Дружба-84

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дружба-84
Емблема змагань «Дружба-84»
Емблема змагань «Дружба-84»
Країн 50
Місто 25 міст у 9 країнах
Спортсменів 2300
Розіграно медалей 242
Церемонія відкриття 6 червня 1984[комент. 1]
Церемонія закриття 16 вересня 1984[комент. 2]
CMNS: Дружба-84 на Вікісховищі

Дружба-84 — міжнародні мультиспортивні змагання, які відбулись з 2 липня до 16 вересня 1984 року в Радянському Союзі та 8 інших тогочасних соціалістичних країнах — Болгарії, КНДР, Кубі, Монголії, НДР, Польщі, Угорщині та Чехословаччині, які офіційно бойкотували літні Олімпійські ігри 1984 року в Лос-Анджелесі. Змагання відбувались у 25 містах та місцевостях 9 вищеперерахованих країн, і в них брали участь близько 3000 спортсменів з 50 країн світу.

Історія[ред. | ред. код]

Змагання «Дружба-84» організовані з ініціативи тодішнього керівництва Радянського Союзу, яке вирішило бойкотувати Олімпійські ігри в американському місті Лос-Анджелесі. Приводом до оголошення бойкоту стала відмова владних структур США надати особливі письмові гарантії безпеки радянським спортсменам та спортсменам інших соціалістичних країн, а також дозволити спеціальні чартерні рейси «Аерофлоту» для перевезення радянських спортсменів та прийняти в порту Лос-Анджелеса теплохід «Грузія» як плавучу базу для радянської спортивної делегації. Радянське керівництво у свою чергу відмовило у наданні детальних відомостей про кожного члена делегації СРСР.[1][2] Офіційно ці спортивні змагання проводились для спортсменів соціалістичних країн, які не зуміли поїхати на Олімпіаду з політичних причин (за виключенням спортсменів Румунії та Югославії, які не підтримали бойкот), щоб вони зуміли проявити себе на великому міжнародному змаганні по закінченні чотирирічного олімпійського циклу.[3] Це рішення було прийнято радянським керівництвом всупереч попереднім заявам про те, що СРСР не підтримує ідею бойкоту Олімпіади в Лос-Анджелесі, на відміну від адміністрації попереднього президента США Джиммі Картера, яка прийняла рішення про бойкот Олімпіади в Москві.[1] 8 травня 1984 року з'явилась постанова Політбюро ЦК КПРС, в якій говорилось про те, що керівництво СРСР вирішило бойкотувати Олімпіаду, яка проводилась у США.[4][5] Повністю текст цієї постанови звучав так[6][4]:

Вважати недоцільною участь радянських спортсменів у зв'язку з відсутністю належних заходів безпеки для делегації СРСР та розгорнутою в ЗМІ антирадянською кампанією.

Оригінальний текст(рос.)
Считать нецелесообразным участие советских спортсменов ввиду отсутствия должных мер обеспечения безопасности для делегации СССР и развернутой в СМИ антисоветской кампании.

Для більшості радянських спортсменів та тренерів це повідомлення стало справжнісіньким шоком, адже вони протягом кількох років цілеспрямовано готувались саме до цих Олімпійських ігор.[5] На камеру та в газетних інтерв'ю більшість із них вимушені були говорити, що вони повністю підтримують рішення партії та уряду.[7][4]

Тогочасний Президент МОК Хуан Антоніо Самаранч, який за іронією долі був обраний на цей пост на сесії МОК саме у Москві у 1980 році[1], намагався запобігти бойкоту, та особисто прибув до Москви, щоб зустрітися із генеральним секретарем ЦК КПРС Костянтином Черненком, проте це йому не вдалося, і він мав зустріч лише із заступником голови Ради Міністрів СРСР Миколою Тализіним, який лише переповів Самаранчу рішення Політбюро.[4]

