Дроздов Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дроздов Микола Миколайович
рос. Дроздов Николай Николаевич
Микола Дроздов, Сидней, Австралія, 2011
Микола Дроздов, Сидней, Австралія, 2011
Народився 20 червня 1937(1937-06-20) (81 рік)
Москва, РРФСР
Громадянство СРСР, Росія
Національність Росіянин
Діяльність натураліст, телеведучий, журналіст
Alma mater Московський державний університет, географічний факультет
Сфера інтересів Зоологія
Заклад Географічний факультет Московського державного університету[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Вчителі Воронов Анатолій Георгійович[d]
Відомий завдяки: ведучий телепередачі «У світі тварин»
Батько Микола Сергійович Дроздов (1902-1963)
Матір Надія Павлівна Дрейлінг (1906-1993)
У шлюбі з Тетяна Петрівна Дроздова
Діти Дочки: Надія і Олена
Нагороди

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Дроздов Микола Миколайович у Вікісховищі?

Микола Миколайович Дроздов (рос. Николай Николаевич Дроздов; нар. 20 червня 1937, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський вчений-зоолог, телеведучий[1], доктор біологічних наук, професор МДУ, громадський діяч. З 1975 року є ведучим телепередачі «У світі тварин».

Біографія[ред. | ред. код]

У 1968 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Культурні ландшафти аридних областей СРСР і їх орнітофауна». Після захисту працює на кафедрі біогеографії географічного факультету МГУ, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до професора. Читає курси екології, орнітології, охорони природи, біогеографії світу, виступає з лекціями.

У 1968 році вперше виступив в телепередачі «У світі тварин». Був науковим консультантом фільмів про тварин «Чорна гора», «Ріккі-Тіккі-Таві» та інших. З 1977 року — ведучий «У світі тварин».

З 1971 по 1972 роки проходив 10-місячну наукове стажування на факультеті зоології Австралійського національного університету (Канберра, Австралія). Свої подорожі по Австралії описав у книзі «Політ бумеранга».

У 1975 працював у складі радянської делегації на XII Генеральної асамблеї Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) в місті Кіншаса (Заїр).

У 1979 здійснив сходження на вершину Ельбрусу.

У 1980 році приймав участь у 4-місячній експедиції ЮНЕСКО на науково-дослідному судні АН СРСР «Каллісто» на острови Фіджі, Тонга і Самоа.

У 1989 році включений до Почесного списку провідних екологів і фахівців з охорони навколишнього середовища всіх країн світу «Глобал-500» ЮНЕП.

У 1992 році нагороджений «Золотою пандою» («Зелений Оскар»)[2] «3а видатне досягнення» на кінофестивалі фільмів про природу в місті Брістолі (Велика Британія).

У 1993 і 1995 роках побував в експедиціях російського криголама «Ямал» до Північного полюса і по Північному морському шляху, та на судні «Дискаверер» вздовж узбережжя Аляски і Канади.

У 1995 році став Лауреатом премії ЮНЕСКО в галузі популяризації науки «Калинга» за 1994 рік, володарем срібної медалі Альберта Ейнштейна.

Член Міжнародного Клубу дослідників (1994) і Нью-Йоркської академії наук (1995).

У 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук на тему «Фауна, тварина населення і охорона біологічного різноманіття в аридних регіонах Землі».

У 2002 році в складі Міжнародної експедиції здійснив висадку на Північний полюс і прожив тиждень в льодовому таборі «Барнео».

Озвучував російський переклад ряду кінофільмів студії BBC про природу та Девіда Аттенборо[3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • Активно виступає на захист тварин і їх збереження середовища проживання. Багато років плідно співпрацює з вітчизняними та міжнародними природоохоронними організаціями.
  • Підтримує організації та осіб, що сприяють охороні природи[4].
  • Останнім часом пропагує здоровий спосіб життя і вегетаріанство.
  • Підтримує тісні зв'язки з РПЦ.
  • Ініціатор та співголова російської культурно-патріотичної програми «Прапор Перемоги»[5][6].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Підтримує Володимира Путіна[7] і його політику[8]. Приймав участь в агітаційній кампанії Путіна 2012 року[9]. Підписав листа на підтримку політики Путіна щодо України[10].

Вважає відокремлення України та Білорусі від Росії реалізацією планів Гітлера[11].

У липні 2017 року відвідав окупований Росією Крим, вперше[12] був учасником міжнародного дитячого кінофестивалю «Алые паруса»[13][14] у Артеку. Внесений у базу даних центру «Миротворець» як особа, яка свідомо порушила державний кордон України[15]. Вважає цю подію власним досягненням[16].

Родина[ред. | ред. код]

Народився в родині науковців. Батько — Микола Сергійович Дроздов (1902–1963), професор кафедри органічної хімії 2-го Московського медичного інституту[ru]. Мати — Надія Павлівна Дрейлінг (1906–1993), лікар-терапевт 5-ї міської лікарні Москви[ru], працювала під керівництвом академіка П. Е. Лукомського[ru], була його незамінним помічником[17].

