Дриз Овсій Овсійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дриз Овсій Овсійович
Дриз Овсій Овсійович.jpg
Народження 29 березня 1908(1908-03-29)
  Красне, Вінницька область
Смерть 14 лютого 1971(1971-02-14) (62 роки)
  Москва
Поховання Востряковське кладовище
Національність єврей
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Мова творів їдиш
Рід діяльності вірші
Роки активності: 1930–1969

Овсі́й Овсі́йович Дри́з (Ієхошуа) (* 29 березня 1908, Красне, сучасна Вінницька область — † 14 лютого 1971, Москва) — єврейський поет, творив на їдиш, член Союзу письменників СРСР.

Корокий життєпис[ред.ред. код]

Батько його, Шика (Овсій) майже відразу після весілля поїхав за океан на заробітки, помер в дорозі, мати небавом вдруге виходить заміж.

Працював лудильником, отримав традиційну єврейську освіту, вчився в українській середній школі, по тому — в Київському художньому училищі.

1934 року добровольцем йде до Червоної армії — на службі перебував до 1947 року.

В 1939–1941 роках займався облаштуванням біженців з окупованої нацистами Польщі на землях зайнятої СРСР Західної України.

Початок творчости[ред.ред. код]

В довоєнному часі вийшли друком його твори:

  • 1930 — «Ліхтіке вор» («Світле буття»),
  • 1934 — «Штоленер койєх» («Сталева міць»).

Час післявоєнний[ред.ред. код]

По війні його вірші не були потрібні — знищили Міхоелса, єврейські школи закривалися, ліквідований Єврейський антифашистський комітет.

Працював маляром, ліпильником, обробляв мармур — згадував Михайло Матусовський. В цьому часі познайомився з Генріхом Сапгіром, котрий переклав більшість його віршів на російську мову.

Його після смерті Сталіна намагалися виключити з Союзу письменників як «баласт» — що означало «літературну смерть», проте його на зібранні письменників захистив Олександр Фадєєв.

Літературознавці називають його «останнім класиком єврейської поезії».

В післявоєнний час надруковано його вірші в збірках:

  • 1959 — «Веселий пекар»,
  • 1961 — «Вершина літа»,
  • 1963 — «Зелені кравці»,
  • 1966 — «Дерево приїхало»,
  • 1968 — «Різнокольоровий хлопчик»,
  • 1969 — його збірка «Ді ферте струне» («Четверта струна»).

Книжки в 1960–1970 роках друкувалися мільйонними тиражами, перекладалися на мови тодішніх радянських республік.

Овсій в розмові з троюрідним братом Яковом з гіркотою завважував, що його твори виходили і азербайджанською, а перекладу на українську мову не було, хоча більшість життя його пов'язана саме з Україною.

Похований в Москві на Востряковському кладовищі.

Джерела[ред.ред. код]