Друге Єврейське кладовище (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Друге єврейське кладовище
Головні ворота цвинтаря на старій листівці
Головні ворота цвинтаря на старій листівці
Інформація про цвинтар
46°27′00″ пн. ш. 30°43′51″ сх. д. / 46.450222° пн. ш. 30.730944° сх. д. / 46.450222; 30.730944Координати: 46°27′00″ пн. ш. 30°43′51″ сх. д. / 46.450222° пн. ш. 30.730944° сх. д. / 46.450222; 30.730944
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Одеса
Відкрито 1885 р.
Статус Єврейське кладовище і парк
Адреса Люстдорфська дорога 27
Ідентифікатори і зовнішні посилання

Друге єврейське кладовище is located in Україна
Друге єврейське кладовище
Друге єврейське кладовище
Друге єврейське кладовище (Україна)

Друге єврейське кладовище — старе історичне кладовище в Одесі, відкрите 1885 року і зруйноване за Радянської влади. Знаходилося за адресою Люстдорфська дорога 27. Тут було поховано багато євреїв, серед них письменики Менделе Мойхер-Сфорім та Лазар Кармен, поет Симон Фруґ, професор Бардах — засновник першої станції швидкої допомоги в Одесі, архітектор А. Б. Мінкус, одеський торговець Еммануїл Бабель — батько Ісаака Бабеля, відомого письменника вбитого під час сталінського терору. 1905 року тут було поховано близько 300 єврейських жертв погрому у місті. На їх могилах було споруджено великий меморіал з граніту, розроблений одеським архітектором Ф. А. Троупянським.

Доля Другого Єврейського Кладовища Одеси була такою ж трагічною як і Першого. Воно було зруйноване згідно з розпорядженням радянської влади у 1978 році і декілька могил, що залишились були перенесені на інші кладовища. Тут залишаються залишки тисяч євреїв, похованих на цьому терені. Їхні могили не мають надмогильних пам'ятників і є незазначеними, заросшими деревами та кущами.

Меморіал жертвам єврейського погрому 1905 року перенесено на Третє Єврейське кладовище, яке все ще діє і яке слугувало за місце поховання рабинів Одеси на початку 20-го століття.

Масові розстріли євреїв[ред.ред. код]

Люстдорфська дорога 27 — місце в Одесі, де під час нацистської окупації 19411944 років було розстріляно та спалено 26 тисяч мирних мешканців Одеси різних національностей та полонених солдат і матросів — останніх захисників міста. Назва вулиці походить від німецького села Люстдорф, відомого чорноморського курорту, розташованого на околицях Одеси.

На даний час на цьому місці розташувалися 55 приватних будинків з населенням близько 2 тисяч чоловік.

1997 року на терені на сьогодні знищеного другого єврейського кладовища, що знаходилося на Люстдорфській дорозі було споруджено пам'ятник жертвам сталінських репресій. Неподалік теж споруджено пам'ятник 25 тисячам євреям та армійським полоненим, що були живими спалені у жовтня 1941. Пам'ятник було зведено на кошти громадянина Л. Сушона.

Надання статусу Меморіального парку[ред.ред. код]

Сучасний вигляд копії головних воріт кладовища.

8 лютого 2007 року Виконавчий комітет Одеської Міської Ради прийняв рішення запропонувати Одеській міській раді розглянути проект рішення «Про надання частині зеленої зони (колишнє Друге єврейське кладовище), розташованої на розі Люстдорфської дороги та вул. Артилерійської, статусу Меморіального парку», який містив такі пропозиції:

  • Запропонувати Одеській регіональній асоціації євреїв — колишніх в'язнів гетто і фашистських концтаборів прискорити роботи щодо розробки і затвердження проекту відведення земельної ділянки, створення благодійного фонду для будівництва Меморіального парку.
  • Звернутися до ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо проведення розслідування факту розкопки на території зеленої зони (колишнє Друге єврейське кладовище) та посилення охорони вказаної території.

Зведення храму на місці мучеників[ред.ред. код]

Релігійна громада Одесько-Балтської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату у 2008 році починає будувати храм-пам'ятник на честь Всіх Святих Землі Української на місці, де під час фашистської окупації 1941–1944 рр. було розстріляно та спалено 26 тис. мирних мешканців міста Одеси (Люстдорфська дорога, 27)

Акти вандалізму[ред.ред. код]

19 лютого 2007 року до Київського райвідділу міліції м. Одеси звернулася із заявою громадянка Н., 1950 р.н., про те, що по вул. Люстдорфська дорога, 27, невстановлені особи на пам'ятнику жертвам Голокосту зробили червоною фарбою образливий напис.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Герб Одеської області Це незавершена стаття про Одесу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.