Дриса (річка)
Дриса | |
---|---|
Річка Дриса в межах міста Верхньодвінськ | |
Річка Дриса на мапі басейну Західної Двіни | |
55°55′37″ пн. ш. 29°23′05″ сх. д. / 55.92694444447177204° пн. ш. 29.384722222249777701° сх. д. | |
Витік | озеро Дриса, c. Перевоз (Россонський район) [1] |
• координати | 55°55′37″ пн. ш. 29°23′05″ сх. д. / 55.92694° пн. ш. 29.38472° сх. д. |
• висота, м | 145,8 м [1] |
Гирло | річка Західна Двіна, Верхньодвінськ [1] |
• координати | 55°47′24″ пн. ш. 27°55′51″ сх. д. / 55.79000° пн. ш. 27.93083° сх. д. |
• висота, м | 100,5 м [1] |
Похил, м/км | 0,25 м/км |
Басейн | Західна Двіна → Балтійське море |
Країни: | Росія Білорусь |
Прирічкові країни: | Білорусь Вітебська область |
Регіон | Вітебська область Псковська область |
Довжина | 183 км |
Площа басейну: | 6 420 км² |
Середньорічний стік | 45,6 м³/с (в гирлі) [2] |
Притоки: | Uschad, Свольна, Нища, Нещерда, Dachnarkad і Ščapierniad |
Водойми в руслі | Ostrovtsyd і Sińšad |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дриса (біл. Дрыса) — річка в північній Білорусі на території Верхньодвінського та Россонського районів Вітебської області, права, третя за довжиною, після річок Межи (259 км) та Огре (188 км), притока Західної Двіни. Належить до водного басейну Балтійського моря.
Назва балтійсько-фінського походження, утворена від основи driksne — «річка»[3].
Рівнинна річка, довжиною — 183 км, площа басейну — 6 420 км² (із них: близько 1 500 км² належить Росії і майже 5 000 км² — Білорусі). Витікає із озера Дриса (Дриси[4]), протікаючи далі через ряд озер (Острівці, Синьша, Буза). Площа озер близько 5% площі водозбору. Водозбір переважно в межах Полоцької низовини. Витрата води у гирлі — 40-45 м³/с. Річище звивисте, шириною 25-45 м. Долина річки сильно заболочена, шириною 200–500 метрів. Ширина заплави — 100–500 метрів.
Гідрологічні спостереження на річці ведуться із 1913 року.
Весняна повінь починається в кінці березня, триває близько 60 днів. Літньо-осінній межень близько 140 днів. Замерзає в кінці грудня, льодохід починається в кінці березня — початку квітня. Весняний льодохід у верхів'ї триває 8 днів, у пониззі — 2 дні. Біля села Дерновичі Верхньодвінського району (61 км вгору від гирла) найбільша витрата води 279 м³/с була у 1962 році, найменша — 6,34 м³/с у 1972 році.[5].
Річка Дриса приймає кілька десятків різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Дриси,(км) | Витрата води,(м³/с) [6] |
---|---|---|---|---|
ліві притоки | ||||
Щеперня | ~20 | . | . | . |
Дохнарка | ~18 | . | . | . |
Званиця | 16 | 52 | . | . |
праві притоки | ||||
Нещерда | 21 | 365 | . | . |
Нища | 85 | 1 380 | . | 9,7 |
Свольна | 99 | 1 510 | . | 11,7 |
Загальна довжина річкової системи становить 3 440 км, густота річкової мережі — 0,53 км/км².
Найбільші населені пункти (від витоку до гирла): Бухово, Слобода, Краснопілля, Янковичі, Дерновичі, Борковичі, Волинці, Тясти. У самому гирлі Дриси розташоване місто Верхньодвінськ.
- ↑ а б в г Річка Дриса на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання з липня 2019], гирло[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Бєлорусский Посєйдон: Рака Дрыса. [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-11-21 (біл.)
- ↑ Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. — Мн. : БГУ, 1974. — С. 109. (рос.)
- ↑ Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — 2-е изд. — Мн. : БелСЭ им. П. Бровки, 1989. — 599 с. — 40 000 прим. — ISBN 5-85700-001-7. (рос.)
- ↑ Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
- ↑ Витрата води в гирлі притоки.
- Річка Дриса // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Дриса в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)
- Аркуш карти N-35-11 Дретунь. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти N-35-10 Россоны. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти N-35-9 Борковичи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти N-35-8 Верхнедвинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1984 р. (рос.)