Дрейфовий струм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дре́йфовий струм — електричний струм, зумовлений рухом носіїв електричного заряду під дією електричного поля.

На носій заряду в електричному полі діє сила:

,

де:  — напруженість електричного поля, q — величина заряду.

Ця сила призводить до прискорення носів заряду, яке, однак, обмежене зіткненнями з різноманітними перешкодами. Якщо в середньому носії заряду між зіткненнями набирають швидкість v, то густина дрейфового струму дорівнює:

,

де n: — густина носіїв заряду.

Середня швидкість носів заряду залежить від прикладеного електричного поля й від часу між зіткненнями, який є характеристикою провідника.

Таким чином, величина дрейфового струму залежить від прикладеного поля, густини носіїв заряду, типу й характеристик центрів розсіювання носіїв заряду.

Дрейфовий струм зручно виражати через рухливість носіїв заряду μ:

.

Див. також[ред. | ред. код]