Друга холодна війна

Країни, які ввели санкції проти Росії у зв'язку з її агресією проти України

Друга холодна війна (англ. Cold War II, Second Cold War) або Нова холодна війна (англ. New Cold War), або Четверта світова війна — термін, що використовують з 2010-х для характеристики новітнього політичного, економічного, військового та іншого протистояння між Європейським Союзом і США з одного боку та Російською Федерацією з іншого. Свою назву поняття отримало за аналогією із Холодною війною — протистоянням блоком капіталістичних країн на чолі з США з одного боку та Радянським Союзом та його союзниками з іншого.

Конфронтація між Росією та країнами Заходу продовжилась у відповідь на збройну агресію Росії проти України: анексію Криму Росією і проголошення ДНР і ЛНР на сході України. Європейський союз, США, Канада і низка інших країн оголосили про введення санкцій. Заходи включають заморожування активів і введення візових обмежень для осіб, включених в спеціальні списки, а також заборону компаніям країн, які підтримували ділові відносини з особами та організаціями, включеними до списків.

Часто термін Друга холодна війна відносять також до дедалі більшої економічної і політичної напруженості між США та КНР.

Відмінності від Першої холодної війни

Путін (крайній зліва) на саміті G20, який проходив у Брисбені 15-16 листопада 2014 року

На думку академіка РАН Юрія Рижова принциповою відмінністю нової Холодної війни є те, що вона ведеться в умовах війн нового характеру — гібридних.

Причини та передумови протистояння

Однією з причин погіршення відносин Росії з країнами Західного світу, розширення НАТО на схід і введенням міжнародних санкцій проти Росії служить загострення відносин РФ з країнами колишнього СРСР і ряду збройних конфліктів на їх території за участю Росії. Після війни в Грузії 2008 року США і Росія оголосили «перезавантаження» відносин, через що сучасний конфлікт у першому десятилітті XXI століття вдалося уникнути.

Після серії отруєнь на території Великої Британії та, зокрема отруєння колишнього радянського розвідника Сергія Скрипаля спеціальними службами Росії, західні країни врешті змінили свою риторику на жорсткішу й визнали пряму загрозу з боку Росії та почали діяти відповідно. Реакція країн заходу призвела до масштабної висилки з цих країн російських дипломатів.

Перспективи

Нова холодна війна загрожує втратою вільних зв'язків між Заходом і Росією, так як взаємні санкції США та Росії впливають на їх зв'язки зі своїми союзниками. Тому нова конфронтація має жахливу «перспективу» глобальної геополітичної, військової, економічної та ідеологічної конфронтації між Росією і її союзниками — з одного боку, і США та їх союзниками — з іншого. В серпні 2015 академік Рижов зазначив, що російська влада, розпочавши агресію проти України, ввела Росію в історичну та стратегічну пастку, а Холодна війна 2 наближається до свого апогею.

15 грудня 2017 рроку найбільш високопосадовий військовий офіцер Великої Британії Стюарт Піч застеріг щодо нової загрози, яку становить Росія для комунікацій та інтернет-кабелів, прокладених дном моря. Начальник генерального штабу британських збройних сил Стюарт Піч заявив, що захист ліній зв'язку має стати пріоритетом для Британії й НАТО. Він вказав, що знищення або виведення з ладу кабелів стане «раптовим і потенційно катастрофічним» ударом по економіці країн НАТО.

22 січня 2018 року Голова Генштабу Збройних сил Великої Британії генерал Ніколас Картер під час виступу в Королівському інституті Збройних сил заявив, що президент Росії Володимир Путін може почати бойові дії проти Заходу «швидше, ніж очікувалось». В ході свого виступу начальник Генштабу закликав залучити додаткові кошти для збройних сил. Він також додав, що Велика Британія могла б перекинути свої війська з Німеччини у Східну Європу, щоб вони могли швидко реагувати у разі розгоряння війни. Варто зазначити, що виступ генерала відбувся одразу після того, як ряд експертів висловили свої попередження про загрозу з боку Росії та необхідність Великої Британії витрачати більше на оборону. Керівник Національного Центру КіберБізнес застеріг, що головне питання, яке стоїть перед країною, не «а якщо на неї нападуть…», а «коли на неї нападуть».

Див. також

• Протистояння Росії і Заходу
• Російсько-українська війна 2014 року
• Наступні 100 років
• Громадянська війна в Сирії
• Російсько-грузинська війна 2008 року
• Російська пропаганда
• Путінізм

Посилання

• Mark Galeotti Controlling Chaos: How Russia manages its political war in Europe // ecfr.eu, 1 вересня 2017
• У Держдумі пропонують розірвати договір з Україною в частині визнання кордонів. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-01-14. Процитовано 15 січня 2018. 
• Проект «Малоросія» не має шансів в Україні – The American Interest. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2018-01-25. Процитовано 25 січня 2018. 
• Війна із Росією може стати невідворотною – начальник генштабу Британії. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-01-27. Процитовано 26 січня 2018. 
• Британія будує радіорадар на випадок російської агресії. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-01-27. Процитовано 26 січня 2018. 
• Переклад: Віктор Трегубов (2018-02-15). Доклад разведки США: Украина, Россия, ЕС. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Процитовано 15 лютого 2018. 
• Путін запустив провальну для Росії гонку озброєнь зі США - Горбулін. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-03-17. Процитовано 16 березня 2018. 

Література

• Войтенко, Ю. М. «Зіткнення цивілізацій і Україна: геополітичний вимір.» Гілея: науковий вісник 85 (2014): 295—298.
• Магда, Є. В. «Виклики гібридної війни: інформаційний вимір.» Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України 5 (2014): 138—142.