Дрижина Гребля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дрижина Гребля
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Білицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53080010080096066
Основні дані
Населення 735
Поштовий індекс 39212
Телефонний код +380 5343
Географічні дані
Географічні координати 49°17′38″ пн. ш. 34°08′28″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Кобеляки
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Кобеляцька, 53 А, смт Білики, Полтавський р-н, Полтавська обл., 39220
Карта
Дрижина Гребля. Карта розташування: Україна
Дрижина Гребля
Дрижина Гребля
Дрижина Гребля. Карта розташування: Полтавська область
Дрижина Гребля
Дрижина Гребля
Мапа
Мапа

CMNS: Дрижина Гребля у Вікісховищі

Дрижи́на Гре́бля — село в Україні, у Білицькій селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 735 осіб. Колишній центр Дрижиногреблянської сільської ради.

Географія[ред. | ред. код]

Річка Кобелячка в межах села

Село Дрижина Гребля знаходиться на берегах річки Кобелячка та річки Малий Кобелячок в місці їх злиття, за 27 км від райцентру та за 12 км від залізничної станції Кобеляки. Межує з селами Марківка, Шапки та Сулими.

Поруч проходить автомобільна дорога М22 (E584).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у XVIII столітті як козацьке поселення. За переписом 1900 року у селі Дрижина Гребля Білицької волості Кобеляцького повіту налічувалось 16 дворів, 133 жителі, деревна Преображенська церква з дзвіницею (збудована 1868 року, перебудована 1889 року), при якій діяли церковно-парафіяльна школа та бібліотека.

У 1910 році — 48 дворів, 311 жителів. У 1926 році тут проживало 526 мешканців. 1929 року створено колгоспи: «Заповіт Ілліча», «Радянське село», «Шлях до комунізму», «Комунар», ім. В. Я. Чубаря.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 16 вересня 1941 до 25 вересня 1943 року. До Німеччини на примусові роботи вивезено 136 чоловік, загинуло на фронтах 145 односельчан.

У повоєнні роки у селі діяв колгосп «Україна» (зерново-буряківничого спеціалізації), виходила газета.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Дрижиній Греблі діє відділення зв'язку «Укрпошта», школа I—II ступенів, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (15 тис. одиниць зберігання), музей, стадіон, магазини.

Магазин
Магазин
Стадіон
Будинок культури
Магазин
Напис на школі
Школа

Економіка[ред. | ред. код]

У Дрижиній Греблі працює дев'ять фермерських селянських господарств, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна», що спеціалізується на вирощуванні технічних та зернових культур.[1]

Закрита контора
Сільське господарство

Архітектура[ред. | ред. код]

У селі збудовані такі пам'ятники:

  • Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1955 року);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1965 року);
  • В. І. Леніну (1969 рік).

Культові споруди[ред. | ред. код]

Преображенська церква

Пам'ятник загиблим у ДСВ
Плита біля пам'ятника
Церква
Пам'ятна дошка

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. довідник компаній Дрижиної Греблі. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 13 лютого 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Дрижина Гребля // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 256 ISBN 5-88500-033-6

Посилання[ред. | ред. код]