Дранґ нах Остен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Дранґ нах Остен» (нім. Drang nach Osten — «Натиск на Схід») — лозунг німецької експансіоністської політики, що сформувалася ще в добу середньовіччя й була орієнтована на колонізацію східних, переважно слов'янських, земель.

Дух саме цієї політики намагалася реалізувати в XX столітті гітлерівська Німеччина, розв'язавши спільно з СРСР 1939 року війну з Польщею, а 1941 року — з СРСР. Наслідуючи геополітичні теорії своїх попередників, Адольф Гітлер у книзі «Моя боротьба» писав, що в разі приходу до влади збирається йти шляхом тевтонських лицарів. При цьому він посилався на «моральне право німців на придбання чужих територій та земель», яке аргументував тим, що щорічний приріст населення Німеччини сягає майже 900 тисяч осіб, а оскільки прогодувати «армію нових громадян» стає все важче, то для уникнення «голоду та зубожіння» німецький народ мусить оволодіти новими землями.

Керуючись принципом «Дранґ нах Остен», основним вектором німецької експансії Адольф Гітлер визначив східний напрям. З цього приводу він писав: «Ми, націонал-соціалісти… призупинимо нескінченну міграцію німців на південь і захід і звернемо наші погляди на землі, розташовані на Сході… Говорячи сьогодні про життєвий простір у Європі, ми в основному можемо мати на увазі лише Росію та її васальні прикордонні держави. Сама доля вказує нам цей шлях».

Міфологізація змісту вислову «Дранґ нах Остен» складала підґрунтя тих рушійних сил, які визначали події Другої світової війни.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]