А 24 травня 1984 року оголошено про проведення серії спортивних змагань за олімпійською програмою, які мали стати компенсацією спортсменам за неучасть в Олімпійських іграх.[5] Ці змагання отримали назву «Дружба-84», та проходили під лозунгом «Спорт-дружба-мир». Задля уникнення можливих санкцій від МОК, оголошено, що ці змагання не є альтернативою Олімпійським іграм[3][1], тому час їх проведення був зсунутий відносно строків проведення Олімпіади (28 липня—12 серпня). Для уникнення звинувачень в уподібненні до Олімпіади було прийнято рішення про проведення змагань не лише у різних містах, а й у різних країнах.[8] Перші змагання «Дружби-84» відбулись уже 6 червня, а офіційне відкриття відбулось 18 серпня у Москві на стадіоні «Лужники». Це дозволило частині спортсменів узяти участь як у Олімпійський іграх, так і в змаганнях «Дружба», зокрема, в них взяли участь 3 новоспечені олімпійські чемпіони ігор у Лос-Анджелесі[5] (зокрема, переможниця турніру зі штовхання ядра із ФРН Клаудія Лош зайняла на турнірі «Дружба-84» лише 8 місце[9]).

Програма змагань[ред. | ред. код]

Змагання ігор «Дружба-84» проводились у більшості олімпійських видів спорту, окрім футболу і синхронного плавання; а також у трьох неолімпійських на той час видах спорту — боротьбі самбо, настільному тенісі і тенісі. У деяких видах спорту програма відрізнялась від олімпійської, зокрема у велоспорті до програми не були включені жіночі групові шосейні перегони, в художній гімнастиці додатково розігрувались медалі в окремих видах багатоборства, у кульовій стрільбі додатково були розіграні 3 комплекти медалей у чоловічих змаганнях і 2 у жіночих змаганнях, у важкій атлетиці медалі також вручались за перемогу в окремих видах багатоборства.

У легкій атлетиці до програми ігор «Дружба-84», окрім змагань у Москві та Празі, були включені традиційні змагання «Олімпійський день» у НДР. Як основні змагання, так і «Олімпійський день» відбулись у значно більш стислі строки, ніж змагання Олімпіади.

Перші змагання ігор «Дружба-84» відбулись у кінному спорті з 6 по 10 червня у польському місті Сопоті[10][11][12], а останні змагання відбулись у болгарському місті Варна з 12 до 16 вересня, де проходив турнір з важкої атлетики.[8] У загальному змагання відбувались у 25 містах та місцевостях (зокрема, на озері Балатон[13]) 9 соціалістичних країн — Радянському Союзі, Болгарії, КНДР, Кубі, Монголії, НДР, Польщі, Угорщині та Чехословаччині.

Учасники[ред. | ред. код]

Синім кольором позначені країни, в яких проводились змагання; зеленим — країни, представники яких брали участь у змаганнях

У змаганнях «Дружба-84» брали участь найсильніші спортсмени країн, які бойкотували Олімпіаду в Лос-Анджелесі (у списку виділені кольором) — СРСР, Болгарії, Ефіопії, КНДР, Куби, Монголії, НДР, Польщі, Угорщини, Чехословаччини та ряду інших країн. У деяких видах спорту брали участь і спортсмени країн, які не бойкотували Олімпіаду; хоча й серед них були й учасники Олімпіади (у тому числі 3 олімпійські чемпіони), проте більшість із них складали спортсмени, які не пройшли кваліфікацію на Олімпіаду. Усього в змаганнях «Дружба-84» брали участь спортсмени із більш ніж 50 країн.

Змагання[ред. | ред. код]

Баскетбол[ред. | ред. код]

Змагання з баскетболу в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 22 до 30 серпня 1984 року в Москві. У рамках змагань розіграно два комплекти нагород у чоловічому та жіночому турнірах.

У чоловічому турнірі брали участь 11 збірних, поділених на дві групи, по два переможці яких виходили до півфіналу, переможці якого в свою чергу ставали учасниками фіналу, а переможені — матчу за 3-тє місце. У фінальному матчі збірна СРСР перемогла збірну Чехословаччини з рахунком 105-70, а в матчі за 3-тє місце збірна Куби перемогла збірну Польщі.