Дружина — Тетяна Петрівна Дроздова, працює викладачем біології в Московському Палаці творчості дітей та юнацтва. Дочки: Надія (біолог) і Олена (ветеринар)[17][18][19]. Онук — Філарет[20].

Наукові праці[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Второв П. П.[ru], Дроздов М. М. Біогеографія. Київ: Вища школа, 1987.
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография материков. — М.: Просвещение, 1974. — 224 с. (2-е издание — 1979, 208 с.) (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Рассказы о биосфере. — М.: Просвещение, 1976. — 128 с. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография. — М.: Просвещение, 1978. — 271 с. — 37 000 экз. (ИБ № 1875); 2 изд. М.: Владос-Пресс, 2001. 302, [2] с. : 8 л. ил. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Определитель птиц фауны СССР. — М.: Просвещение, 1980. — 256 с. — 100 000 экз. (ИБ № 4169) (рос.)
  • Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира. — М.: Высшая школа, 1985. — 272 с. (переиздания: 1999, 2002, 2003) (рос.)
  • Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с. — (Природа мира). — 100 000 экз. (ИБ № 2002) (рос.)

Статті[ред. | ред. код]

  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Летне-осеннее население птиц таёжных ландшафтов Вологодской области // Орнитология. 1960. Вып. 3. С. 131—138. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Некоторые аспекты количественного анализа населения птиц // Орнитология в СССР. Кн. 1. Ашхабад, 1969. С. 188—202. (рос.)
  • Банников А.Г, Второв П. П., Дроздов Н. Н. В национальном парке Вирунга // Природа. 1976. № 8. С. 108—120. (рос.)
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н. Кахузи-Бьега — обитель гориллы // Природа. 1976. № 10. С. 112—123. (рос.)
  • Дроздов Н. Н. Петр Петрович Второв // Московские орнитологи. М.: изд-во Московского университета. 1999. С. 84-99. (рос.)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2011 рік)[21].
  • Орден Дружби.
  • Орден Пошани (2006)[22].
  • Нагородна холодна зброя — офіцерський кортик[23].
  • Премія Калінгі (ЮНЕСКО) за популяризацію науки.
  • Медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна.
  • Почесний диплом Всесвітнього фонду охорони природи «За видатний внесок у справу охорони природи в Росії і в усьому світі».
  • Велика Костянтинівська медаль Російського географічного товариства (вручена вперше за 80 років, як пам'ятний сувенір, без статусу нагороди)[24].
  • Орден святителя Макарія, митрополита Московського, II ступеня (2012 рік)[25].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Николай Дроздов (рос.)
  2. Николай Дроздов: «Я ем всего семь продуктов, потому и не толстею» (рос.)
  3. Телепередача BBC: Планета Земля (Planet Earth)
  4. Радио свободы, Час прессы: Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров (рос.)
  5. Николай Дроздов // Звезда на "Звезде" (рос.)
  6. Культурно-патриотическая программа «Знамя Победы 2015-2020» (рос.)
  7. Микола Дроздов виконав реп на честь польоту Путіна зі стерхами
  8. Дроздов голосует за Путина
  9. Митинг в "Лужниках": Дроздов голосует за Путина, потому что тот спасает тигров (рос.)
  10. Союз писателей России поддержал позицию Путина по отношению к Украине
  11. 03.06.15 Ведущий «В мире животных» назвал отделение Украины от России реализацией планов Гитлера (рос.)
  12. Артековцы выбрали победителей международного детского кинофестиваля «Алые Паруса» // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 09:25 09.07.2017
  13. Николай Дроздов дал артековцам совет // crimea-news, 08.07.2017, 09:30
  14. Международный детский кинофестиваль "Алые паруса" // Ассоциация деятелей искусств по развитию и пропаганде детского кино «Киногром»
  15. Дроздов Микола Миколайович // «Миротворець»
  16. Поздравьте меня с этим - Дроздов о попадании в список «Миротворца» // телеканал «Звезда» tvzvezda.ru, 10:11 20.07.2017
  17. а б Николай Николаевич Дроздов / Nikolay Drozdov (рос.)
  18. Николай Дроздов: «Я мечтал стать кентавром…» (рос.)
  19. Николай Дроздов — царь зверей[недоступне посилання з квітень 2019] (рос.)
  20. Труд, 29.11.2007
  21. Указ Президента Российской Федерации от 16 ноября 2011 года № 1492 Архівовано 3 January 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  22. Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 Архівовано 1 November 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  23. Мария Олькина. «Лучших граждан России» вооружили кортиками // «Коммерсантъ С.-Петербург» N 84/П (3415) от 15.05.2006[недоступне посилання з травень 2019] (рос.)
  24. Вести. Ru: Николай Дроздов удостоен высшей награды Русского географического общества У статті дослівно сказано: «Председатель правительства РФ Владимир Путин вручил памятные медали и дипломы Русского географического общества. Золотой Константиновской медали удостоен известный телеведущий Николай Дроздов». (рос.)
  25. Патриаршее поздравление доктору биологических наук, профессору Н. Н. Дроздову с 75-летием (рос.)