Другий уряд Юлії Тимошенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Другий уряд Юлії Тимошенко — уряд, сформований Коаліцією демократичних сил унаслідок перемоги на дострокових виборах до парламенту 2007 року. Основний склад уряду був затверджений Постановою Верховної Ради України № 10-VI від 18 грудня 2007 року.

3 березня 2010, після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, Верховна Рада України 243 голосами відправила уряд Юлії Тимошенко у відставку.

Склад уряду[ред.ред. код]

Віце-прем'єри[ред.ред. код]

Міністри[ред.ред. код]

Міністерство Керівник Партія
Міністерство аграрної політики Мельник Юрій Федорович безпартійний
Міністерство внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович (до 28.1.2010) безпартійний
Міністерство вугільної промисловості Полтавець Віктор Іванович безпартійний
Міністерство економіки Данилишин Богдан Михайлович безпартійний
Міністерство з питань житлово-комунального господарства України Кучеренко Олексій Юрійович НСНУ
Міністерство закордонних справ Огризко Володимир Станіславович (до 3 березня 2009)

Порошенко Петро Олексійович (з 9 жовтня 2009)

безпартійний
Міністерство культури і туризму Вовкун Василь Володимирович безпартійний
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Шандра Володимир Миколайович НСНУ
Міністерство оборони Єхануров Юрій Іванович (до 5.6.2009) НСНУ
Міністерство освіти та науки Вакарчук Іван Олександрович безпартійний
Міністерство охорони здоров'я Князевич Василь Михайлович безпартійний
Міністерство охорони навколишнього середовища Філіпчук Георгій Георгійович ВО «Батьківщина»
Міністерство палива та енергетики Продан Юрій Васильович безпартійний
Міністерство праці та соціальної політики Денісова Людмила Леонтіївна ВО «Батьківщина»
Міністерство промислової політики Новицький Володимир Станіславович безпартійний
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України Куйбіда Василь Степанович НРУ
Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту Павленко Юрій Олексійович НСНУ
Міністерство транспорту та зв'язку Вінський Йосип Вікентійович (до 23.6.2009) ВО «Батьківщина»
Міністерство фінансів Пинзеник Віктор Михайлович (до 17.2.2009) ПРП
Міністерство юстиції Оніщук Микола Васильович НСНУ
Міністр Кабінету Міністрів України Крупко Петро Миколайович безпартійний

Склад уряду затверджено постановою Верховної Ради України 10-VI від 18 грудня 2007 року.

За інформацією rada.gov.ua

Діяльність уряду[ред.ред. код]

11 грудня 2007 коаліція НУНС і БЮТ не змогла призначити Юлію Тимошенко Прем'єр-міністром. Для прийняття рішення не вистачило одного голосу: «за» проголосували 225 депутатів при необхідних 226.[1][2]. 12 грудня в пресі з'явились повідомлення, що на лідера БЮТ нібито готується замах[3], БЮТ та Тимошенко сприйняли ці публікації як спробу залякування.

18 грудня 2007 Юлія Тимошенко була призначена Прем'єр-міністром. «За» проголосували 226 депутатів.[4]

Президент США Джордж Буш та Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко (Київ, 1.4.2008)

Своїми пріоритетами на посаді Прем'єр-міністра Тимошенко зробила енергетичну безпеку та незалежність України, запровадження бізнес-стимулів для розвитку альтернативних джерел енергії, покращення інвестиційного клімату та економічний розвиток держави, активну соціальну політику, набуття Україною членства в найважливіших світових організаціях i союзах та розвиток демократії.[5][6]

Прем'єр Юлія Тимошенко пообіцяла, що Україна буде надійним транзитером газу в Європу, а новий уряд вивчить всі газові угоди з російськими партнерами та зробить газові торгові стосунки з Росією більш прозорими. «Всі газові питання будуть детально розібрані, будуть вивчені всі угоди, які поки що залишалися таємницею, вони не оприлюднювалися, не подавалися до парламенту для вивчення. Нам доведеться підняти весь масив документів, розібратися у ситуації… Посередників на газовому ринку бути не може. НАК Нафтогаз ми повернемо до нормального фінансового стану…», — заявила глава Уряду.[7]

