Дриса (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дриса
Річка Дриса в межах міста Верхньодвінськ
Річка Дриса на мапі басейну Західної Двіни
55°55′37″ пн. ш. 29°23′05″ сх. д. / 55.92694444447177204° пн. ш. 29.384722222249777701° сх. д. / 55.92694444447177204; 29.384722222249777701
Витікозеро Дриса,
c. Перевоз (Россонський район[1]
• координати55°55′37″ пн. ш. 29°23′05″ сх. д. / 55.92694° пн. ш. 29.38472° сх. д. / 55.92694; 29.38472
висота, м145,8 м [1]
Гирлорічка Західна Двіна,
Верхньодвінськ [1]
• координати55°47′24″ пн. ш. 27°55′51″ сх. д. / 55.79000° пн. ш. 27.93083° сх. д. / 55.79000; 27.93083
висота, м100,5 м [1]
Похил, м/км0,25 м/км
БасейнЗахідна ДвінаБалтійське море
Країни:Росія Росія
Білорусь Білорусь
Прирічкові країни:Білорусь Білорусь
size Вітебська область
РегіонВітебська область
Псковська область
Довжина183 км
Площа басейну:6 420 км²
Середньорічний стік45,6 м³/с (в гирлі[2]
Притоки:Uschad, Свольна, Нища, Нещерда, Dachnarkad і Ščapierniad
Водойми в русліOstrovtsyd і Sińšad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дриса (біл. Дрыса) — річка в північній Білорусі на території Верхньодвінського та Россонського районів Вітебської області, права, третя за довжиною, після річок Межи (259 км) та Огре (188 км), притока Західної Двіни. Належить до водного басейну Балтійського моря.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва балтійсько-фінського походження, утворена від основи driksne — «річка»[3].

Географія

[ред. | ред. код]

Рівнинна річка, довжиною — 183 км, площа басейну — 6 420 км² (із них: близько 1 500 км² належить Росії і майже 5 000 км² — Білорусі). Витікає із озера Дриса (Дриси[4]), протікаючи далі через ряд озер (Острівці, Синьша, Буза). Площа озер близько 5% площі водозбору. Водозбір переважно в межах Полоцької низовини. Витрата води у гирлі — 40-45 м³/с. Річище звивисте, шириною 25-45 м. Долина річки сильно заболочена, шириною 200–500 метрів. Ширина заплави — 100–500 метрів.

Гідрологічні спостереження на річці ведуться із 1913 року.

Весняна повінь починається в кінці березня, триває близько 60 днів. Літньо-осінній межень близько 140 днів. Замерзає в кінці грудня, льодохід починається в кінці березня — початку квітня. Весняний льодохід у верхів'ї триває 8 днів, у пониззі — 2 дні. Біля села Дерновичі Верхньодвінського району (61 км вгору від гирла) найбільша витрата води 279 м³/с була у 1962 році, найменша — 6,34 м³/с у 1972 році.[5].

Притоки

[ред. | ред. код]

Річка Дриса приймає кілька десятків різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну,
(км²)
Відстань від гирла Дриси,
(км)
Витрата води,
(м³/с) [6]
ліві притоки
Щеперня ~20 . . .
Дохнарка ~18 . . .
Званиця 16 52 . .
праві притоки
Нещерда 21 365 . .
Нища 85 1 380 . 9,7
Свольна 99 1 510 . 11,7

Загальна довжина річкової системи становить 3 440 км, густота річкової мережі — 0,53 км/км².

Населенні пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти (від витоку до гирла): Бухово, Слобода, Краснопілля, Янковичі, Дерновичі, Борковичі, Волинці, Тясти. У самому гирлі Дриси розташоване місто Верхньодвінськ.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Річка Дриса на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання з липня 2019], гирло[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Бєлорусский Посєйдон: Рака Дрыса. [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-11-21 (біл.)
  3. Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. — Мн. : БГУ, 1974. — С. 109. (рос.)
  4. Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — 2-е изд. — Мн. : БелСЭ им. П. Бровки, 1989. — 599 с. — 40 000 прим. — ISBN 5-85700-001-7. (рос.)
  5. Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  6. Витрата води в гирлі притоки.

Посилання

[ред. | ред. код]