Друга пісня про Гудрун
Друга пісня про Гудрун (Guðrúnarkviða II), або Давня пісня про Гудрун (Guðrúnarkviða hin forna) вважається найдавнішою піснею з циклу про Сігурда.
Пісня була складена до 1000 року й була збережена в не надто гарному вигляді. Але навіть в такому вигляді вона прислужилася до написання Саги про Вельсунгів, в якій її широко цитовано. Як вважає Генрі Адамс Беллоувс, це єдина давньоскандинавська поема, написана у період до 1000 року в циклі про Сігурда, що дійшла до нас у майже незміненому стані. Інші давні поеми (Мова РеГіна, Мова Фафніра та Мова Сігрдріви) є збірками фрагментів, а від Давньої пісні про Сігурда збереглося лише закінчення. Інші поезії циклу переважно датуються ХІ та ХІІ століттями.
Беллоувс припускає, що ця пісня може походити від німецького «плачу», адже Сігурд в цій пісні гине в лісі, як і в Пісні про Нібелунгів, а не в ліжкові. Інші елементи, які наближають цю пісню до германської традиції, — це мати та брати Гудрун, які наполягали на її одруженні з Атлі, вбивство Гьюкунгів та відплата за це Атлі.
Конунг Тедрек зупинився при дворі Атлі, втративши багатьох своїх воїнів у битві.[1]
Тедрек та дружина Атлі Гудрун саме залишилися на самоті й обговорюють свої неприємності.[2] Гудрун оповідає Тедрекові, що вона була ще молодою дівою, коли її батько Гьюкі видав її за Сігурда з приданим у вигляді золота. Але потім її брати убили її чоловіка Сігурда:
|
Гудрун бере коня за поводи й починає ридати, розуміючи, що трапилося:[6]
|
|
Коли вона зустріла своїх братів, Гуннар похилив свою голову, а Гегні сказав їй про те, що Сігурда убито, й разом з собою він забрав їхнього брата Гуторма.[7] Далі він говорить їй, що вона може знайти СіГурда на південній дорозі, там, де кричать ворони та завивають вовки. Гудрун іде у ліс в пошуках решток, полишених вовками, й знаходить Сігурда.
Знайшовши Сігурда Гудрун не почала ридати над його тілом і заламувати руки,[8] хоча й була настільки засмучена, що не хотіла жити. Вона пішла в гори й подорожувала так протягом п'яти днів, доки не побачила палати Гальфа у Данії, де й зупинилася на три з половиною роки з Торою, донькою Гакона.[9]
Тора та Гудрун розважаються вишиванням на гобеленах південних палат, данських лебедів та воїнів:
|
Її мати Грімгільд[11] просить своїх синів Гуннара та Гегні про свого роду вергельд, який вони мають сплатити своїй сестрі за вбивство її чоловіка Сігурда та її сина Сігмунда, й вони обидва готові розрахуватися з сестрою.[12] Гудрун зустрічає свою матір, братів та Вальдара, короля Данії, а також трьох чоловіків на імена Яріцлейф, Еймод та Яріцскар.[13]
Вони хочуть піднести Гудрун подарунки, аби розрадити її, але вона їм не вірить. Тоді її мати дає їй випити якийсь напій, зілля забуття:[14]
|
|
Далі пісня оповідає про те, що Гудрун усе забула й троє королів[15] стали перед нею на коліна, а Грімгільд завела свою мову. Її мати сказала їй, що віддає їй усі скарби її батька, а також її стануть скарби Будлі, бо відтепер вона стане дружиною Атлі.
|
|
Гудрун відповідає, що не бажає одружуватися з Атлі, але її мати наполягає на тому, що у шлюбі з Атлі вона буде такою ж щасливою, якою б була, якби були в живих Сігурд та її син Сігмунд. Більше того, якщо вона не одружиться з Атлі, то житиме до кінця віку без чоловіка. Гудрун відповіла, що не варто б її матері так прагнути відіслати її до гунів, й прорікає, що Атлі уб'є Гуннара та виріже серце Гьогні. Грімгільд починає ридати після такого пророцтва й говорить до Гудрун, що вона має відіслати Гудрун до Атлі.
Гудрун закінчує свій плач словами, що вийде за Атлі лише заради своїх родичів. Вона не була щаслива з Атлі й втратила своїх синів, коли помирали її брати,[16] в результаті вбивши Атлі.
Вона їхала до Атлі спочатку протягом тижня по снігові, тоді тиждень пливла водою й останній тиждень по висушеній землі.[17] Вони прибули до високих стін й сторожа відкрила їм ворота.
Далі в тексті відсутня значна частина тексту, після чого починається розмова Атлі та Гудрун щодо його снів:
|
Не розуміючи значення своїх снів, Атлі описує, як в майбутньому він з'їсть своїх власних дітей, поданих йому на стіл їхньою матір'ю Гудрун в помсту за смерть її братів від руки Атлі.
|
|
Поема закінчується кількома строфами, промовленими Гудрун, в яких вона пояснює ці сни майбутнім жертвоприношенням.