Перед вступом на прем'єрську посаду Ю.Тимошенко також заявила про першочергову необхідність ухвалення закону про опозицію, який надасть їй (опозиції) право контролювати владу[8] (такий законопроект уже був внесений до ВР 12.01.07 Ю.Тимошенко та її колегами та прийнятий за основу)[9]; пообіцяла розробити та до Нового року внести на розгляд парламенту новий проект Державного бюджету на 2008[10]; наполягала на впорядкуванні законодавства з урегулювання земельних відносин задля створення «цивілізованого ринку землі».[11]

Відразу після призначення прем'єром Ю.Тимошенко заявила, що Кабінет Міністрів проведе інвентаризацію усіх документів, що стосуються вступу України до Світової організації торгівлі і «найближчим часом Україна може стати членом СОТ».[12]

11 липня 2008 року Партія регіонів спробувала провести через Верховну Раду рішення про недовіру уряду Тимошенко, проте набрати необхідну кількість голосів не змогла[13].

2 вересня 2008 пропрезидентська фракція «Наша Україна — Народна самооборона» вийшла з Коаліції демократичних сил. Нова коаліція не була створена протягом місяця, і 8 жовтня 2008 року Президент України Віктор Ющенко оголосив про розпуск Верховної Ради.[14][15] Указ був підписаний 9 жовтня і набрав чинності з 10 жовтня,[16] в указі було встановлено дату виборів — 7 грудня 2008.

9 жовтня в ефірі 5 каналу Іван Кириленко, лідер фракції БЮТ, заявив, що Юлія Тимошенко готова скласти повноваження Прем'єр-міністра, як тільки буде сформовано нову коаліцію у Верховній Раді,[17] яка фактично склалась після голосування за внесення до порядку денного Ради законопроекту 3186 "Про внесення змін в Закон України «Про вибори народних депутатів»[18]. 21 березня 2008

За позовом народних депутатів з фракції БЮТ 10 жовтня 2008 Окружний адміністративний суд м. Києва призупинив дію Указу Президента про розпуск Верховної Ради і заборонив Центрвиборчкому проводити засідання, пов'язані з організацією виборів.[19] Після «судової війни», тривалого політичного протистояння і коаліційних переговорів цей виток політичної кризи завершився 9 грудня 2008 утворенням нової парламентської коаліції за участю фракцій БЮТ, НУНС і Блоку Литвина та обранням Володимира Литвина на посаду Голови Верховної Ради.[20] Прем'єр-міністр Ю.Тимошенко в ефірі національних телеканалів відзначила, що це відбулося «не за допомогою Президента, а всупереч його активній протидії створенню коаліції».[21]

Друге прем'єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009, через що її уряд змушений був долати численні нестандартні виклики, що загрожували колапсом економіці країни. Крім того, роботу уряду ускладнювали численні провокації з боку Ющенка та його команди у владі, про що Тимошенко та її уряд неодноразово заявляли.

18 грудня 2008 Тимошенко вперше звинуватила Нацбанк у свідомій маніпуляції гривнею, а Президента Ющенка — у змові з керівництвом НБУ, що призвело до падіння курсу національної валюти до рівня 8 грн за долар США.[22]

Розгорталася газова криза, під час якої Ющенко зайняв позицію захисту корумпованого посередника «РосУкрЕнерго». Коли, незважаючи на цей фактор та на тиск з боку Президента, кризу було подолано, Тимошенко стала для Ющенка ворогом № 1 (детальніше — в розділі «Газовий конфлікт між Росією та Україною 2008–2009»).

5 лютого 2009 Верховна Рада вдруге не підтримала постанову про відставку уряду Тимошенко[23]. 10 лютого Президент Віктор Ющенко на засіданні РНБО виступив з різкою критикою Юлії Тимошенко і економічної політики її уряду. Прем'єр відкинула звинувачення[24][25].

