Друковані символи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Друко́вані си́мволи — елементи набору символів, що мають графічне подання, наприклад у вигляді значка на папері або певному малюнку на екрані. Прикладами друкованих символів є літери, цифри, розділові знаки й псевдографічні символи.

Загалом кажучи, друкований символ це такий символ, при одержанні якого голівка АЦПП повинен зобразити щось на папері, після чого пересунутися на одну позицію вправо. Друкованим символам протиставляються керуючі символи, на які пристрій виводу тексту повинен реагувати інакше.

Кодова сторінка ASCII містить 95 друкованих символів:

  .0 .1 .2 .3 .4 .5 .6 .7 .8 .9 .A .B .C .D .E .F
2.   ! " # $ % & ' ( ) * + , . /
3. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 : ; < = > ?
4. @ A B C D E F G H I J K L M N O
5. P Q R S T U V W X Y Z [ \ ] ^ _
6. ` a b c d e f g h i j k l m n o
7. p q r s t u v w x y z { | } ~

Символи другої половини 8-бітних кодових сторінок, як правило, теж є друкованими, хоча кодування сімейства ISO 8859 використовують коди 0x80 .. 0x9F як керуючі.

Див. також[ред. | ред. код]