Дру Кері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дру Кері
англ. Drew Carey
Кері на Mercy for Animals благодійному заході 12 вересня, 2014
Кері на Mercy for Animals благодійному заході 12 вересня, 2014
Ім'я при народженні Drew Allison Carey
Народився 23 травня 1958 (64 роки)(19580523)
Клівленд, Огайо, США.
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність співак, фотограф, сценарист, актор озвучування, комік, телеактор, кіноактор, improviser, філантроп, спортивний функціонер, game show host
Alma mater Університет штату Кентd
Роки діяльності 1985 р. – дотепер
IMDb nm0004804
Нагороди та премії

CMNS: Дру Кері у Вікісховищі

Дру Елісон Кері[1][2] (народився 23 травня 1958 року) — американський актор, комік, ведучий вікторин. Після служби в корпусі морської піхоти США. Заробив ім'я в стенд-апі. Дру Кері здобув популярність у власному ситкомі, The Drew Carey Show та в американськії версії імпровізованого комедійного шоу Whose Line Is It Anyway? (American TV series), обидва які вийшли в ефір на American Broadcasting Company. Потім він з'явився в кількох фільмах, телевізійних серіалах, музичних кліпах, фільмі для телебачення та в комп'ютерній грі. Він вів телевікторину The Price Is Right (American game show) з 15 серпня 2007 року на CBS.[3]

Кері займається різними видами спорту. Він працював фотографом на іграх збірної США з футболу. Він власник акцій команди з Вищої Ліги СокеруСіетл Саундерз, яка вперше виграла Кубок МЛС у 2016 році та знову виграла — в 2019 році. Також Дру спробува себе в реслінгу. Найпомітніший виступ у Royal Rumble (2001). Він був включений у Зал слави WWE в 2011 році.

Автобіографія Кері, Dirty Jokes and Beer: Stories of the Unrefined, детально розповідає про його раннє життя та телевізійну кар’єру.

Ранні роки й освіта[ред. | ред. код]

Head shot of a young, blond Carey dressed in military fatigues.
Кері в уніформі з емблемою звання капрала Корпус морської піхоти Сполучених Штатів Америки

Кері народився 23 травня, 1958 року.[4] Він наймолодший з трьох синів Льюїса та Бюли Кері (Ніл — 1946-2010 рр. та Роджер — 1952 р. народження)[5] Він виріс на околиці району Old Brooklyn в Клівленді, штаті Огайо.[6] Коли Дру було вісім років, його батько помер від інфаркту міокарда.[7][8] Дру грав на хорунжій та трубі в оркестрі середньої школи Джеймса Форда Родоса, яку хлопець закінчив у 1975 р.[9]

Він продовжив навчання в Державному університеті Кента і був частиною братства Дельта Тау Дельта. Його двічі відраховували за погану успішність. Через три роки він покинув університет. Покинувши університет, Кері потрапив до резерву морської піхоти США в 1980 році і там відслужив шість років польовим зв'язківцем у 25-му полку морської піхоти в штаті Огайо.[6] У 1983 році він переїхав до Лас-Вегасу на кілька місяців і короткий час працював касиром у банку та офіціантом.[6][8]

Кар’єра[ред. | ред. код]

Стенд-ап кар’єра[ред. | ред. код]

У 1985 році він розпочав свою комедійну кар'єру, виконавши пропозицію Девіда Лоуренса (музиканта, який платив Дру за написання анекдотів для радіо-шоу Девіда в Клівленді) піти до бібліотеки та позичити книгу про те, як писати жарти.[10][11] Наступного року, після перемоги у відкритому конкурсі мікрофонів, він став майстром церемоній в Клівлендському комедійному клубі.[7] Протягом наступних кількох років він виступав у гумористичних клубах у Клівленді та Лос-Анджелесі. Вперше він потрапив в поле зору нації як комік, коли змагався у Зоряному пошуку 1988 року.[12] Кері з'явився у "Вечірньому шоу" з Джоні Карсоном у листопаді 1991 року, коли вже працював стендап-коміком.[13] Його виступ тієї ночі вразив Карсона, який запросив Кері на диван біля свого столу; це вважалося рідкісною честю для будь-якого коміка.[10][14] Того ж року Кері приєднався до “14-ї щорічної програми Special Young Comedians” на HBO і вперше вийшов на пізню ніч разом з Девідом Леттерманом.[15] У 1994 році Кері написав власну спеціальну комедію про стендап «Дру Кері: Людський мультфільм», яка вийшла в ефір шоу «Шоутайм» і виграла нагороду CableACE за найкращий сценарій.[16]

Акторська кар’єра[ред. | ред. код]

Перші ролі[ред. | ред. код]

