Дрокія
| Дрокія Drochia | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 48°06′51″ пн. ш. 27°48′30″ сх. д. / 48.11417° пн. ш. 27.80833° сх. д. | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| Регіон | Дрокіївський район | ||||
| Столиця для |
Дрокійський район і Q135732665? | ||||
| Засновано | 1895 | ||||
| Перша згадка |
1895[1] | ||||
| Статус міста | 1973 | ||||
| Населення | ▼ 13 150 (2014) | ||||
| Висота НРМ | 226 м | ||||
| Міста-побратими |
Борисов, Дорохой, Коломия, Радівці, Пінето | ||||
| Телефонний код |
(402) 252 | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 (Молдова) | ||||
| Номери автомобілів |
DR | ||||
| GeoNames | 618370 | ||||
| OSM | ↑1693907 ·R (Дрокійський район) | ||||
| Поштові індекси |
MD-5202 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Григоріє Мельник | ||||
| Вебсайт |
primariadrochia.md | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
| | |||||
Дро́кія або Дро́х'я (рум. Drochia) — місто в Молдові, центр Дрокійського району.
Згідно з даними перепису населення 2004 року, кількість українців — 2600 осіб (15,65 %).
Назва міста походить від слова dropie, що значить дрохва.
- 1777 — Дрокія була вперше згадана в хроніках 1777 року.
- 1830 — Дрокія — це населений пункт з 25 родин.
- 1847 — Згідно з офіційними документами, було організовано перше підприємство з переробки винограду.
- 1875 — Було побудовано 2 млини.
- 1889 — Побудований залізничний вокзал, одночасно з відкриттям залізничного маршруту Бєльці-Окниця, відкрив нові зв'язки зі світом і сприяв індустріальному розвитку міста.
Дрокія вперше згадується в літописі в 1777 році.
У 1830 році це було маленьке поселення з 25 родин. У 1847 році в Дрокії було побудовано перше промислове підприємство — завод із переробки винограду. У 1875 році були збудовані два млини, які приводилися в рух за допомогою пари. Інтенсивніший розвиток промисловості почався з будівництвом наприкінці XIX століття залізниці.
Дрокія одержала статус міста в 1973 році.
У 1991 році після виходу Молдавської РСР із Радянського Союзу, знаходиться в незалежній Молдові. 28 серпня святкується «день міста».
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1930 | 595 | — |
| 1959 | 6638 | +1015.6% |
| 1970 | 11 161 | +68.1% |
| 1979 | 15 280 | +36.9% |
| 1989 | 21 298 | +39.4% |
| 2004 | 16 606 | −22.0% |
| 2014 | 13 150 | −20.8% |
У 1991 році в місті проживало 21,9 тис. жителів. За даними перепису 2014 року, населення становило 13 150 мешканців, що менше порівняно з попереднім переписом 2004 року, коли було зареєстровано 16 606 мешканців. З них за даними перепису 2014 року: 6083 чоловіки та 7067 жінок.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| Молдовани | 77,47 |
| Українці | 15,65 |
| Росіяни | 5,94 |
| Болгари | 0,13 |
| Гагаузи | 0,11 |
| Інші | 0,70 |
Підприємства харчової промисловості (виробляються сир і масло), виробництво будівельних матеріалів.
На околиці міста працює завод цукрової промисловості, що належить німецькому концерну «Sudzuker-Moldova». Він виробляє цукор у кількості близько 3000 тонн за добу. На літо 2008 року будується завод зі збірки склопакетів і віконних рам, а також пластикових труб.
Собор Успіння Богоматері є єдиним святим місцем у Молдові, де фрески були написані румунським художником Петрі Акітеніє. У брошурі «Собор Успіння Богоматері», опублікованій в газеті «Flux» панотцем церкви, собор згадується як найвизначніший для жителів Дрокії архітектурний здобуток. Собор був зведений за 4 роки, починаючи з 1988 року.
У Дрокії народилися:
- Колодій Анатолій Миколайович — український правознавець.
- Віктор Пинзару — молдовський біатлоніст.

