Дробович Антон Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дробович Антон Едуардович
Дробович Антон Едуардович
3-й Голова Українського інституту національної пам'яті
Нині на посаді
На посаді з 11 грудня 2019
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Володимир В'ятрович
Народився 28 березня 1986(1986-03-28) (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як філософ
Громадянство Україна Україна
Освіта Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (2010)
Професія науковець, громадський діяч
Звання кандидат філософських наук

Дробович Антон Едуардович — український громадський та державний діяч, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури, голова Українського інституту національної пам'яті[1].

Біографія, досягнення[ред. | ред. код]

Під час навчання на магістратурі Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова визнавався «Кращим студентом року 2010»[2].

Магістр філософії (2010), кандидат філософських наук (2014), магістр правознавства (2018). Випускник програми «Цінності та суспільство» The Aspen Institute Kyiv[3], Регулярно модерував філософські семінари на цьому майданчику. Отримав звання доцента в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.

Лауреат IV мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation, автор циклу лекцій на тему міфології у мистецтві, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології. Член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Екс-керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та експерт Інституту суспільно-економічних досліджень.

Працював в органах державної влади, державних закладах культури та освіти, у тому числі на посаді радника міністра освіти і науки України, керівника служби стратегії музейного планування та розвитку НКММК «Мистецький Арсенал»[4]. Має третій ранг державного службовця[5].

Є представником Кабінету Міністрів України в Опікунській раді фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» Федеративної Республіки Німеччина[6].

Після нападу РФ 24 лютого 2022 вступив до лав Збройних Сил України і став військовослужбовцем 112 окремої бригади тероборони Києва[7].

В Інституті національної пам'яті[ред. | ред. код]

Після звільнення Володимира В'ятровича з посади голови УІНП, був оголошений конкурс на цю посаду. В листопаді 2019 залишилося 17 претендентів, а за результатами співбесіди в Національному агентстві з питань державної служби — двоє, серед яких Антон Дробович. Після співбесіди в Кабінеті Міністрів, 4 грудня 2019 року його було призначено головою Українського інституту національної пам'яті[8][9][10]. Розпорядження Кабміну видане 11 грудня[1].

До призначення Антон Дробович висловлював намір зробити політику Інституту «більш виваженою та ліберальною» та збільшити рівень «інклюзивності офіційної пам'яті — докладати більше зусиль із збереження пам'яті про спільну історію українців та українських поляків, євреїв, вірмен, татар, греків, болгар та інших»[11][12].

Новий керівник пообіцяв, що його робота не буде «розворотом в інший бік» у порівнянні з попередником, до того ж він не вважає, що раніше УІНП рухався у радикально неправильному напрямку. Водночас, він інакше дивиться на процес декомунізації[13].

Протягом першої половини каденції відновив робочу комунікацію із Польським інститутом національної пам'яті, відстоював збереження українських поховань у Польщі та дотримання двосторонніх угод, зокрема що стосується збереження могили українських повстанців на горі Монастир[14]. В цей же час Інститут запустив цілий ряд цифрових ініціатив, зокрема Віртуальний некрополь української еміграції[15], цифровий Архів усної історії[16] та Віртуальний музей російської агресії. Останній отримав нагороду від правозахисників «Краща ініціатива у сфері історичної пам'яті стосовно російської збройної агресії»[17].

Особисте[ред. | ред. код]

Проживає в Києві, одружений.

Шанувальник поезії — переклав українською баладу The Rains of Castamere з серіалу «Гра престолів».

З іноземних мов вільно володіє російською, англійською на рівні — intermediate, іспанською — pre-intermediate[18].

Батько — Дробович Едуард Генріхович, 1953 року народження, киянин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Про призначення Дробовича А. Е. Головою Українського інституту національної пам’яті. Кабінет Міністрів України. 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  2. ↑ НАЙКРАЩІ В НПУ - 2009/2010. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Процитовано 04.12.2019. 
  3. ↑ Антон Дробович Експерт з питань освіти і культури. Інститут суспільно-економічних досліджень. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 04.12.2019. 
  4. ↑ В'ятровичу не подобається: Хто такий Антон Дробович, новий директор Інституту національної пам’яті. Depo.ua. 04.12.2019. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 04.12.2019. 
  5. ↑ Про присвоєння Дробовичу А. Е. третього рангу державного службовця. Кабінет Міністрів України. 29 січня 2020. Процитовано 10 лютого 2020. 
  6. ↑ Про призначення представника та заступника представника Кабінету Міністрів України в Опікунській раді фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” Федеративної Республіки Німеччина. Кабінет Міністрів України. 31 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  7. ↑ Голова Інституту нацпам’яті Антон Дробович: Ми не маємо займатися душевною терапією росіян. Досить, наїлися вже. Українська правда (укр.). Процитовано 14 вересня 2022. 
  8. ↑ Кандидати на голову УІНП: Відомий повний список. Історична правда. 07.11.2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 04.12.2019. 
  9. ↑ Конкурс на голову УІНП: Лишилося двоє. Історична правда. 15.11.2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 04.12.2019. 
  10. ↑ Кабмін призначив директора Інституту національної пам'яті. Дзеркало тижня. 04.12.2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 04.12.2019. 
  11. ↑ Хто такий Антон Дробович, новий голова Інституту національної пам'яті?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 
  12. ↑ Що чекає УІНП? Бліц із кандидатами на посаду голови. ЕКСКЛЮЗИВ. Історична правда. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 
  13. ↑ Новий голова Інституту нацпам’яті каже, що буде не розворот, а "кут нахилу". УП. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019. 
  14. ↑ Голова Українського інституту нацпам'яті Дробович про результати візиту до Польщі: ми наполягаємо на дотриманні угод. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 вересня 2022. 
  15. ↑ Інститут нацпам'яті створив ресурс про місця поховань українських емігрантів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2022. 
  16. ↑ УІНП запустив новий онлайн-ресурс «Архів усної історії». ВІДЕО. Історична правда. Процитовано 14 вересня 2022. 
  17. ↑ Віртуальний музей російської агресії назвали найкращою ініціативою у сфері історичної пам’яті. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2022. 
  18. ↑ Володіє російською: Кабмін призначив наступника В'ятровича в Інституті нацпам'яті – Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Наука
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дробович_Антон_Едуардович&oldid=38178866