Дроб'язко Євген Антонович

Дроб'язко Євген Антонович
Народився	1 вересня 1898; Київ, Російська імперія
Помер	3 травня 1980 (81 рік); Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	письменник, перекладач
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Мова творів	українська
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроб'язко.

Євге́н Анто́нович Дроб'я́зко (20 серпня (1 вересня) 1898, Київ — 3 травня 1980, Київ) — український перекладач.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Син видатного українського вченого-правника А. Л. Дроб'язка (незаконно репресованого 1941).

Закінчив 1920 Київський університет (юридичний факультет)^[1] і 1923 Музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка (Київ). До переведення в останній 1919 року навчався в Театральній академії в Києві.

Був на режисерській і редакторській роботі. У Києві мешкав у будинку письменників Роліт.

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

Фрагмент рукопису Є. Дроб'язка: Переклад лібрето опери В. А. Моцарта «Весілля Фіґаро»

Перекладав із французької, німецької, іспанської, російської, польської та італійської мов.

Автор першого повного перекладу «Божественної комедії» Данте.

Серед перекладів:

«Божественна комедія» Данте Аліг'єрі
«Орлеанська діва» Фрідріха Шіллера.
"Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена" Г.-А.Бюргера (перше виданя - Київ, 1939; нове видання: Київ, 2020)
Поезія Федеріко Ґарсія-Лорки, Юліуша Словацького, Володимира Маяковського.
«Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова (спільно з Д. Бобирем і М. Рильським). Вистава йде від 2016 року у Київському національному академічному Молодому театрі.
Окреме видання вибраних творів Юліуша Словацького в перекладі Євгена Дроб'язка і Максима Рильського (Rudzitsky Collection, Київ, 2021).

Переклав лібрето опер^[2]

«Весілля Фіґаро» (1948)^[3],
«Чарівна флейта»^[3],
«Директор театру» (обидва — 1956) В.-А. Моцарта,
«Повість про справжню людину» С. Прокоф'єва (1966),
«Орфей та Еврідіка» К.-В. Ґлюка (1977).

Переклав популярний підручник з елементарної теорії музики І. Способіна^[4]

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Дроб'язко Антон Лаврентійович, український правознавець, літературознавець. Мати — Марія Лєбова, з аристократичної дворянської сім'ї, викладачка в гімназіях. Рідний брат — Дроб'язко Віталій Антонович, військовий і громадський діяч, сотник Армії УНР, після 1920 року в еміграції.

Дружина — Лія Вайсблат,^[5] донька головного рабина Києва (з 1902 р.) Нухима Вайсблата, сестра літератора, перекладача, видавця Володимира Вайсблата^[6], живописця, графіка та скульптора Йосипа Вайсблата^[7], лікаря-стоматолога, доктора медичних наук Соломона Вайсблата^[8]

Син — Дроб'язко Лев Євгенович, інженер-будівельник, кандидат технічних наук, дослідник історичної топографії Бабиного Яру.^[5]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Життєпис. Киевский календарь. Архів оригіналу за 24.10.2018. Процитовано 24.10.2018.
↑ Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
↑ ^а ^б Окремі номери з опери видані у збірках:
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 1. Для жіночих голосів / упор. А. Бондаренко.— К.: Альтернатива Друк, 2017. — 52 с. ISBN 978-966-97648-3-6 та
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 2. Для чоловічих голосів / упор. А. Бондаренко.— К.: Альтернатива Друк, 2017. — 48 с. ISBN 978-966-97648-4-3
↑ Способін І.В. Елементарна теорія музики. artedu.in.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 березня 2020.
↑ ^а ^б Татьяна Чайка (22.12.2001). Интервью с Львом Евгеньевичем Дробязко. www.centropa.org. Архів оригіналу за 28.10.2018. Процитовано 02.11.2018.
↑ Костриця М. Ю., Вайсблат Володимир Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
↑ Дроб'язко Л. Є., Вайсблат Йосип Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
↑ Полякова І. М., Вайсблат Соломон Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

Література[ред. | ред. код]

А.Рудзицький Про Євгена Дроб'язко. В кн.: "Дивовижні пригоди та мандрівки барона Мюнхгаузена" Г.-А.Бюргера (Київ, 2020)
«Я мовлю сам собі…». Вірші польських класиків Романтизму із доробку відомого перекладача Євгена Дроб’язка. Публікація А.Рудзицького. "Нова Польща": https://novapolshcha.pl/article/ya-movlyu-sam-sobi/ [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Тельнюк С. В. Дроб'язко Євген Антонович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 111—112.
Станіслав Цалик, Пилип Селігей Підвали можуть бути всілякого відтінку… [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Дроб'язко Євген Антонович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[1] Життєпис. Киевский календарь. Архів оригіналу за 24.10.2018. Процитовано 24.10.2018.

[2] Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.

[ноти-3] а ^б Окремі номери з опери видані у збірках:
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 1. Для жіночих голосів / упор. А. Бондаренко.— К.: Альтернатива Друк, 2017. — 52 с. ISBN 978-966-97648-3-6 та
Моцарт Вольфганг Амадей. Вибрані арії в українських перекладах. Зошит 2. Для чоловічих голосів / упор. А. Бондаренко.— К.: Альтернатива Друк, 2017. — 48 с. ISBN 978-966-97648-4-3

[4] Способін І.В. Елементарна теорія музики. artedu.in.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 березня 2020.

[centropa-5] а ^б Татьяна Чайка (22.12.2001). Интервью с Львом Евгеньевичем Дробязко. www.centropa.org. Архів оригіналу за 28.10.2018. Процитовано 02.11.2018.

[6] Костриця М. Ю., Вайсблат Володимир Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

[7] Дроб'язко Л. Є., Вайсблат Йосип Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

[8] Полякова І. М., Вайсблат Соломон Наумович [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]