tomatoes. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
- ↑ Драйв [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.] на Metacritic. — Процитовано 26 лютого 2013 (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт фільму на Sony Pictures [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Драйв на сайті IMDb (англ.)
- Драйв на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Драйв на сайті Metacritic (англ.)
- Драйв на сайті AllMovie (англ.)
- Драйв на сайті Box Office Mojo (англ.)
|
| ||||||||
| ||||||||