- ↑ Беллоувс коментує тут таким чином: Тьйодрек є відомим Теодоріхом Великим, королем остґотів, який був відомий у германських легендах під іменем Дітріха Бернського. В германських героїчних легендах спочатку було доволі поширено практику поєднання разом Аттіли (Етцель, Атлі), який помер 453 року, з Теодоріхом, який народився лише 455 року, й на додаток ще зробити їх сучасниками Германаріха, який помер 376 року. В германських легендах Германаріх обіймає місце справжнього ворога Теодоріха Одоакра. І саме у битві проти Германаріха/Одоакра Тьйодрек втратив багатьох своїх воїнів у цій поемі.
- ↑ Пор. з Третьою піснею про Ґудрун, в якій Ґудрун обвинувачують у нещирості з Тьйодреком під час цієї бесіди.
- 1 2 3 4 5 6 7 Guðrúnarkviða in forna на Heimskringla.no.
- ↑ Пор. з Давня пісня про Сіґурда.
- 1 2 3 4 5 6 7 Переклад Ілька Біленко-Шумахера. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2015.
- ↑ Наприкінці Давньої пісні про Сіґурда коментатор зачіпає питання існування двох версій смерті Сіґурда й посилається на авторитетність «германських чоловіків» з їх версією про загибель Сіґурда у лісі. Альтернативна версія, в якій Сіґурд гине у своєму ліжкові, з'являється у Короткій пісні про Сіґурда, Підбурюванні Ґудрун, Мові Гамдіра та в Сазі про Вольосунґів. У Сазі про Вьольсунґів його зведений брат Ґуторм намагався убити його двічі. Першого разу він схибив, бо перелякався сяяння Сіґурдових очей, тож мусив дочекатися, поки Сіґурд засне. Версія про вбивство Сіґурда у лісі також з'являється у Пісні про Нібелунґів та Сазі про Тідрека.
- ↑ Беллоувс звертає тут увагу на те, що смертельно поранений Сіґурд убиває свого вбивцю Ґуторма в обидвох версіях.
- ↑ Пор. з Першою піснею про Ґудрун.
- ↑ Беллоувс (й не лише він) ідентифікує Гальфа як Альфа, сина Гьяльпрека, другого чоловіка Сіґурдової матері Гьйордіс. Тора з'являється у Пісні про Гюндлю як дружина Даґа, одного з синів Гальфдана Старого, та мати Альфа (цього Гальфа?). Останнє припущення підтримують не усі дослідники.
- ↑ Фьйон — назва острову в Сазі про Вьольсунґів.
- ↑ Ґрімгільд тут названо королевою ґотів. Так само її сина, Ґуннара, називають «королем ґотів» у Мові Ґріпіра. Вважається, що «ґотами» було заведено називати германців загалом.
- ↑ Тут Беллоувс зазначає, що Атлі погрожував бурґундцям війною, якщо вони не видадуть за нього Ґудрун.
- ↑ Яріцлейф, Еймод та Яріцскар — посланці від Атлі, якого в пісні названо «Довгобородим». Але імена ці не є гунськими, двоє з них явно руського походження. Беллоувс, Біленко-Шумахер та низка інших дослідників вважають, що Яріцлейф може бути Ярославом Мудрим, а Яріцскар — Володимиром Великим. За Саґою про Вьольсунґів та більшістю дослідників ця зустріч відбулася в Данії, але Беллоувс вважає, що ймовірніше ми втратили частину тексту й сама зустріч насправді вже відбувається у палаці її братів.
- ↑ За однією з версій історії, це саме зілля вона дала також й Сіґурдові.
- ↑ Це можуть бути як троє посланців Атлі, так й Ґуннар, Гьоґні та невідомий третій брат.
- ↑ Що відсилає нас до помсти Ґудрун, описаної в Загибелі Ніфлунґів, коли вона відплачує за загибель своїх братів вбиваючи своїх синів від Атлі Ерпа та Ейтіля.
- ↑ Було багато невдалих спроб простежити цей шлях від Вормсу в Німеччині вниз за Дунаєм.
- Друга пісня про Гудрун [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (україномовний переклад Ілька Біленко-Шумахера)
- Guðrúnarkviða in forna (оригінальний текст)
- The Second, or Old, Lay of Guthrun [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.] (англомовний переклад Генрі Адамса Беллоувса)
- The Second Lay of Gudrun [Архівовано 7 липня 2014 у Wayback Machine.] (англомовний переклад Бенджаміна Торпа)
- The Second, or Old, Lay of Gudrun [Архівовано 10 червня 2018 у Wayback Machine.] (англомовний переклад Лі Мілтона Голландера)
- Oda Gudrunᴂ secunda [Архівовано 10 червня 2018 у Wayback Machine.] (латиномовний переклад)
- Вторая Песнь о Гудрун [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (російськомовний переклад Андрєя Корсуна)
_from_Die_Helden_und_Götter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg)