У жіночих змаганнях 8 збірних провели одноколовий турнір, переможцем якого стала збірна СРСР, друге місце зайняла збірна Болгарії, а третє — збірна Куби.[14][15]

Бокс[ред. | ред. код]

Змагання з боксу в рамках ігор «Дружба-84» відбувалися в столиці Куби Гавані з 18 до 24 серпня 1984 року. Ці змагання характеризувались повним домінуванням кубинських боксерів, які виграли золоті медалі в 11 із 12 вагових категорій, лише в одній — першій середній вазі — переможцем став боксер із НДР Торстен Шмітц. Чемпіонами змагань стали, зокрема, такі відомі кубинські боксери, як Теофіло Стівенсон і Анхель Еррера Вера. Радянські боксери задовольнилися лише 6 срібними та двома бронзовими нагородами.[16]

Боротьба[ред. | ред. код]

Вільна боротьба[ред. | ред. код]

Змагання з вільної боротьби в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 20 до 22 липня 1984 року в столиці Болгарії Софії. У цьому турнірі більшість золотих нагород здобули борці СРСР, які перемогли у 7 вагових категоріях, у двох вагових категоріях перемогли болгарські борці, а в найлегшій ваговій категорії перемогу здобув представник КНДР.[17]

Класична боротьба[ред. | ред. код]

Змагання з класичної боротьби[комент. 3] в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці Угорщини Будапешті з 13 до 15 липня 1984 року. На цьому турнірі більшість золотих нагород здобули борці СРСР, у двох вагових категоріях перемогли болгарські борці, а в одній із категорій перемогу здобув угорський борець.[18]

Самбо[ред. | ред. код]

Змагання з боротьби самбо в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці Монголії Улан-Баторі 1—2 вересня 1984 року. Значних успіхів на цих змаганнях досягли монгольські борці, які здобули три золоті нагороди, та стали призерами у решті вагових категорій.[19] У інших 7 вагових категоріях перемогу здобули самбісти СРСР.[20]

Важка атлетика[ред. | ред. код]

Змагання з важкої атлетики в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у болгарському місті Варна з 12 до 16 вересня 1984 року. На цьому турнірі по 5 великих золотих нагород за перемогу в двоборстві здобули штангісти СРСР та Болгарії, радянські штангісти здобули ще 5 срібних нагород, натомість болгарські штангісти здобули 3 срібних і 2 бронзові нагороди.[21][8]

Велосипедний спорт[ред. | ред. код]

Змагання з велосипедного спорту в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у трекових перегонах з 18 до 22 серпня в Москві на велотреку «Крилатське», а в шосейних перегонах у двох містах НДР Форст і Шляйц 23 і 26 серпня. У цих змаганнях по три золоті нагороди здобули велосипедисти СРСР і НДР, а ще одну золоту нагороду здобув велосипедист із Угорщини.[22]

Веслування[ред. | ред. код]

Академічне веслування[ред. | ред. код]

Змагання з академічного веслування в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у Москві з 24 до 26 серпня 1984 року. На цьому турнірі більшість золотих нагород здобули веслувальники СРСР, які перемогли у 12 заїздах, ще у 2 заїздах перемогли веслувальники НДР.[23][24]

Веслування на байдарках і каное[ред. | ред. код]

Змагання з веслування на байдарках і каное в рамках ігор «Дружба-84» відбувались 21—22 липня 1984 року в столиці НДР Східному Берліні. По 6 золотих нагород на цих змаганнях здобули веслувальники НДР і СРСР.[25][26]

Вітрильний спорт[ред. | ред. код]

Змагання з вітрильного спорту в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 18 до 25 серпня в Таллінні, а також з 18 до 26 серпня 1984 року на озері Балатон. У більшості вітрильних змагань перемогу здобули яхтсмени СРСР, дві регати виграли яхтсмени НДР.[27][13]

Водне поло[ред. | ред. код]

Змагання з водного поло в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 19 до 26 серпня 1984 року в столиці Куби Гавані. У рамках одноколового турніру, в якому було представлено 6 команд із 5 країн (господарі турніру виставили дві команди, друга з яких виступала поза конкурсом), перемогу здобула збірна СРСР, друге місце зайняла збірна Угорщини, а третє місце здобула перша збірна господарів турніру — перша збірна Куби.[28][29][22]

Волейбол[ред. | ред. код]

Змагання з волейболу в рамках ігор «Дружба-84» відбувались серед жіночих команд з 6 по 12 липня у Варні, та з 18 до 23 серпня 1984 року в Гавані серед чоловічих команд.