Ю.Тимошенко на зустрічі з президентом Польщі Лехом Качинським (14.2.2008)

Тим часом партія "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», очолювана Юлією Тимошенко, вийшла на новий рівень: у лютому 2008 вона стало асоційованим членом Європейської народної партії (ЄНП) — найбільшої партійного об'єднання Європи, яке є союзом центристських та християнсько-демократичних партій континенту.[26]

25 лютого 2009 Тимошенко звинуватила керівництво НБУ в продовженні свідомого маніпулювання курсом гривні[27]. У кінці березня 2009 Тимошенко заявила, що поки вона Прем'єр-міністр, підвищення пенсійного віку ні для чоловіків, ні для жінок не буде.[28] 15 травня 2009 прем'єр Юлія Тимошенко відзначила стабілізацію курсу національної валюти. «Це означає, що йде оздоровлення економіки, говорить, що більше валюти надходить в Україну», — сказала прем'єр. При цьому вона попередила, що криза «завдаватиме клопоту» країні ще не один місяць.[29].

Незважаючи на протистояння з Президентом та протидію опозиції, а головне — на розпал світової економічної кризи, Ю.Тимошенко не допустила дефолту країни.[30] В той же час Президент Ющенко періодично заявляв про неминучість дефолту.

Найбільшими успіхами свого Кабінету Ю.Тимошенко також вважає:[31][32]

— здійснення антикризової підтримки базових галузей промисловості (гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва);[33][34][35]

— укріплення енергетичної незалежності України через перехід на прямі торговельні відносини з РФ у газовій сфері;[36]

— відновлення слави житниці світу за рахунок рекордних урожаїв зернових (53,3 млн тонн у 2008 і 46 млн тонн у 2009) та недопущення спаду виробництва в АПК;[37][38]

— відродження високотехнологічних та наукоємних виробництв, зокрема, космо- та авіабудування, поновлення серійного виробництва вітчизняних літаків марки Ан;[39][40][41]

— отримання Україною 16 травня 2008 повноправного членства в СОТ (незважаючи на скептицизм низки представників влади та опозиції, очолюваної Януковичем);[42]

— початок переговорів і перші кроки до асоціації та Зони вільної торгівлі з ЄС; саме уряд Ю.Тимошенко розробив путівник щодо асоціації з ЄС і щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) та розпочав виконання перших умов для підписання Угоди про асоціацію;[43]

— здобуття остаточного рішення УЄФА про проведення Євро-2012 в Україні (проведення матчів чемпіонату в чотирьох українських містах та фінальної гри — в Києві);[44]

— запровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань для вступу до вищих навчальних закладів.[45]

Одним із ключових напрямків діяльності Ю.Тимошенко на чолі уряду була боротьба з корупцією та олігархічними кланами. Зокрема, для цього було засновано інститут Уповноваженого Кабінету Міністрів з питань боротьби з корупцією[46] та ухвалено пакет антикорупційних законів і нормативних актів уряду[47][48] Ю.Тимошенко особисто очолила боротьбу з «газовою» та «земельною» мафією, яка закінчилась у першому випадку усуненням корупційного посередника з постачання природного газу з Російської Федерації в Україну (РосУкрЕнерго),[49] а в другому — започаткуванням безкоштовного оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки.[50]

Саме ефективна протидія корупції та висока фінансова дисципліна навіть у складний кризовий період створили додатковий ресурс для вирішення важливих соціальних проблем громадян. Це дало змогу своєчасно виплачувати зарплати бюджетникам, пенсії та стипендії,[51] не підвищувати тарифи на природний газ та електроенергію для населення,[52][53] забезпечити повернення коштів вкладникам проблемних банків,[54][55] встановити додаткові доплати вчителям, медикам та бібліотекарям,[56] значно збільшити допомогу при народженні дитини,[57] безкоштовно виділити близько 6 тис. квартир черговикам,[58] провести виплату компенсацій вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян,[59][60] здійснювати безоплатне оформлення актів власності на землю.[61]

У результаті підписаних Юлією Тимошенко угод, ціна на російський природний газ зросла з 130 доларів США за 1 тис. куб. метрів в 2007 році до 232,98 дол. США в 2009[62].

