Дрітеро Аголлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрітеро Аголлі
алб. Dritëro Agolli
Dritëro Agolli 2016 stamp of Albania.jpg
Псевдо Bamkë Çomaga[1]
Народився 13 жовтня 1931(1931-10-13)[2][3][4]
Девол (округ), Корча, Албанія
Помер 3 лютого 2017(2017-02-03)[5][6][…] (85 років)
Тирана, Албанія[6][5]
·легеневе захворюванняd
Громадянство Албанія Албанія
Національність албанець
Діяльність поет, новеліст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів албанська
Роки активності з 1958
Напрямок постмодернізм
Партія Албанська партія праці
Автограф Dritëro Agolli (nënshkrim).svg
Сайт: dritero.com

Дрітеро Аголлі (алб. Dritëro Agolli; 13 жовтня 1931, Менкулас, Албанія — 3 лютого 2017, Тирана, Албанія) — албанський письменник, перекладач, журналіст та політичний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 жовтня 1931 року у селищі Менкулас округу Деволт у Албанії. Під час окупації Албанії Італією дев'ятирічним хлопчаком брав участь в антифашистському русі опору, де виконував роль зв'язківця партизанських з'єднань[7].

До 16 років мешкав у рідному селі[7], навчався на дому, після чого переїхав до Гірокастри, де завершував середню освіту у школі «Asim Zeneli»[8]. Планував вчитися на зоотехніка, однак, вищу освіту здобув у Радянському союзі, закінчивши літературний факультет Ленінградського університету у 1957 році[8]. Протягом 1957—1972 років працював журналістом у газеті «Голос народу» (алб. Zëri i popullit)[8][9]. У 1973—1992 роках очолював Албанську лігу письменників та художників[8].

Уперше вірші Аголлі надрукувала газета «Юність» (алб. Rinia) у 1947 році, а його перша поетична збірка під назвою «Я вийшов на вулицю» (алб. Në rrugë dolla) вийшла друком у 1958 році. Книга отримала схвальні відгуки критиків як і його наступна збірка «Мої кроки на асфальті» (алб. Hapat e mia në asfalt)[7]. У 1964 році виходить друком перший прозовий твір Дрітеро Аголлі — роман «Шум вітру минулого» (алб. Zhurma e ererave te dikurshme), який був вороже сприйнятий критиками та вилучений з продажу вже наступного року[8]. До 1980 року роман був заборонений Албанською партією праці, оскільки автора було звинувачено у «радянському ревізіонізмі»[10].

Протягом 1992—2001 років був членом Соціалістичної партії Албанії[7], від якої обирався депутатом Народних зборів Албанії[11]. У 2003 році Дрітеро Аголлі одержав звання почесного громадянина Тирани[7].

Творчість[ред. | ред. код]

Дрітеро Аголлі вважається одним з найвидатніших албанських поетів періоду 1960-х років. Критики схвально сприймали його лірику, відзначаючи його поетичну майстерність[8]. Прозові твори були неодноразово екранізовані; його роман «Блиск і падіння товариша Зило» перекладався найбільше з-поміж усіх його творів[7].

Як перекладач Аголлі займався перекладами англійського поета Роберта Бернса, французького поета Поля Еліара та російських — Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Анни Ахматової, Олександра Блока тощо[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений двічі: у 1956 році взяв шлюб з росіянкою Ніною, з якою прожив 7 років; у 1963 році одружився з албанкою Садієн. Має трьох дітей: від першого шлюбу — син Ар'янін, від другого — Артан і Елонен[7].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поетичні збірки
  • «Я вийшов на вулицю» (алб. Në udhë dola) (1958)
  • «Мої кроки на асфальті» (алб. Hapat e mija në asfalt) (1961)
  • «Гірські тропи і тротуари» (алб. Shtigje malesh dhe trotuare) (1965)
  • «Девол-Девол» (алб. Devoll-Devoll) (1968)
  • «Батьки» (алб. Baballaret) (1969)
  • «Мати Албанія» (алб. Nëna Shqipëri) (1974)
  • «Слово ріже камінь» (алб. Fjala gdhend gurin) (1977)
  • «Я подорожую задумливо» (алб. Udhetoj i menduar) (1985)
  • «Запізнілий паломник» (алб. Pelegrini i vonuar) (1993)
  • «Час розоряє» (алб. Lypesi i kohes) (1995)
  • «Північний записник» (алб. Fletorkat e mesnates) (1999)
  • «Дух наших пращурів» (алб. Shpirti i gjyshërve) (1996)
  • «Дивак, що наближається» (алб. Vjen njeriu i çuditshëm) (1996)
  • «Балада для мене і мого батька» (алб. Baladë për tim atë dhe për vete) (1997)
  • «Віддалений дзвін» (алб. Kambana e largët) (1998)
Прозові твори
  • «Шум вітру минулого» (алб. Zhurma e ererave te dikurshme) (1964)
  • «Комісар Мемо» (алб. Komisari Memo) (1970)
  • «Блиск і падіння товариша Зило» (алб. Shkëlqimi dhe rënja e shokut Zylo) (1972)
  • «Людина з гарматою» (алб. Njeriu me top) (1975)
  • «Роза у склі» (алб. Trendafil ne gote) (1980)
  • «Божевільні люди» (алб. Njerëz të krisur) (1995)
  • «Голий вершник» (алб. Kalorësi lakuriq) (1996)
  • «Коробка диявола» (алб. Arka e djallit) (1997)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120343665 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б Albanian writer Dritero Agolli dies at 85 // XinhuaNet — 2017.
  6. а б Dritero Agolli, Renowned Albanian Poet and Writer, Dies at 85 // Albania Today — 2017.
  7. а б в г д е ж и 50 fakte nga jeta e Dritëro Agollit. Shekulli. 2013-10-16. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2015-03-27. (алб.)
  8. а б в г д е Біографія на офіційному сайті. Dritero.com. Процитовано 2015-03-27. (англ.)
  9. Dritëro Agolli. Shqiperia.com. Процитовано 2015-03-27. (алб.)
  10. Albanian Literature in Translation. Dritëro Agolli. Albanianliterature. Архів оригіналу за 2011-05-18. Процитовано 2015-03-27. (англ.)
  11. Dritëro Agolli. Grandweise. 2014-12-13. Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2015-03-27. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]