Його рання стендап-кар'єра привела до допоміжних ролей на телевізійних шоу, під час яких він удосконалив персонажа: нещасного холостяка середнього класу. У 1993 році Кері зіграв невелику роль у фільмі Coneheads як пасажир таксі. У 1994 році Кері знявся з Джоном Капонерою у фільмі "Хороше життя", короткотривалому ситкомі на NBC.[17] Після скасування шоу Брюс Хелфорд, письменник шоу, найняв Кері консультантом телевізійного шоу Someone Like Me.[18]

The Drew Carey Show[ред. | ред. код]

Після перебування на "Хтось як я", Кері та Хелфорд розробили та підготували сюжет для "Шоу Дру Кері". Ситком обертався навколо вигаданої версії Кері, як він долав життєвий стрес та робив разом із групою друзів дитинства. Прем'єра шоу відбулася 13 вересня 1995 року на ABC. У своїй автобіографії Кері показав своє розчарування тим, що йому доводиться мати справу з цензурою, і забороною застосувати нефарбовий гумор, поширений у його звичних стенд-апах.[9] Спочатку Кері заробляв за епізод у перших сезонах 60 000 доларів, а потім переуклав контракт на 300 000 доларів.[19] До останнього сезону він заробляв 750 000 доларів за серію.[20] Перші кілька сезонів шоу мали високі рейтинги, але зниження рейтингу та збільшення виробничих витрат (близько 3 мільйонів доларів за серію) спричинили його закриття.[20][21] The program had a total of 233 episodes over its nine-year run, and Carey was one of four actors to appear in every episode.

Імпровізоване телебачення[ред. | ред. код]

Поки ще знімаючись у "Шоу Дру Кері", Кері почав вести американську версію імпровізаційного комедійного шоу "Чия це лінія?" у 1998 році. Він оголосив імпровізований акторський склад, керував іграми, а потім зазвичай брав участь у фінальній грі епізоду. Шоу тривало загалом 220 серій до закриття в 2006 році (воно повернулося з іншим ведучим у 2013 році). У 1998 році "Клуб братів Нью-Йорка" зробив Кері новачком групового "Comedy Central Roast". Його друг Райан Стайлз (який брав участь у головних ролях у "Шоу Дрю Кері" та "Чия це лінія все-таки?") виконував обов'язки роустместер.[22] Дохід Кері від "Чия лінія це взагалі?" і "Шоу Дрю Кері" призвів до включення його у список найоплачуваніших артистів "Форбс" 1998 року (24-те місце з 45,5 млн. доларів).[23]

Для першочергового розкладу "the WB's" на 2004–2005 роки, Кері взяв участь у продюсерстві та знявся в «Шоу зеленого екрану Дру Кері», спін-офі «Чия це лінія?».[24] "The WB" закрив його, але незабаром його відновив "Comedy Central".[25] Передумова шоу покладалася на використання зеленого екрану для покращення взаємодії акторів між собою. Анімація на екрані була видимою для живої аудиторії, її також використали під час постпродукції для телевізійної аудиторії.

У квітні 2011 року Кері розпочав вести імпровізоване шоу під назвою "Improv-A-Ganza Дру Кері". Він був знятий на "MGM Grand" в Лас-Вегасі, штаті Невада, і вперше вийшов в ефір 11 квітня.[26]

Improv All-Stars[ред. | ред. код]

Кері був одним із засновників групи "Improv All-Stars", групи з одинадцяти акторів, які виступають у скетчах без сценарію.[27] Група приєдналася до Кері у всіх трьох його імпровізованих шоу "Чия це лінія в будь-якому випадку?", "Шоу на зеленому екрані Дру Кері" та "Імпровізація Дру Кері", а деякі учасники виконували головні ролі або в гостях на "Шоу Дру Кері".[28] "Імпровізовані зірки" подорожують комедійними турами, виступаючи в гумористичних клубах по всій території Сполучених Штатів.

Проведення вікторин[ред. | ред. код]

Power of 10[ред. | ред. код]

Починаючи з 2007 року, Кері почав проводити ігрові шоу, починаючи з квітня як ведучий пілотної вікторини "CBS" "Потужність 10". Шоу тривало з 7 серпня 2007 року по 23 січня 2008 року і виходило в ефір двічі на тиждень наприкінці літа та на початку осені. У кожній грі учасники змагань прогнозували, як пересічні американці відповіли на питання, які охоплювали найрізноманітніші теми в опитуваннях, проведених "CBS".[29]

The Price Is Right[ред. | ред. код]