У жіночому турнірі брали участь 10 збірних, поділених на дві групи, по два переможці яких виходили до півфіналу, переможці якого в свою чергу ставали учасниками фіналу, а переможені — матчу за 3-тє місце. У фінальному матчі збірна Куби перемогла збірну СРСР із рахунком за партіями 3-1, а в матчі за третє місце збірна НДР перемогла збірну КНДР із рахунком за партіями 3-0.

У чоловічих змаганнях 6 збірних провели одноколовий турнір, переможцем якого стала збірна СРСР, друге місце зайняла збірна Куби, а третє місце збірна Польщі.[30][31][32]

Гандбол[ред. | ред. код]

Змагання з гандболу в рамках ігор «Дружба-84» відбувались серед чоловічих команд з 17 по 21 липня у містах НДР Магдебурзі та Ростоку, та з 21 до 26 серпня 1984 року в чехословацькому місті Тренчині серед жіночих команд.

У чоловічому турнірі брали участь 8 збірних, поділених на дві групи, по два переможці яких виходили до півфіналу, переможці якого в свою чергу ставали учасниками фіналу, а переможені — матчу за 3-тє місце. У фінальному матчі перша збірна НДР перемогла збірну СРСР з рахунком 18-17, а в матчі за третє місце збірна Польщі переграла угорську збірну з рахунком 22-21.

У жіночих змаганнях 6 збірних провели одноколовий турнір, переможцем якого стала збірна СРСР, друге місце зайняла збірна Чехословаччини, а третє — збірна НДР.[33][34][35]

Гімнастика[ред. | ред. код]

Спортивна гімнастика[ред. | ред. код]

Змагання зі спортивної гімнастики в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 20 до 26 серпня 1984 року в чехословацькому місті Оломоуці. Змагання пройшли з великою перевагою радянських гімнастів, які здобули обидві золоті медалі в абсолютній першості, а також у командній першості як серед чоловіків, так і серед жінок, а також більшість золотих медалей в окремих видах програми. Усього гімнасти СРСР здобули 12 золотих медалей, гімнасти НДР здобули 3 золоті нагороди.[36]

Художня гімнастика[ред. | ред. код]

Змагання з художньої гімнастики в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 17 до 19 липня 1984 року в столиці Болгарії Софії. Змагання пройшли з великою перевагою болгарських гімнасток, які виграли як абсолютну першість, так і змагання в окремих видах програми.[37][38]

Дзюдо[ред. | ред. код]

Змагання з дзюдо в рамках ігор «Дружба-84» відбувалися в столиці Польщі Варшаві з 24 до 26 серпня 1984 року. На цих змаганнях більшість золотих медалей здобули представники СРСР, які перемогли в 5 вагових категоріях, у двох категоріях перемогу здобули польські дзюдоїсти, ще в одній категорії перемогу здобув угорський дзюдоїст.[39]

Кінний спорт[ред. | ред. код]

Змагання з кінного спорту в рамках ігор «Дружба-84» відбувалися в Польщі. Змагання з конкуру та кінного триборства відбулись з 6 по 10 червня в Сопоті, а змагання з виїздки відбулись в Ксьонжанському регіональному ландшафтному парку неподалік Валбжиха з 17 до 26 серпня 1984 року. У триборстві перемоги як у індивідуальній першості, так і в командних змаганнях здобули польські вершники; в конкурі особисту першість виграв італієць Мікелле Делла Каса, а командну першість виграли вершники ФРН. У першості з виїзки індивідуальну перемогу здобув радянський вершник Юрій Ковшов, а командну першість виграли вершники СРСР.[11][12][39]

