Дуанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуанська мова
Поширена в Індонезія, провінції Ріау, Джамбі,
Острови Ріау,
Малайзія, штат Джогор
Носії 19 000 (2006, E. Seidlitz)[1]
Індонезія Індонезія 15 000 (2006, SIL)[1]
Малайзія Малайзія 4 067 (2003, COAC)[2]
Класифікація

австронезійська сім'я

малайсько-полінезійські
зондсько-сулавесійські мови
малайсько-чамські мови
малайські мови
Офіційний статус
Офіційна ні
Коди мови
ISO 639-3 dup

Дуанська мова — мова дуанів (Duano, Duano'), невеличкого народу, що живе по обидва боки Малакської протоки в Індонезії та Малайзії. В Індонезії їх ще звуть десін-долаками (індонез. Desin Dola', Desin Dolak, Desin Dolaq), а в Малайзії до місцевої локальної групи дуанів застосовується офіційно прийнятий термін оранг-куала (малай. Orang Kuala, що означає «люди в гирлах річок»). Самі ж вони називають себе десін-дуано (Desin Duano), або просто дуано; desin означає «люди», а duano — це екзонім.[3] Дуани чітко вирізняють себе від сусідніх народів, мають власну мову, культуру й етнічну самосвідомість.

В Малайзії, завдяки тому, що державні органи займаються проблемами корінних народів Малайського півострова, існують регулярні статистичні дані стосовно чисельності, зокрема й оранг-куала. Так, за офіційними даними, у 2003 році їх нараховувалось 4 067 осіб (2003, COAC).[2] Що стосується чисельності дуанів в Індонезії, тут існують лише дані оцінок. Наприклад, проект Ethnologue наводить такі дані: 15 000 (2006, SIL) дуанів в Індонезії і 19 000 (2006, E. Seidlitz) в усіх країнах.[1] Проект Joshua Project у 2016 році так оцінює чисельність народу: 18 000 осіб в Індонезії, 4 700 осіб у Малайзії, разом 22 700 осіб.[4]

Дуанська мова належить до малайської групи, серед яких, зокрема, є й індонезійська, стандартна малайська (Малайзія), мінангкабавська та багато інших. Її місце в класифікації австронезійських мов залишається до кінця невизначеним. Раніше її зараховували до парамалайської підгрупи[5] (Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition, 2005), яка згодом була скасована. Тепер вона належить безпосередньо до малайської підгрупи малайської групи малайсько-чамських мов.[6] Її разом із 35 іншими мовами, зараховують до складу малайської макромови (msa).[7]

Дуанська мова однозначно не є малайською, адже малайці не розуміють її. Проте очевидною є спорідненість цих двох мов. Спираючись на наявні списки слів дуанської мови, французький дослідник Крістіан Пелрас (Pelras Christian, 1972) зробив деякі висновки стосовно її спорідненості з малайською. Словниковий запас обох мов є дуже близьким, розбіжності полягають переважно в незначних фонетичних відмінностях, як от: sangu і sungai (річка), royu і kayu (дерево), tuu і tua (старий), matu і mata (око), tulong і tulang (кістка), dagée(ng) і daging (м'ясо), porot і pungut (збирати) і т. д. Існують також відмінності, викликані іншим розумінням певного поняття, наприклад, малайське ribut (шторм) відповідає дуанському ribut (дощ), малайське pantai (узбережжя) — дуанському panti (мілина), малайське monco (морда, рило) — дуанському monco (дзьоб) і т. д.[3] Існують й інші відмінності.

Є в дуанській мові також слова, що мають загальні малайсько-полінезійські корені, як, наприклад: ia (вода), dele' (чоловік), debi (жінка), dengkulu (волосся), temurun (шия), melongoi (плавати). У той же час, ця мова містить цілу групу слів, що позначають дію, частини тіла, різні природні об'єкти, для яких важко визначити походження: desin (люди), mnu (вітер), dola' (море), dita' (маленький), klongo (ніс), co' (падати), nyit (спати), kal (приходити), bruit' (взяти). До цього слід додати цілий ряд займенників, питальних слів, префіксів і прислівників, які досить сильно відрізняються від малайських і роблять мову дуанів на слух незрозумілою для малайців.[3]

Структура фраз, здається, нагадує малайську.[3] Але взагалі дуанську мову досі всебічно не досліджував жоден із вчених-лінгвістів. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) у ході своїх польових досліджень, проведених на території малайзійського штату Джогор, вперше склав список дуанських слів, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти канацькі слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови.[8] Результати були опубліковані в 2013 році.[9]

В цілому, можна сказати, що, хоча дуанська мова й відрізняється від малайської, є всі підстави вважати її за один з малайських діалектів, який трохи більше відрізняється від стандартної малайської, ніж, скажімо, мова мінангкабау.[3]

Етнічна єдність дуанів не є чіткою. Їхні поселення розкидані по узбережжю Малакської протоки, жителі окремих поселень утворюють локальні групи, часто слабко пов'язані між собою. У ранніх джерелах з історії та етнографії регіону окремі локальні групи дуанів називали ще Orang Laut Bugis (J. G. Schot, 1884), Orang Lahut (T. Adam, 1928), Sendaur (H. Kähler, 1949).[3]

На території Індонезії дуанська продовжує активно використовуватись.[1] Іншою є ситуація на території Малайзії. Тут вона енергійно витісняється стандартною малайською, рідною мовою спілкуються переважно представники старшого покоління. У цій країні дуанській мові загрожує щезання.[1][8]

Крім рідної мови, більшість дуанів вільно володіє також малайською (zlm) (Bradley 2007a).[1]

Власної писемності дуанська мова не має. Рівень грамотності серед малайзійських дуанів (малайською мовою) становить близько 50 %.[1]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Duano. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  2. а б Basic Data / Statistics. Center for Orang Asli Concerns & International Work Group for Indigenous Affairs (IWGIA), 2000. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  3. а б в г д е Pelras Christian. Notes sur quelques populations aquatiques de l'Archipel nusantarien. Archipel, volume 3, 1972. pp.133-168. Процитовано 13.09.2016. (фр.)
  4. Duano. Joshua Project, 2016. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  5. Ethnologue report for Para-Malay. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. 2005. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  6. Malay. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  7. Malay. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Процитовано 13.09.2016. (англ.)
  8. а б Yusop, Mohd Sharifudin. Keterancaman bahasa orang asli Duano & Kanaq. Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN 978-9-67-344343-7. Процитовано 13.09.2016. (малайськ.)
  9. Yusop, Mohd Sharifudin. Bahasa orang Kanaq kian terancam. Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Процитовано 13.09.2016. (малайськ.)