Дрокія

|мер=|магдебурзьке право=|розташування_розмір=|висота над рівнем моря=|день міста=|прапор_підпис=|герб_підпис=|країна=|код міста=|місцева_назва=|катойконім=|поділ міста=|код країни=

місто 
селище міського типу (1954) 

Місто Дрокія
Герб Прапор
Основні дані
48°06′51″ пн. ш. 27°48′30″ сх. д.
Країна	Молдова
Район	Дрокійський
Засновано	1777
Перша згадка	1895
Статус	з 1973 року
Населення	▼ 13 150 (2014)
Поштові індекси (Poșta Moldovei)	MD-5202
Телефонний код	+373-252
Висота над р.м.	226 м  м
Міста-побратими	Борисов, Дорохой, Коломия, Радівці, Пінето
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Вебсторінка	primariadrochia.md
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	618370
Freebase	/m/05_6p7
Карта
Дрокія Дрокія (Молдова)
Дрокія у Вікісховищі

Дро́кія або Дро́х'я (рум. Drochia) — місто в Молдові, центр Дрокійського району.

Згідно з даними перепису населення 2004 року, кількість українців — 2600 осіб (15,65 %).

Етимологія

Назва міста походить від слова dropie, що значить дрохва.

Перші згадування в Хроніках

• 1777 — Дрокія була вперше згадана в хроніках 1777 року.
• 1830 — Дрокія — це населений пункт з 25 родин.
• 1847 — Згідно з офіційними документами, було організовано перше підприємство з переробки винограду.
• 1875 — Було побудовано 2 млини.
• 1889 — Побудований залізничний вокзал, одночасно з відкриттям залізничного маршруту Бєльці-Окниця, відкрив нові зв'язки зі світом і сприяв індустріальному розвитку міста.

Історія

Дрокія вперше згадується в літописі в 1777 році.

У 1830 році це було маленьке поселення з 25 родин. У 1847 році в Дрокії було побудовано перше промислове підприємство — завод із переробки винограду. У 1875 році були збудовані два млини, які приводилися в рух за допомогою пари. Інтенсивніший розвиток промисловості почався з будівництвом наприкінці XIX століття залізниці.

Дрокія одержала статус міста в 1973 році.

У 1991 році після виходу Молдавської РСР із Радянського Союзу, знаходиться в незалежній Молдові. 28 серпня святкується «день міста».

Населення

Зміни населення

Рік	Населення	±%
1930	595	—
1959	6638	+1015,6 %
1970	11 161	+68,1 %
1979	15 280	+36,9 %
1989	21 298	+39,4 %
2004	16 606	−22,0 %
2014	13 150	−20,8 %

У 1991 році в місті проживало 21,9 тис. жителів. За даними перепису 2014 року, населення становило 13 150 мешканців, що менше порівняно з попереднім переписом 2004 року, коли було зареєстровано 16 606 мешканців. З них за даними перепису 2014 року: 6083 чоловіки та 7067 жінок.

Національність

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:

Національність	Відсоток
Молдовани	77,47
Українці	15,65
Росіяни	5,94
Болгари	0,13
Гагаузи	0,11
Інші	0,70

Економіка

Підприємства харчової промисловості (виробляються сир і масло), виробництво будівельних матеріалів.

На околиці міста працює завод цукрової промисловості, що належить німецькому концерну «Sudzuker-Moldova». Він виробляє цукор у кількості близько 3000 тонн за добу. На літо 2008 року будується завод зі збірки склопакетів і віконних рам, а також пластикових труб.

Собор Успіння Богоматері

Собор Успіння Богоматері є єдиним святим місцем у Молдові, де фрески були написані румунським художником Петрі Акітеніє. У брошурі «Собор Успіння Богоматері», опублікованій в газеті «Flux» панотцем церкви, собор згадується як найвизначніший для жителів Дрокії архітектурний здобуток. Собор був зведений за 4 роки, починаючи з 1988 року.

Міста-побратими

• Дорогой, Румунія
• Радівці, Румунія
• Коломия, Україна
• Борисов, Білорусь

Відомі люди

У Дрокії народилися:

• Колодій Анатолій Миколайович — український правознавець.
• Віктор Пинзару — молдовський біатлоніст.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 
• 
•