Макроекономічні показники[ред.ред. код]

Друге прем'єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009. У цей час:

  • Зовнішній борг України зріс з 12,31% ВВП в 2007 році до 35,38% в 2009[63];
  • В 2008 році ВВП України зріс на 2,3%, а 2009 році — скоротився на 14,8%[64];
  • У 2008 році гривня девальвувала на 60% з приблизно 5 грн. до 8 грн. за 1 долар США;[джерело?]
  • В 2008 і 2009 роках інфляція на Україні склала 25,2% і 15,9% відповідно.[65]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Як Тимошенко не стала прем'єром
  2. Юлія Тимошенко збилася з рахунку
  3. «Юля! Снайпер следит за тобой!»
  4. Тимошенко — прем'єр. Як відбувалося голосування
  5. Стенограма пленарного засідання. Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. 11 Грудня 2007. 
  6. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків». Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. 16 січня 2008. 
  7. Тимошенко пообіцяла Європі газ, а Росії – розібрати усі угоди. Українська правда. 18 грудня 2007. 
  8. Тимошенко обіцяє дати контроль Януковичу. Українська правда. 11 грудня 2007. 
  9. Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про парламентську опозицію». Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. 12 січня 2007. 
  10. Тимошенко обіцяє встигнути до Нового року. Українська правда. 11 грудня 2007. 
  11. Тимошенко сказала, що вона робитиме з землею і грошима. Українська правда. 11 грудня 2007. 
  12. Тимошенко перевірить готовність до СОТ. Українська правда. 18 грудня 2007. 
  13. Зняти Тимошенко не змогли. УП
  14. BBC: Ющенко призначив дату позачергових виборів
  15. Указ № 911/2008
  16. Відрахунок часу передвиборчої кампанії вже пішов
  17. Кириленко: Тимошенко піде у відставку щойно буде створено нову коаліцію(укр.)
  18. БЮТ заблокировал трибуну парламента
  19. Окружний адмінсуд Києва призупинив указ Президента про вибори. УНІАН. 11 жовтня 2008. 
  20. В РАДІ ЗНОВУ СТВОРЕНА КОАЛІЦІЯ. Українська правда. 9 грудня 2008. 
  21. Тимошенко: Парламентська політична криза завершена. ВВС Україна. 10 грудня 2008. 
  22. Скандальний брифінг Тимошенко: Президент покриває і заробляє на валютних спекуляціях. Українська правда. 18 грудня 2008. 
  23. Регіони не змогли відправити Тимошенко у відставку
  24. [1]
  25. [2]
  26. Тимошенко взяли в Європу. Українська правда. 8 лютого 2008. 
  27. [3]
  28. Юлія Тимошенко: Антикризова програма Уряду виконується. Урядовий портал. 30 березня 2009. 
  29. http://www.pravda.com.ua/news/2009/5/15/94781.htm
  30. Тимошенко: всупереч президенту, ВР і опозиції ми не допустили дефолту. TCH.ua. 29 грудня 2009. 
  31. Досягнення. Юлія Тимошенко. Офіційний сайт. 
  32. Стенограма брифінгу Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Урядовий портал. 29 грудня 2009. 
  33. Юлія Тимошенко відвідала ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот". Урядовий портал. 14 листопада 2009. 
  34. Юлія Тимошенко: Антикризова програма Уряду щодо підтримки гірничо-металургійної галузі дає результат. Урядовий портал. 15 грудня 2009. 
  35. Уряд успішно впроваджує програму викупу недобудованого житла для пільгових категорій громадян. Урядовий портал. 19 серпня 2009. 
  36. РОСІЯ Й УКРАЇНА ПІДПИСАЛИ ГАЗОВИЙ КОНТРАКТ НА 10 РОКІВ. Українська правда. 19 січня 2009. 
  37. Врожай 2008 року є рекордним для України за всю історію с/г. Зерно.org.ua. 12 січня 2009. 