Легка атлетика[ред. | ред. код]

Змагання з легкої атлетики в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у Москві 17—18 серпня серед чоловіків, та 16—18 серпня 1984 року серед жінок у Празі. Також до переліку змагань ігор традиційно включають змагання «Олімпійський день», які відбувались у східнонімецьких містах Берліні і Потсдамі в червні 1984 року. Більшість стартів у легкоатлетичних змаганнях виграли радянські спортсмени, які здобули 24 золоті нагороди. Успішно на цих змаганнях виступили легкоатлети НДР, які здобули 8 золотих нагород, Болгарії — 4 золоті нагороди, Куби — 3 золоті нагороди, Польщі — 2 золоті нагороди, по 1 золотій медалі здобули також легкоатлети Ефіопії та Угорщини.[40][41][42]

Плавання[ред. | ред. код]

Змагання з плавання в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 19 до 25 серпня в Москві. Найбільше перемог у запливах здобули плавці НДР, які здобули 16 золотих нагород. Плавці СРСР перемогли у 13 запливах, спортсмени інших країн задовольнилися медалями нижчого ґатунку.[43][44]

Стрибки у воду[ред. | ред. код]

Змагання зі стрибків у воду в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці Угорщини Будапешті з 16 до 19 серпня 1984 року. По дві золоті медалі на цих змаганнях здобули спортсмени СРСР і НДР.[45]

Стрілецький спорт[ред. | ред. код]

Змагання як із кульової, так і стендової стрільби в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 19 до 25 серпня в Москві. Найбільше перемог на цих змаганнях здобули стрільці СРСР, які здобули 7 золотих нагород, 5 золотих нагород здобули стрільці НДР, 2 найвищі нагороди вибороли болгарські стрільці, по одній нагороді найвищого ґатунку вибороли стрільці Угорщини і Чехословаччини.[46][47][48]

Стрільба з лука[ред. | ред. код]

Змагання зі стрільби з лука в рамках ігор «Дружба-84» відбувались з 23 до 26 серпня 1984 року в чехословацькому місті Пльзень. На цих змаганнях як у чоловіків, так і в жінок, перемогли бурятські лучники з команди СРСР — Мунко-Бадра Дашициренов і Ханда-Цирен Гомбожапова.[49][50][51]

Сучасне п'ятиборство[ред. | ред. код]

Змагання з сучасного п'ятиборства в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці Польщі Варшаві з 5 до 9 серпня 1984 року. В індивідуальній першості перемогу здобув угорський спортсмен Ласло Фабіан, у командній першості перемогу здобули угорські п'ятиборці.[52][53][54]

Теніс[ред. | ред. код]

Змагання з тенісу в рамках ігор «Дружба-84» відбувалися у польському місті Катовіце з 20 до 26 серпня 1984 року. На цьому турнірі всі 4 золотих медалі здобули радянські тенісисти.[55][56]

Настільний теніс[ред. | ред. код]

Змагання з настільного тенісу в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці КНДР Пхеньяні з 7 до 20 липня 1984 року, та проходили з великою перевагою господарів змагань, які здобули 4 золотих нагороди. Ще дві золоті медалі здобули пінг-понгісти Китаю, одну золоту медаль вибороли японські спортсмени.[57][58]

Фехтування[ред. | ред. код]

Змагання з фехтування в рамках ігор «Дружба-84» відбувались у столиці Угорщини Будапешті з 15 до 20 липня 1984 року. Найбільше перемог на цих змаганнях здобули спортсмени СРСР — 4 золоті медалі, 3 золоті медалі здобули фехтувальники Угорщини, 1 золоту медаль здобули польські спортсмени.[59][60]

Хокей на траві[ред. | ред. код]

Змагання з хокею на траві в рамках ігор «Дружба-84» відбувались серед чоловічих команд з 19 по 21 серпня у Москві, та з 28 до 30 серпня 1984 року в польському місті Познань серед жіночих команд. У обох турнірах перемогу здобули радянські хокеїсти на траві.[61][62][63]

Результати[ред. | ред. код]