Знявши пілотний епізод для "Power of 10", Кері зв'язався з "CBS" щодо заміни Боба Баркера, ведучого "Ціна правильна", який раніше оголосив про власний вихід на пенсію. Спочатку відмовившись від пропозиції, Кері оголосив на "Пізньому шоу з Девідом Леттерманом", що змінить Баркера на посаді ведучого програми, починаючи з осені 2007 року.[30] Його перший епізод "Ціна правильна" був записаний на плівку 15 серпня 2007 року, а його шоу почали виходити 15 жовтня 2007 року. У відповідь на заміну Баркера в якості ведучого вікторини Кері заявив: "Ви не можете замінити Боба Баркер. Я не порівнюю себе ні з ким... Це лише те, що ти робиш і повинен робити, і я відчуваю, ніби я повинен це робити".[31] Коли Кері розпочав вести, сценарій, тематичну музику та логотип шоу оновили. Кері зберіг заключний коментар Баркера щодо стерилізації та кастрації домашніх тварин. У 2017 році Кері відсвяткував свої 10 років як ведучий шоу, приєднавшись до Баркера як єдиний із двох, хто вів шоу щонайменше десятиліття.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кері знявся лише в декількох телевізійних шоу та фільмах, але багато разів був у гостях у різних ситкомах та комедійних шоу.

Фільм[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
1993 Coneheads Пасажира таксі
1999 The Big Tease Себе Камео
2000 Geppetto Geppetto
2005 Robots Чудака Мовне озвучування
2005 The Aristocrats Себе
2011 Jack and Jill Себе Камео

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
1992 The Torkelsons Herby Scroggins Серія: "Say Uncle"
1993 Drew Carey: Human Cartoon Себе Кіно; також сценарист і виконавчий продюсер
1994 The Good Life Drew Clark 13 серій
1994 The Adventures of Pete & Pete Ветерана Серія: "Grounded for Life" (в титрах)[джерело?]
1995 Freaky Friday Stan Horner Фільм для телебачення
1995–2004 The Drew Carey Show Drew Carey 233 серії; також співавтор та виконавчий продюсер; сценарист 4 серій
1996 Lois & Clark: The New Adventures of Superman Herbie Saxe Серія "Ghosts"
1997 Home Improvement Seymour 'Sy' Winterfleffin Серія: "Totally Tool Time"
1997 The Weird Al Show Себе Серія: "The Competition"
1997 Sabrina the Teenage Witch Себе Серія: "To Tell a Mortal"
1998 The Larry Sanders Show Себе Серія: "Beverley's Secret"
1998–2007 Whose Line Is It Anyway? Себе/Ведучого 219 серій; також виконавчий продюсер
1999 King of the Hill Hal Episode: "Not in My Back-hoe"
2000 Baby Blues Себе Серія: "Bizzy Moves In"
2000 Geppetto Mister Geppetto Фільм
2001 WWE Royal Rumble 2001 Себе 5th Учасник
2001 Drew Carey's Improv All-Stars Себе
2004–2005 Drew Carey's Green Screen Show Ведучого/Виконавця також виконавчий продюсер
2004–2015 The Late Late Show Ведучого 14 серій (також частий гість)
2006 Drew Carey's Sporting Adventures Себе
2007–2008 Power of 10 Ведучого 15 серій
2007–дотепер The Price Is Right Ведучого
2008–2016 The Simpsons Себе 2 серії
2010 Community Ted Серія: "Accounting for Lawyers"
2011 Drew Carey's Improv-A-Ganza Ведучого/Виконавця 40 серій; також виконавчий продюсер
2011 Family Guy Себе Серія: "New Kidney in Town"
2012 WordGirl Себе Ведучий The Price Is Right
2012 Talking Dead Себе/Гостя 3 сезони Допрем'єрний показ Спеціальний випуск
2014 Dancing with the Stars Себе/Учасника змагань Закінчився восьмий у season 18
2016 Scorpion Себе Серія: The Fast and the Nerdiest
2017 Bill Nye Saves the World Себе
2018 NCIS Marine Sergeant John Ross Серія: "Handle with Care"
2019 American Housewife Mr. Green Серія: "Bigger Kids, Bigger Problems"
2020 The Masked Singer Llama Виключено у другому епізоді
2020 Celebrity Family Feud Себе
2021 Celebrity Wheel of Fortune Себе/Учасника змагань Серія: "Drew Carey, Teri Hatcher & Chrissy Metz"

