Драч Ірина Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Драч Ірина Степанівна
Irina gratch.jpg
Ірина Драч (фото Г.Ганзбурга)
Народилася 9 липня 1958(1958-07-09) (63 роки)
Суми, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність музикознавиця, викладачка університету
Alma mater Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка (1977) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (1982)
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d] (2005)
Вчене звання доцент і професор
Заклад Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Ірина Степанівна Драч (нар. 9 липня 1958, Суми) — музикознавець, педагог, музичний критик, організатор науки. Доктор мистецтвознавства, професор.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

У 1977 закінчила Полтавське державне музичне училище ім. М. В. Лисенка по класу В. С. Драч.

У 1982 закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського по класу М. Р. Черкашиної. 1989 — аспірантуру Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського.

З 1990 — кандидат мистецтвознавства. Дисертація: «Оперна творчість В. Белліні та Г. Доніцетті в італійській музично-театральній культурі епохи романтизму», науковий керівник — М. Р. Черкашина‑Губаренко).

З 2005 — доктор мистецтвознавства. Дисертація: «Аспекти вияву композиторської індивідуальності у сучасній культурі (на матеріалі творчості В. С. Губаренка)», науковий консультант — М. Р. Черкашина‑Губаренко).

У 1982—2006 викладала у Сумському державному педагогічному інституті ім. А. С. Макаренка (в 1997—2006 завідувач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, реорганізованою пізніше в кафедру хореографії, образотворчого мистецтва, теорії, історії музики й художньої культури).

З 2006 викладає в Харківському університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського (в 2006—2019 проректор з наукової роботи, з 2019 — професор кафедри історії української та зарубіжної музики), з 2007 — голова Спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

  • Кандидат мистецтвознавства (1990).
  • Доцент (1991).
  • Доктор мистецтвознавства (2005).
  • Лауреат Муніципальної премії ім. І.Слатіна (2008).
  • Професор (2011).

Основні музикознавчі праці[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Драч І. С. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності. — Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. — 228 с. — ISBN 966-7413-85-3
  • Драч І. С. Художня індивідуальність композитора. — Харків : ФОП Тимченко, 2010. — 106 с. — ISBN 978-966-8661-58-7
  • Драч І. С. Композитор Віталій Губаренко. Аспекти творчої індивідуальності. — Харків : Акта, 2021. — 362 с. — ISBN 978-966-8917-98-1

Статті[ред. | ред. код]

