Другий дакійський похід Траяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Другий Дакійський похід
Дакійські війни
Дакійські території, завойовані Римом
Дакійські території, завойовані Римом

Дакійські території, завойовані Римом
Дата: 105–106 рр.
Місце: Дакія
Результат: Приєднання Дакії до Римської імперії
Сторони
Римська імперія Дакія
Командувачі
Траян Децебал

Другий дакійський похід Траяна — другий похід імператора Траяна на даків, який проходив в 105-106 роках. Війна почалася через те, що цар Дакії Децебал порушив умови мирного договору, укладеного в перший похід Траяна.

Напередодні війни[ред. | ред. код]

Після поневолення Дакії в ході Першого дакійського походу, Децебал деякий час дотримувався мирного договору з римлянами, але незабаром він почав знову турбувати кордони Римської імперії, переправляючись через Дунай і грабуючи прикордонні поселення. Траяну довелося розпочати новий похід, який покінчив з незалежністю Дакії.

Перебіг[ред. | ред. код]

На початку війни був побудований ще один міст через Дунай, щоб швидше переправити легіони в Дакію. На відміну від першого конфлікту, у другій війні були мобілізовані менші сили — 9 легіонів, 10 кінних ал, 35 допоміжних когорт (усього — понад 100 тис. чол.) І дві дунайські флотилії. Напад на столицю Сармизегетуза відбулося на початку літа 106 року за участю II Допоміжного легіону і IV Щасливого Флавіева легіону і вексіляції від легіону VI Залізного легіону. Даки відбили першу атаку, але римляни зруйнували водогін, щоб швидше взяти місто. Траян зажадав видачі Децебала і здачі всієї його армії в полон, але Децебал став готуватися до рішучого бою. Траян осадив перетворившуся в фортецю столицю. B липні Траян взяв її, але врешті-решт даки її підпалили, частина знаті, щоб уникнути полону, зробила самогубства. Залишки військ разом з Децебалом бігли в гори, проте у вересні були наздогнані римським кінним загоном на чолі з Тіберієм Клавдієм. Децебал наклав на себе руки, і Тиберій, відрубавши йому голову і праву руку, відіслав їх Траяну, який передав їх в Рим. Проте, війна продовжувалась. Завдяки зраді радника царя даків, Бісіліса, римляни знайшли скарб Децебала в річці Саргессія — 165,500 кг золота і 331,000 кг срібла. Безліч даків було продано в рабство: за даними пізноантичного автора Іоанна Ліда, який посилався на військового медика Траяна Тита Статилія Критона, було взято близько 500 тис. військовополонених.

До кінця літа 106 війська Траяна придушили останні осередки опору і Дакія стала римською провінцією. Недалеко від Сармизегетуза заклали нову столицю Дакії - Ульпія Траяна (лат. Colonia Ulpia Traiana Augusta Dacica). На знову завойовані землі ринули переселенці з імперії, переважно з її балканських і східних околиць. Разом з ними на нових землях запанували нові релігійні культи, звичаї і мова. Переселенців приваблювали природні багатства прекрасного краю і насамперед золото, виявлене в горах, а також родючі землі.

Наслідки[ред. | ред. код]

В 113 році, Траян побудував Колону Траяна у Колізеї в Римі на честь його перемоги над даками. Римляни завоювали велику частину Дакії. В 272 році римляни втратили провінцію Дакію під час вторгнення готських племен.

Посилання[ред. | ред. код]