Уве Гон

Рівень змагань у різних видах спорту серйозно відрізнявся: наприклад, у художній гімнастиці та важкій атлетиці практично всі найсильніші спортсмени брали участь у «Дружбі-84»[37][8], то в кінному спорті та хокеї на траві — в Олімпійських іграх.[64] Проте на змаганнях «Дружба» було встановлено 44 світових рекорди, що більше, ніж на Олімпіаді в Лос-Анджелесі, де було встановлено лише 11 світових рекордів. А на «Олімпійському дні» з легкої атлетики, який проводився у рамках ігор «Дружба-84», метальник списа з НДР Уве Гон метнув снаряд на феноменальну довжину — 104 метри і 80 сантиметрів[65][66], що змусило IAAF з питань безпеки глядачів запровадити для метання списа чоловіками новий снаряд із зміщенням центру ваги такого списа ближче до наконечника.

Медальний залік[ред. | ред. код]

Місце Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 СРСР СРСР 126 87 69 282
2 Flag of East Germany.svg НДР 50 45 43 138
3 Болгарія Болгарія 21 25 29 75
4 Куба Куба 15 11 12 38
5 Угорщина Угорщина 10 17 24 51
6 Польща Польща 7 17 34 58
7 Flag of North Korea.svg Північна Корея 5 5 10 20
8 Чехословаччина Чехословаччина 2 18 28 48
9 Flag of the People's Republic of China.svg КНР 2 1 4 7
10 ETH 1975-1987 Ефіопія 1 2 2 5
11 Flag of Germany.svg ФРН 1 1 1 3
12 Італія Італія 1 1 0 2
13 Японія Японія 1 0 0 1
14 Монголія Монголія 0 2 5 7
15 Канада Канада 0 1 0 1
16 Венесуела Венесуела 0 0 2 2
17 Фінляндія Фінляндія 0 0 1 1
17 Швеція Швеція 0 0 1 1
17 Зімбабве Зімбабве 0 0 1 1
Підсумок 242 233 266 741

«Дружба-84» у філателії[ред. | ред. код]

У серпні 1984 року пошта СРСР випустила серію поштових марок, присвячених змаганням «Дружба-84».[67]