  • Драч И. С. Украинский парафраз на россиниевский сюжет // Джоаккино Россини: Современные аспекты исследования творческого наследия. — К. : КГК им. П. И. Чайковского, 1993. — С. 74—80. — (рос.)
  • Драч И. С. Искусство со многими «не» // Музика та культура абсурду ХХ століття. — Суми: СДПІ ім. А. С. Макаренка, 1997. — С. 14—21. — (рос.)
  • Драч И. С. Поздние оперы Моцарта и ХХ век (Некоторые наблюдения над типологией оперного творчества в контексте времени) // Моцарт: пространство сцены. — М.: ГИТИС, 1998. — С. 106—112. — (рос.)
  • Драч І. С. Під тиском «гравітації» сонету // Зеленая лампа : культурологический журнал. — 1999. — № 1–2. — С. 68–70.
  • Драч И. С. Письмо как мифологема в оперном контексте // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 13: Чотири століття опери. Оперні школи ХІХ–ХХ ст. — К., 2000. — С. 117—124.
  • Das romantische Modell einer Oper und deren Funklion in Tschaikowskijs Pique Dame // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Universitat Leipzig. Heft 8. — Chemnitz, 2002. — S. 97—105.
  • French Opera comique as model for Ukrainian Musik Theatre // Le rayonnement de l'opera-comique en Europe au XIX-e siècle. — Prague: KLP, 2003. S. 424—430.
  • Драч И. С. О феномене «иллюзорного симфонизма» // Музыкальная академия. — 2004. — № 2. — С. 13—15.
  • Драч І. С. Італійські освітні стандарти з художньої культури // Сучасна мистецька освіта: реалії та перспективи. — К.: Ін‑т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2004. — С. 18—23.
  • Драч И. С. Феномен композиторской индивидуальности и путь её становления // Келдышевские чтения. 2006. К 95‑летию со дня рождения И. В. Нестьева: доклады, сообщения, статьи / сост. Н. Г. Шахназарова. М.: URSS, 2008. С. 11–27.
  • Драч І. С. Травестія на сучасній оперній сцені: нове життя давнього прийому // Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. — 2009. — № 3 (4). — С. 23—30.
  • Драч І. С. «Лукреція» 2009 // Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. — 2010. — № 2 (7). — С. 44–50.
  • Драч И. С. Опера классического бельканто: парадоксы осмысления // Art inter Culturas. Nr. 1. Słupsk: Akademia Pomorskaw Słupsku, 2010.  C. 107—120.
  • «Стихи и Реквием по Миньон»: венские страницы жизни и творчества А. Г. Рубинштейна // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Вип. 30. Брати Рубінштейн. Історичні уроки та плоди просвіти. Харків, 2010. — C. 109—126.
  • Ogrodek muzyczny Tamary Nowiczkowej. Z doświadczeń muzykoterapeuticznej praktyki w Charkowie // Rytmika w ksctałceniu muzyków, aktorów, tancerzy і w rehabilitacji. — Łodzi, 2011. — S. 133—139.
  • Драч И. С. Фигура дирижера в оперном истеблишменте (по версии Т. Бернхарда) // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Вип. 35. Професія «музикант» у часопросторі: історико-культурні метаморфози. — Харків, 2012. — С. 382—393;
  • Драч И. С. Драма В. Гюго «Анджело, тиран Падуанский» на оперной сцене // Музика у співдружності мистецтв та філософсько-естетична думка // Аспекти історичного музикознавства — V : зб. наук. ст. — Харків, 2012. — С. 159—172.
  • Драч И. С. Русская экзотика в оперном творчестве Г. Доницетти // Аспекти історичного музикознавства — VI. Музика і театр в історичному часі та просторі: зб. наук. праць. Харків, 2013. С. 92–114.
  • The Kharkov Composer’ School in Ukrainian culture // Ukrainische Musik. Idee und Geschichte einer musikalischen Nationalbewegung in ihrem europäischen Kontext. Leipzig, 2013. S. 51–56.
  • Драч І. С. Оперний ландшафт сучасної Європи // Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. — 2013. — № 3. — С. 149—152.
  • НДрач І. С. адії харківського «Онєгіна»: ставка на молодість // Музика. — 2014. — № 5. — С. 48–51.
  • Драч І. С. Народження радості // Музика. — 2015.  —№ 12. — С. 28—33.
  • Драч І. С. Чітко усвідомлювані перспективи // Часопис НМУА ім. П. І. Чайковського. — 2016. — № 3 (32). — С. 198—199
  • Драч И. С. Светотени, или С верой в людей и их судьбы [о премьере балета Ю. Гомельской «Судьбы»] //Музыкальный вестник. Одесса. — 2016. — № 31—32. — С. 57—59.
  • Драч І. С. «La dernière pensée de Weber» на сторінках літературних творів ХІХ століття // Музична фактура літературного тексту. Інтермедіальні студії / за редакцію С. Маценки. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 55—65.

Література[ред. | ред. код]

  • Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domо Mea: Нариси. До 90‑річчя з дня заснування Харк. держ. ун‑ту мистецтв ім. І. П. Котляревського / ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова та ін. — Харків : ХДУМ, 2007. — С. 198, 305. — ISBN 966-8482-57-1
  • Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100‑річчя від дня заснування : мала енциклопедія. У 2 т. / Харків. нац. ун‑т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Л. В. Русакова. — Харків, 2017. — Т. 1 : Музичне мистецтво. — C. 452—453. — ISBN 978-617-7445-38-7

Посилання[ред. | ред. код]