  38. У 2009 році в Україні зібрано 46 млн. тонн зерна. Зерно.org.ua. 15 січня 2010. 
  39. Привітання Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко з Всесвітнім тижнем космосу. Урядовий портал. 4 жовтня 2009. 
  40. Юлія Тимошенко: Уряд в кризу відродив авіабудування та виробництво бронетехніки в Україні. Урядовий портал. 29 грудня 2009. 
  41. Юлія Тимошенко: Найкращий подарунок Україні до свят - випуск першого серійного літака Ан-148-100. Урядовий портал. 30 грудня 2009. 
  42. Сьогодні Україна стала 152-м членом СОТ. УНІАН. 16 травня 2008. 
  43. ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі. Представництво ЄС в Україні. 
  44. Юлія Тимошенко: Рішення про проведення Євро-2012 у чотирьох містах - це перемога України і нашого народу. Урядовий портал. 11 грудня 2009. 
  45. Інформація Міністерства юстиції України щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти. Урядовий портал. 22 квітня 2008. 
  46. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики». Офіційний портал Верховної Ради України. 24 квітня 2009. 
  47. Виступ Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко на відкритому засіданні Уряду з питань протидії корупції. Урядовий портал. 8 грудня 2009. 
  48. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Засад антикорупційної політики». Офіційний портал Верховної Ради України. 8 грудня 2009. 
  49. Тимошенко рада, що в Фірташа більше немає грошей на хабарі. Українська правда. 21 січня 2009. 
  50. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України». Офіційний портал Верховної Ради України. 5 серпня 2009. 
  51. Уряд у Програмі своєї діяльності передбачив виконання всіх соціальних видатків. Урядовий портал. 20 грудня 2008. 
  52. Юлія Тимошенко: Уряд пропонує НКРЕ скасувати постанову про підвищення тарифів на електроенергію. Урядовий портал. 2 квітня 2009. 
  53. Юлія Тимошенко: Тарифи на природний газ для населення зростати не будуть. Урядовий портал. 13 травня 2009. 
  54. Юлія Тимошенко: програма Уряду щодо оздоровлення комерційних банків виконується успішно. Урядовий портал. 17 серпня 2009. 
  55. Вкладники "Укрпромбанку" дякують Юлії Тимошенко за турботу і підтримку. Урядовий портал. 12 грудня 2009. 
  56. Юлія Тимошенко: Питання виплати надбавок медикам та освітянам перебуває під моїм особистим контролем. Урядовий портал. 25 січня 2010. 
  57. Виступ Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко з парламентської трибуни під час проведення у Верховній Раді України «Години запитань до Уряду». Урядовий портал. 11 квітня 2008. 
  58. Юлія Тимошенко: Впродовж 2-3 років всі пільговики отримають нове житло від держави. Урядовий портал. 27 грудня 2009. 
  59. Юлія Тимошенко продовжить повернення вкладів Ощадбанку СРСР – програма Юлії Тимошенко. Сайт БЮТ. 31 жовтня 2009. 
  60. Юлія Тимошенко: Ми завершимо повернення заощаджень вкладників «Ощадбанку» СРСР. Урядовий портал. 29 грудня 2009. 
  61. Юлія Тимошенко: Протягом трьох місяців в Україні буде завершено програму з видачі безкоштовних земельних актів. Урядовий портал. 23 січня 2010. 
  62. Російський газ: ціна питання
  63. International Monetary Fund, World Economic Outlook — Google Public Data Explorer
  64. International Monetary Fund, World Economic Outlook — Google Public Data Explorer
  65. International Monetary Fund, World Economic Outlook - Google Public Data Explorer