Дроздовський Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Ігорович Дроздовський
Drozdovskyi Dmytro Photo 2.jpg
Народився 18 лютого 1987(1987-02-18) (30 років)
УРСР Одеса Одеська область УРСР
Місце проживання Україна Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Києво-Могилянська академія
Галузь наукових інтересів літературознавство, компаративістика
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Посада головний редактор журналу «Всесвіт»
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Науковий керівник Шалагінов Борис Борисович
Батько Дроздовський Ігор Володимирович
Мати Дроздовська Світлана Миколаївна
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений працівник культури України

Дмитро́ І́горович Дроздо́вський (нар. 18 лютого 1987, Одеса) — критик, літературознавець, перекладач, письменник. Кандидат філологічних наук (2013). Член Національної спілки журналістів України. Член Національної спілки письменників України (з 2012 р.). Головний редактор (з серпня 2012 р.) журналу «Всесвіт», науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка[1]. Член Асоціації іспаністів України, що входить до Міжнародної асоціації іспаністів. Член Асоціації компаративістів України при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Член Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Одесі у родині науковців. Дід — відомий український мовознавець-діалектолог, доктор філологічних наук, професор Володимир Дроздовський.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив Києво-Могилянську академію, фах — філолог (історія, теорія літератури та компаративістика).

У 2013 захистив кандидатську дисертацію на тему «Рецепція В. Шекспіра в українській еміграційній літературі 1940-1960-х рр.» (спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство).

Кар'єра[ред.ред. код]

  • прес-секретар Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  • вчитель української мови та літератури гімназії № 290 м. Києва
  • заступник головного редактора журналу світової літератури «Всесвіт»
  • молодший науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[2]

Науковий доробок[ред.ред. код]

Дмитро Дроздовський — спеціаліст у галузі літературної компаративістики та шекспірознавчих студій. Учасник XX Міжнародного конгресу з компаративістики в Парижі (2013), XIX Міжнародного конгресу з компаративістики в Сеулі (2010), ІХ Міжнародного шекспірознавчого конгресу в Празі (2011). Учасник численних літературознавчих конференцій у Греції, Перу, США, Великій Британії, Чехії, Іспанії, Польщі, Султанаті Оман, Азербайджані тощо. Має публікації в міжнародних реферованих наукових журналах (peer-reviewed), зокрема, у США, Перу, Китаї, Великій Британії. Учасник ІІ Міжнародного гуманітарного форуму в Баку (4-5 жовтня 2012 р.).

Дід — Володимир Петрович Дроздовський, професор української філології. Докторську дисертацію писав з української літератури (за творчістю М. М. Коцюбинського).

Член журі Всеукраїнського конкурсу «Книжка року». Член журі фінального етапу Малої академії наук України в секції світової літератури та іспанської філології. Координатор секції іспанської філології Малої академії наук України (2012 р.). Неодноразово був членом журі IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Член журі фінального етапу Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.

Досліджує українське шістдесятництво, праця «Код майбутнього», науковий консультант: проф. Оксана Пахльовська).

Переклав драматичні твори Ф. Гарсіа Лорки з книжки «4 Piezas breves», твори І. Тюріна, Д. Веддінгтон-Фезера, Ж. Пейслі, В. Річ, багатьох сучасних британських поетів.

2011 р. на сторінках українського часопису «Кур'єр Кривбасу» (№ 254/255 січень-лютий, № 256/257 березень-квітень) було опубліковано перший роман Д. Дроздовського «Хамелеон».

У вересні 2011 року в Університетському видавництві «Пульсари» (Київ) побачила світ гостра суспільно-політична й культурологічна книга Д. Дроздовського «Меридіан розуміння». Книжка постала в результаті багаторічних мандрів її автора (учасника міжнародних літературознавчих конференцій, симпозіумів, форумів у різних країнах) меридіанами світу — від Латинської Америки до Султанату Оман, від Великої Британії до Сполучених Штатів Америки. Видання складається з двох розділів: «Україна» та «Світ». У першому розділі автор показує цинічність нинішнього політичного часу, абсурдність інформаційного простору в Україні й поза нею. В другому — кожний закордонний візит змушує автора на тлі іноземного досвіду говорити про Україну, шукаючи можливі форми соціокультурного перегуку між нею та простором Іншого.[3]

Відзнаки[ред.ред. код]

Основні праці[ред.ред. код]

Вибрані книги[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

  • Федеріко Ґарсія Лорка. Чотири короткі п'єси ; з ісп. пер. Д.Дроздовський. — К. : Пульсари, 2017.

