Дрив'яти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрив'яти
Дрив'яти
Вид на озеро Дрив'яти
55°37′00″ пн. ш. 27°01′13″ сх. д. / 55.6168500° пн. ш. 27.0205306° сх. д. / 55.6168500; 27.0205306Координати: 55°37′00″ пн. ш. 27°01′13″ сх. д. / 55.6168500° пн. ш. 27.0205306° сх. д. / 55.6168500; 27.0205306
Розташування
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Регіон Вітебська область
Розташування Браславська гряда
Прибережні країни Білорусь Білорусь
Flag of Vitsebsk Voblasts.svg Вітебська область
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 36,14  км²
Висота 129,8 м
Глибина середня 6,1  м
Глибина макс. 12,0  м
Довжина 9,86  км
Ширина 4,5  км
Берегова лінія 37,6  км
Об'єм 0,223.5  км³
Вода
Період оновлення 81 993 600 секунда[1]
Басейн
Притоки Akunioŭkad, Družniankad і Usvicad
Вливаються річки Усвиця, Золвиця, Рака, Окуневка, 7 струмків
Витікають річка Друйка
Площа басейну 459 км²  км²
Країни басейну Білорусь Білорусь
Інше
Geonames 628890
Списки
Дрив'яти. Карта розташування: Білорусь
Дрив'яти
Дрив'яти (Білорусь)
Дрив'яти. Карта розташування: Вітебська область
Дрив'яти
Дрив'яти (Вітебська область)

CMNS: Дрив'яти у Вікісховищі

Дрив'я́ти (біл. Дрывяты) — озеро в Браславському районі Вітебської області, Білорусі. Найбільше в Браславській групі озер і п'яте за величиною в країні.[2] На північному березі озера розташоване місто Браслав.

Опис[ред. | ред. код]

Водойма знаходиться в басейні річки Друйка. В озеро з різних сторін впадає 11 дрібних річок і струмків. Найбільші — Усвиця, Золвиця, Рака, Окуневка. У північно-східній частині водойми бере початок річка Друйка, яка об'єднує всю Браславську озерну систему і впадає у Західну Двіну, з лівого берега.

Дрив'яти належать до числа порівняно неглибоких, але великих за площею озер. Площа озера становить 36,14 км². Максимальна глибина — 12 м, середня — 6,1 м. Довжина — 9,86 км, найбільша ширина — 4,5 км. Довжина берегової лінії — 37,6 км. Об'єм води в озері становить 223,5 млн м³, площа водозбору — 459 км². 20% площі водозбору зайнята лісом та чагарником, 10% — болотами. На водозборі Дрив'яти знаходиться 37 озер, загальною площею 30 км², з'єднаних між собою річками та протоками.

Назва[ред. | ред. код]

Походження назви озера пов'язується зі словом із мови стародавніх балтів, яке має значення «рихлий», «топкий».[3]

Улоговина та рельєф[ред. | ред. код]

Озеро Дрив'яти

Овальна улоговина Дрив'яти витягнута із північного заходу на південний схід майже на 10 км. При цьому середня ширина її становить 3,67 км. Східна частина озера сильно порізана. У східній частині розташовуються мілководні луки — Розета та Дукельська.

Улоговина озера несиметрична. На півночі схили озера мають висоту 30-37 метрів, крутість в близько 20-25°, являють собою піщані пагорби — ками, вкриті моренними суглинками, місцями розорані. На півдні схили низькі, до 5 метрів заввишки і місцями заболочені. Схили переважно вкриті лісами. На півдні і південному сході знаходяться три великі затоки.

Береги на всій своїй довжині низькі, в багатьох місцях заболочені. Заболоченість берегів виникла в першу чергу через штучне зниження рівня води в озері.

Мілководна зона озера полога і досить широка, становить 150–300 метрів. Глибоководна зона — горбиста: западини глибиною 10-12 метрів чергуються із підняттям. До глибини 3,5-5 метрів дно піщане, глибше — вкрите мулом і сапропелем. Загальна потужність відкладень сягає 11 метрів. Найбільшу площу озера займають 6-8-метрові глибини.

Острови[ред. | ред. код]

На озері розташовано 6 островів загальною площею 0,92 км².

На рівень води в озері значний вплив зробили поглиблення русла та будівництво греблі на річці Друйці: в 1926 році рівень озера становив 132 метри із загальною площею озера 38,2 км². У той час на озері було 3 острова. У 1958 році рівень води в озері знаходився на відмітці в 129 метрів, площа озера становила 32,6 км² і на озері було 11 островів.

Вода[ред. | ред. код]

Вода в озері чиста. Прозорість води сягає 3 метрів влітку і 4,5 метрів взимку. Кольоровість води при цьому не перевищує 25-30°.[4] Дрив'яти належать до числа середньо-мінералізованих водойм. Середня мінералізація води в озері становить 200 мг/л.

Озеро має значну площу дзеркала і об'єм води, тому воно відноситься до числа низькопроточних. Рівень води в озері, як і у всіх Браславських озерах, штучно зарегульований греблею Браславської ГЕС, що знаходиться на річці Друйці поблизу села Чернево.

До глибини в 7 метрів середньомісячна температура води в червні становить 17,2 °C, у липні — 18,8 °C, у серпні — 17,8 °C. Взимку температура води в поверхневих шарах становить 0,1-0,2 °C, в придонних шарах — 3-3,8 °C. Замерзає озеро в кінці листопада — на початку грудня. Зазвичай лід на озері тримається до кінця березня, але іноді — до середини квітня-початку травня.

Флора та фауна[ред. | ред. код]

Лебідь-шипун на пляжі біля озера Дрив'яти
Очерет звичайний
Осока
Судак

Ширина смуги рослинності вздовж берегів становить від 35 до 200 метрів. Тут ростуть рідкісні для Білорусі види рослин: наяда гнучка, наяда мала, гідрила кольчакова.

Водні рослини поширені до глибини 4 метрів. З надводних рослин найбільш поширений очерет. У східних і північно-східних заплавах, а також уздовж південних берегів очеретяна смуга досягає ширини в 50-100 метрів. Очеретом покриті близько 4% площі поверхні озера. Загальна площа заростання становить 10-12%. В озері відзначені 169 видів нижчих водоростей, серед яких переважають синьо-зелені. Загальна біомаса становить 4,8 г/м³.

Загальна біомаса зоопланктону становить 1-3 г/м³.

В озері поширені близько 20 видів риб: зустрічаються лящ, судак, окунь, плотва, лин, ряпушка, минь, верховодка, карась, язь, щука і та інші види. Також іноді зустрічаються вугри. Браславське озерно-товарне господарство веде промисловий вилов риби.

На річці відзначено місце гніздування птиці — лебедя-шипуна, який перебуває під охороною.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-55
  2. Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
  3. Шидловский К. С. Браславские озёра: Путеводитель по зоне отдыха Браслав. — Мн. : Полымя, 1989. — С. 12—15. — 20 000 прим. — ISBN 5-345-00063-8.(рос.)
  4. Кольоровість і каламутність води на Mediclab.com.ua.

Література[ред. | ред. код]

  • Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.

Посилання[ред. | ред. код]