Дрезина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Біжуча машина» Дреза 1817 р.
Велосипедна дрезина

Дрези́на (нім. Draisine — за іменем винахідника К. Ф. Дреза, нім. K. F. Drais) — транспортний засіб на залізничному ходу для інспекторських поїздок, перевезення службового персоналу, матеріалів, механізмів і інструменту на невеликі відстані для ремонту шляху і залізничних пристроїв.

В сучасному вигляді дрезина складається з легкої рами на чотирьох колесах, подібних до коліс залізничних вагонів. Приводиться в рух ручним важелем або велосипедними педалями. Облаштовується місцями для посадки пасажирів.

Крім дрезин з ручним приводом існують також самохідні: автодрезинидвигуном автомобільного типу) та мотодрезинидвигуном мотоциклетного типу).

Історія виникнення[ред.ред. код]

Перший прототип сучасного велосипеда — двоколісну «біжучу машину» (нім. Laufmaschine), що пересувалася залізничними рейками, — винайшов лісник Карл Дрез (нім. Baron Karl Christian Ludwig Drais von Sauerbronn) 1817, використовуючи її для власного пересування. Пізніше цю машину було названо пресою «дрезина» за прізвищем винахідника.

В сучасному вигляді дрезина введена у використання на залізницях 1839.

Мотодрезина[ред.ред. код]

Мотодрези́на — знімна дво-, чотири- або шестимісна дрезин] з двигуном внутрішнього згоряння невеликої потужності мотоциклетного типу. Дрезини з потужнішими двигунами автомобільного типу називають автодрезини.

Призначена для перевезення обслуговуючого персоналу залізничних колій, матеріалів і інструментів для проведення технічних оглядів залізничних шляхів, штучних споруд і пристроїв зв'язку.

До мотодрезини можна чіпляти 1-2 платформи, на кожній з яких можна перевозити до 10 пасажирів або вантаж масою до 1 тонни. Максимальна швидкість руху мотодрезини з платформами становить 50 км/год, маса мотодрезини — 200—320 кг, маса платформи — 240 кг.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]