Вибрані статті[ред.ред. код]

  • Postmodern Literature: Ruined Aesthetics or New Frontiers? // Journal of Literature and Art Studies. — Vol. 1. Number 2. — August 2011. — Р. 132—143.
  • The Life after the End: Dialogues with the Classics // The International Journal of the Humanities. — Vol.8, Number 12. — 2011. — P. 111—120.
  • Рівні художнього образу: на прикладі державця в історичних хроніках В. Шекспіра // Світова література на перехресті культур і цивілізацій: [Збірник наукових праць. Вип. 1]; [ред. В. П. Казаріна]. — Сімферополь: Кримський Архів, 2008. — С. 226—234.
  • Сонети Емми Андієвської як вияв катахретичної свідомості // Слово і Час. — № 10. — К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2009. — С. 26-38.
  • Діалог із Шекспіром: визначення домінанти художнього мислення В. Шекспіра в компаративному аспекті // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. — Випуск 16. — К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2010. — С. 202—208.
  • Між Шевченком і Шекспіром: світоглядно-естетична платформа мистецького українського руху // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах: науково-методичний та літературно-мистецький журнал. — 2010. — N 11/12. — С. 90-98.
  • Поетика й філософія шекспірівського тексту в художній концепції Ігоря Костецького: компаративістський аспект // Studia methodologica. — Випуск 30. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. — С. 127—134.
  • Рецепція В. Шекспіра в художньому полі МУРу: філософія, політика, естетика // Новітня філологія. — Вип. 37. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — С. 228—245 (1 д.а.).
  • Романтична рецепція Шекспіра (на прикладі творчості Ґете, Шеллінга і Новаліса) // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. — 2010. — № 3. — С. 4-13.
  • Шекспірівські шукання в українській еміграційній літературі: імпровізація, співтворчість, абсурдність // Питання літературознавства. — Чернівці. — 2011. — С. 222—230.
  • Раритети Тараса Шевченка: повернення у XXI столітті // Слово і час. — 2012. — № 2. — С. 112—114. Рецензія на монографію: Повернені шевченківські раритети / авт. проекту С. Гальченко; упоряд., наук. опис колекцій, приміт. С. Гальченка, Н. Лисенко. — Дніпродзержинськ: Вид. дім «Андрій», 2010. — 288 с.
  • Мозаїчність історії літератури — Слово і час. — № 4, 2012. — С. 107—111. Рецензія на монографію: Дончик В. Г. Доля української літератури — доля України: Монологи й полілоги / В. Г. Дончик. — К. : Грамота, 2011. — 640 с.
  • Література як простір пам'яті — Слово і час. — № 6, 2012. Рецензія на монографію: Овчаренко Н. Ф. Парадигма пам'яті: канадський дискурс: (творчий портрет Тімоті Ірвінга Фредеріка Фіндлі): монографія. — К. : Ін Юре, 2011. — 259 с.
  • У зоні етичної небезпеки // Дніпро. — № 5. — С. 124—125
  • До проекту історії української літератури новітнього періоду // Українська мова та література в сучасній школі. — № 1. — 2012. — С. 68-78.
  • Англомовний Павло Тичина: досвід відчуження // Літакцент. — 23 березня 2012 р. Режим доступу: http://litakcent.com/2012/03/23/anhlomovnyj-tychyna-dosvid-vidchuzhennja/
  • Світова література в середній школі: ахіллесова п'ята чи дамоклів меч? / Д. Дроздовський // Слово Просвіти. — 2012. — № 19 (10-16 травня). — С. 10-11.
  • Поетика сигнатур і символіка алхемічного експерименту у творчості Марґеріт Юрсенар // Кур'єр Кривбасу. — № 271-272-273. — 2012.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]