Друга конголезька війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Друга конґолезька війна
Конфлікти у Конґо
Second Congo War 2001 map vector.svg
Лінія фронту наприкінці війни (червень 2003)
Дата: 2 серпня 199818 липня 2003
Місце: Демократична Республіка Конґо
Результат: Немає явних переможців.
Сторони
Flag of the Democratic Republic of the Congo (1997-2003).svg ДР Конґо
Намібія Намібія
Зімбабве Зімбабве
Ангола Ангола
Чад Чад
міліція Май-Май
союзники Хуту
Уганда Уганда
Руанда Руанда
Бурунді Бурунді
Рух за Визволення Конґо
Рух за Конґолезьку Демократію
союзники Тутсі
Командувачі
Flag of the Democratic Republic of the Congo (1997-2003).svg Лоран-Дезіре Кабіла
Flag of the Democratic Republic of the Congo (1997-2003).svg Джозеф Кабіла
Намібія Сем Нуйома
Зімбабве Роберт Муґабе
Ангола Хосе Едуардо дос Сантос
Чад Ідріс Дебі
Падірі (Maй-Maй),
Дуніа (Maй-Maй)
Уганда Йовері Мусевені
Руанда Пауль Каґаме
Бурунді П'єр Буйоя
Жан-П'єр Бемба (MLC)
Ернест Вамба діа Вамба(RCD)
Лоран Нкунда (Tutsi-militants)
Військові сили
Maй-Maй: 20-30,000 ,
Рух за Конґолезьку Демократію: невідомо,
Руанда: 8,000+[1]
Втрати
тисячі 2000 уґандійців (лише у Кісанґані)
4000 повстанців (лише у Кіншасі)
2.7-5.4 мільйонів загиблих (1998-2008)[2]


350 000+ (насильницьких смертей) (1998-2001)

Військові ДРК біля кордону з Руандою (2001)
Біженці очікують на кордоні ДРК-Руанда (2001)

Дру́га конголе́зька війна́[3] (фр. Deuxième guerre du Congo) 19982002 — війна на території Демократичної Республіки Конго, в якій брали участь більше двадцяти збройних угруповань, з дев'яти держав.

Передумови[ред.ред. код]

1994 — Витоки конфлікту сягають геноциду в Руанді, коли величезна кількість біженців тутсі опинилась на території Заїру (так до 1997 називалася Демократична Республіка Конго). Після приходу до влади в Руанді Руандійського патріотичного фронту, в Заїр хлинув потік біженців хуту, багато з яких були замішані в геноциді. Де-факто, руандійська громадянська війна перекинулася на територію Заїру, яку збройні групи радикалів-хуту використовували як тилову базу для набігів у Руанді.

Початок[ред.ред. код]

1998, 2 серпня — військові-тутсі (10 батальйон, 222 бригада) на чолі з генерал-майором Ондеканом — колишнім соратником президента Кабіли — підняли заколот на сході країни в місті Гома, наступного дня повстанці встановили контроль над містами Увіра та Букаву[4] та 60-тисячною армією рушили на столицю Кіншасу. 23 серпня вони досягають Кісангані. Звідти одне угрупування бунтівників направляється на південь, де після успішної битви за Кінду вторгається в південну провінцію Катанга, а друге відкриває екваторіальний фронт і в листопаді 1998 захоплює Бумбу[5]. Уряд Кабіли вирішив підтримати ворогів своїх ворогів, а саме хуту, замішаних у геноциді в Руанді. Почалися криваві зіткнення з масовими вбивствами мирних жителів і розправами над військовополоненими. Широке поширення набули групові зґвалтування. Існують суперечки щодо того чим же було повстання тутсі: заколотом, або інтервенцією Руанди і Уганди. Більшість свідків і дослідників показує, що реальну владу на місцях здійснювали не повсталі конголезькі тутсі, а офіцери з Уганди і Руанди, яким була вигідна ескалація конфлікту.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Africa's great war. The Economist. 2002-07-04. 
  2. Coghlan B, Brennan RJ, Ngoy P та ін. (January 2006). Mortality in the Democratic Republic of Congo: a nationwide survey. Lancet 367 (9504). с. 44–51. PMID 16399152. doi:10.1016/S0140-6736(06)67923-3. Процитовано 27 December 2011. 
  3. В Африці відновилася найкривавіша громадянська війна в її історії
  4. [http:// findarticles.com/p/articles/mi_qa5391/is_199810/ai_n21427817 Blow by blow in the Congo crisis]
  5. World: Africa Congo rebels claim new gain
Війна Це незавершена стаття про війну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.