Дрифт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дрифт (транслітерація англ. Drift = «дрифт») — техніка проходження поворотів і вид автоспорту, що характеризуються проходженням поворотів з навмисним зривом провідної осі і прохід у керованому заносі на максимально можливій для утримання на трасі кута швидкості, що вимагають від автомобіля наявності задньої тягово-ковзної осі (можна також виконувати на повному приводі). Здебільшого використання такого заносу є не найшвидшим способом проходження поворотів, але досить ефектним і видовищним, завдяки чому змагання з цього виду автоспорту приваблюють багато глядачів. Змагання повинні проводитися на асфальті або на льоду. В українській мові також використовується термін «керований занос» і зустрічається слово «дрифтинг».

Історія виникнення дрифту[ред. | ред. код]

Використання заносу в ралі

Цей спорт зародився в Японії, а згодом отримав широке поширення і в інших країнах. Існує два типи заїздів: одиночні та парні. Переможець зазвичай визначається в декількох заїздах. У одиночних заїздах судді нараховують гонщику певну кількість очок, залежно від швидкості, траєкторії, кута заносу та видовищності заїзду в цілому. У парних заїздах перший учасник повинен проїхати оцінювану ділянку відповідно до завдання (найчастіше по максимально правильній траєкторії), завданням другого учасника є якомога сильніше наблизитися до свого суперника під час руху в заносі, робити синхронні перекладки. Для визначення переможця проводять два заїзди, у другому заїзді правила ті ж, але суперники міняються місцями. Переможцем є той пілот, який проїхав ближче та найкраще у заїзді, де він наздоганяв суперника. Також, якщо обидва заїзди були бездоганними, або кількість помилок обох пілотів сумарно однакова, судді можуть призначити додатковий заїзд, в якому і повинен визначитися переможець.

Дрифтінг в Україні[ред. | ред. код]

Одним з відомих дрифтерів України є пілот Сагайдак Денис Анатолійович, який взяв 2 кубки за першість у UDC на BMW E36 3XXi "Сімейний корч".

У 2019 році чемпіоном світу з дрифтингу став український автогонщик Іллюк Дмитро Валерійович[1].

Одним з найперспективніших молодих українських пілотів є Мусієнко Андрій Михайлович, початок кар'єри — 2018 рік[2]. Віце чемпіон України. Водіння: Skoda Octavia A5VR6, BMW E30, Toyota Chaser JZX90. Починав виступати на BMW E30 з не досить потужним двигуном M60B40. Дебютував у «UDC 2018», всіх здивував рівнем володіння автомобілю. Учасник змагання «Drift Battle» (Одеса): 1 кваліфікація, 2 місце за підсумками перегонів. Учасник змагання «День Кута 2018»: 2 місце за підсумками перегонів. У підсумку — 3 гонки, з них 2 кубки. Брав участь у змаганнях міжнародного рівня[3][4].

Дрифт у культурі[ред. | ред. код]

  • Потрійний форсаж: Токійський дрифт — фільм, повністю присвячений культурі дрифту, в одному з епізодів з'являється сам Кеїті Цутія (рибалка на пристані, котрий каже «Непогано»).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]