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Офіційне відкриття змагань пройшло 18 серпня в Москві.
  2. День закінчення останнього виду змагань — турніру з важкої атлетики у Варні.
  3. Наведено назву виду спорту на час, коли відбувались змагання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Олимпиада–призрак. Лос-Анджелес –1984 (рос.)
  2. «О спорт, ты бойкот!»: Как политический протест связан с олимпийским движением (рос.)
  3. а б Большая олимпийская энциклопедия. Том 1. А–Н (рос.)
  4. а б в г Закрытие Америки. Почему мы потеряли Олимпиаду-84 (рос.)
  5. а б в г Псковские и великолукские спортсмены на соревнованиях «Дружба-84» (рос.)
  6. Андрей Светенко (18 серпня 2009). «Дружба» во время вражды. Реплика Андрея Светенко. Вести FM. Процитовано 2010-05-23.  (рос.)
  7. «Столько лет пропахать и не добраться до цели»: заслуженный красноярский спортсмен об Олимпиаде-84 (рос.)
  8. а б в г Итоги выступления штангистов на международных соревнованиях «Дружба-84» (рос.)
  9. Прошли международные соревнования «Дружба-84» (рос.)
  10. Чемпионат СССР по конкуру (рос.)
  11. а б Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 197; 210. ISBN 83-217-2610-0. 
  12. а б Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 87. ISBN 83-03-01177-4. 
  13. а б Международная парусная регата «Дружба-84» (рос.)
  14. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 203–204; 225–226. ISBN 83-217-2610-0. 
  15. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 87. ISBN 83-03-01177-4. 
  16. «Дружба-84». Результаты соревнований (рос.)
  17. Панорама, 1985, с. 73
  18. Панорама, 1985, с. 72-73
  19. Календарь, 1985, с. 87
  20. Чумаков Е. М. Борьба самбо: Справочник. — Москва, 1985. — С. 136-137. (рос.)
  21. Панорама, 1985, с. 95-97
  22. а б Панорама, 1985, с. 74
  23. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 182; 220–221. ISBN 83-217-2610-0. 
  24. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 93. ISBN 83-03-01177-4. 
  25. Chmielewski, Zbigniew; et al. (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 178–182; 211–212. ISBN 83-217-2610-0. 
  26. Trzciński, Tomasz; et al. (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 86–87. ISBN 83-03-01177-4. 
  27. Панорама, 1985, с. 87-88
  28. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 228–231. ISBN 83-217-2610-0. 
  29. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 91. ISBN 83-03-01177-4. 
  30. Архів волейбольних результатів (жіночий турнір)(англ.)
  31. Архів волейбольних результатів (чоловічий турнір)(англ.)
  32. Панорама, 1985, с. 74-75
  33. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 204; 226–227. ISBN 83-217-2610-0. 
  34. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 89. ISBN 83-03-01177-4. 
  35. Панорама, 1985, с. 75
  36. Панорама, 1985, с. 75-76
  37. а б Олимпиада в Лос-Анжелесе. Дебют художественной гимнастики. Бойкот Олимпиады странами соцлагеря (рос.)
  38. Панорама, 1985, с. 76
  39. а б Панорама, 1985, с. 80
  40. Chmielewski, Zbigniew; et al. (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles ((пол.)). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 154–160; 213—215. ISBN 8321726100. 
  41. Trzciński, Tomasz; et al. (1985). Gwiazdy sportu '84 ((пол.)). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 87–89. ISBN 8303011774. 
  42. Панорама, 1985, с. 80-88
  43. Международные соревнования по плаванию «Дружба-84» (рос.)
  44. Панорама, 1985, с. 89-92
  45. Панорама, 1985, с. 92
  46. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 219. ISBN 83-217-2610-0. 
  47. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 92. ISBN 83-03-01177-4. 
  48. Панорама, 1985, с. 93-94
  49. Навстречу Всероссийским соревнованиям по стрельбе из лука на призы памяти заслуженного мастера спорта СССР, чемпиона Игр «Дружба-84» М-Б.Дашицыренова (рос.)
  50. Золотая чемпионка «Дружбы-84»: путь к успеху первой и единственной женщины-бурятки «Заслуженного мастера спорта СССР» (рос.)
  51. Панорама, 1985, с. 94
  52. Панорама, 1985, с. 93
  53. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 197; 215–216. ISBN 83-217-2610-0. 
  54. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 89. ISBN 83-03-01177-4. 
  55. Панорама, 1985, с. 94-95
  56. Скородумова, А. П. «Дружба-84»: анализ соревновательной деятельности (рос.)
  57. Панорама, 1985, с. 95
  58. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 92–93. ISBN 83-03-01177-4. 
  59. Панорама, 1985, с. 97
  60. Результаты соревнований на сайте Федерации фехтования России Архівовано 30 August 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  61. Панорама, 1985, с. 97-98
  62. Chmielewski, Zbigniew (1987). Na olimpijskim szlaku 1984. Sarajewo, Los Angeles (pl). Warsaw: Sport i Turystyka. с. 204; 223–224. ISBN 83-217-2610-0. 
  63. Trzciński, Tomasz (1985). Gwiazdy sportu '84 (pl). Warsaw: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 86. ISBN 83-03-01177-4. 
  64. Легенды советского травяного хокея. Лариса Чижик: «На чемпионате Европы 1984 года мы показали выдающуюся игру» (рос.)
  65. Панорама, 1985, с. 86
  66. Календарь, 1985, с. 63
  67. Почтовые марки СССР 1984 года (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Календарь «Спорт» 1986. — Москва : Политиздат, 1985. — 112 с. — 1500000 прим. (рос.)
  • Бакал Д.С. и др. Большая олимпийская энциклопедия. — Москва : Эксмо, 2008. — С. 495. — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-27387-4. (рос.)
  • Панорама спортивного года, 1984. — Москва : Физкультура и спорт, 1985. — С. 68—98. (рос.)


Посилання[ред. | ред. код]