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Зірка Кері на Голлівудській алеї слави
  • 1994: Премія Cable Ace за найкращий сценарій: Дру Кері: Мультфільм людини[15]
  • 1995: Телегід "10 найгарячіших нових облич 1995 року"[6]
  • 1998: Премія «Супутник» за найкращу чоловічу роль - музичний чи комедійний серіал
  • 2000: Почесний DHL від Клівлендського державного університету[32]
  • 2000: Премія People's Choice за улюбленого чоловічого телевізійного виконавця[33]
  • 2003: Зірка на Голлівудській алеї слави[34]
  • 2004: 100 найвеличніших стендапів усіх часів Comedy Central (# 84)[35]
  • 2011: Лауреат премії "Найкраща адвокаційна журналістика" в Південній Каліфорнії[36]
  • 2011: Зал слави WWE
  • Дворазовий чемпіон Кубка MLS (як співвласник "Сіетл Саундерс" - 2016, 2019 рр.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Drew Carey on Twitter. Twitter. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 15 червня 2016. 
  2. Drew Carey on Twitter. Twitter. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 1 грудня 2018. 
  3. This reflects the date it was taped
  4. Ferrell, David (11 лютого 2010). Drew Carey. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  5. Шаблон:Cite media
  6. а б в г Drew Carey: The Times of His Life. Cleveland.com. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  7. а б Buchanan, Jason. Drew Carey Film Biography. Allrovi. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  8. а б Zaslow, Jeffery (5 травня 2000). Strong opinions. USA Weekend. с. 8–9. [недоступне посилання з 01.08.2017]
  9. а б Carey, Drew (1997). Dirty Jokes and Beer: Stories of the Unrefined. New York: Hyperion. ISBN 0-7868-8939-X. 
  10. а б Mervis, Scott (27 вересня 2002). Comedy Preview: Drew Carey rocks!. Pittsburgh Post-Gazette. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  11. Johnson, Dean (10 червня 1994). Bookish comic is a quick study (Fee required). Boston Herald. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 16 липня 2011. 
  12. Sitcoms are a burden to Carey (Fee required). Fort Worth Star-Telegram. 18 січня 1994. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2011. 
  13. Hansen, Liane (7 січня 1996). Drew Carey Made Johnny Carson Laugh So Hard He Cried (Transcript) (Fee required). National Public Radio. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2011. 
  14. Smokler, Kevin. This Comic's Life Is Not Always A Laughing Matter. The Gazette. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  15. а б Drew Carey Biography. Comedy Central. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 15 квітня 2009. 
  16. Bobbin, Jay (10 листопада 1996). Drew Carey Presides Over 18th CableACE Awards on TNT. The Buffalo News. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2011. 
  17. Bickelhaupt, Susan (15 березня 1994). Drew Carey's 'Good Life'. The Boston Globe. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 16 липня 2011. 
  18. Johnson, Allan (16 листопада 1997). Drew Carey Succeeds By Being Himself. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  19. Huff, Richard (27 лютого 1998). Drew to Carey on with Sitcom & Laugh All the Way to the Bank. Daily News. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  20. а б Drew Carey going out with a whisper. USA Today. Associated Press. 3 травня 2004. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  21. Gillespie, Nick; Kurtz, Steve (November 1997). Stand-Up Guy. Reason. Архів оригіналу за 17 липня 2011. 
  22. Siano, Joseph (25 жовтня 1998). Now Roasting (and Toasting) Drew Carey. The New York Times. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  23. Hometown hero comes back to Cleveland. Lubbock Avalanche-Journal. Associated Press. 17 вересня 1999. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  24. Bianculli, David (7 жовтня 2004). 'Green' Can't Be Improv-ed On. Daily News. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  25. MacDonald, Patrick (15 жовтня 2005). Drew Carey, funny friends open Seattle Comedy Festival. The Seattle Times. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  26. Wedel, Mark (2 червня 2011). They find freedom in live shows: 'Whose Line' vet Ryan Stiles talks tiger blood, psychic links and why no one likes Drew Carey. Kalamazoo Gazette. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  27. Kraisirideja, Sandra (27 жовтня 2004). 'Whose Line' co-star relishing 'Improv All-Stars' tour. North County Times. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  28. Swift, Orla (9 листопада 2005). 'Drew Carey' improv keeps the cast united. The News &Observer. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2011. 
  29. Hale, Mike (17 серпня 2007). Drew Carey's "Power of 10" draws on his persona. The Denver Post. Архів оригіналу за 10 липня 2009. 
  30. Bauder, David (23 липня 2007). 'Price Is Right' for Drew Carey. Fox News. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  31. Drew Carey Finds Ms. Right. CBS News. Associated Press. 12 жовтня 2007. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  32. Drew Carey Shares Laughs, Advice With Cleveland State Graduates. PR Newswire. 7 травня 2000. Архів оригіналу за 16 липня 2011. 
  33. People's Choice Awards Listed. Pittsburgh Post-Gazette. Associated Press. 10 січня 2000. Процитовано 16 липня 2011. [недоступне посилання]
  34. A Spot on Hollywood Walk of Fame Well-Suited for Ex-Marine Comedian. San Jose Mercury News. 23 лютого 2003. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 16 липня 2011. 
  35. "100 Greatest Stand-Ups Of All Time". Comedy Central Presents. April 12, 2004.
  36. Welch, Matt (28 червня 2011). Radley Balko Named "Journalist of the Year," Reason Wins Three Other First Place Prizes at the Southern California Journalism Awards. Reason. Архів оригіналу за 17 липня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]